КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
15.07.10 Справа № 21/060-10
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Лобань О.І.
Ткаченка Б.О.
секретар судового засідання: Вітюк Р.В.,
представники сторін в судове засідання 15.07.2010 року не з’явились,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»на ухвалу господарського суду Київської області від 17.05.2010 року
у справі № 21/060-10 (суддя –В.А. Ярема)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3
про стягнення 8 152, 81 грн.,
в с т а н о в и в :
ТОВ центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»у березні 2010 року заявило позов до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 8 152, 81 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошував на тому, що відповідач не виконав належним чином свій обов’язок щодо оплати у повному обсязі поставленого товару згідно видаткових накладних № 822 від 05.03.2009 року (рахунок № 70 від 02.02.2009 року), № 52 від 19.03.2009 року (рахунок № 102 від 19.03.2009 року).
Господарський суд Київської області ухвалою від 17.05.2010 року позов ТОВ центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 8 152, 81 грн. залишив без розгляду.
Ухвала господарського суду Київської області від 17.05.2010 року мотивована неможливістю вирішення спору по суті внаслідок неподання позивачем витребуваних господарським судом документів, необхідних для вирішення спору, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України є підставою для залишення позову без розгляду.
Не погодившись із ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2010 року позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просив вказану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення яким справу передати на розгляд господарському суду Київської області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву щодо доводів апеляційної скарги.
На підставі апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»на ухвалу господарського суду Київської області від 17.05.2010 року, згідно ст. ст. 53, 93, 98 ГПК України, Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 22.06.2010 року відновлено строк для подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження по справі.
Представники сторін в судове засідання 15.07.2010 року не з’явились.
13.07.2010 року через канцелярію апеляційного господарського суду від апелянта (позивача) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що представники сторін про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Крім того, відповідно до п 3.6. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 17.05.2010 року за відсутності представників сторін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 17.05.2010 року без змін з огляду на наступне.
Між позивачем та відповідачем 02.03.2009 року було укладено договір № 43, відповідно до якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти й оплатити лакофарбову продукцію в асортименті і порядку та на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 2.1. вказаного договору, сума договору встановлюється загальною вартістю кожної партії продукції, отриманої покупцем за весь строк дії Договору.
Згідно п. 2.2. Договору № 43 від 02.03.2009 року, поставка товару проводиться окремими партіями. Найменування, асортимент, ціна й кількість товару в окремій партії визначається і підписаних сторонами накладних, які оформляються постачальником на підставі замовлення на поставку продукції.
Позивач на підставі договору № 43 від 02.03.2009 року та згідно видаткових накладних № 822 від 05.03.2009 року (рахунок № 70 від 02.02.2009 року), № 52 від 19.03.2009 року (рахунок № 102 від 19.03.2009 року) відвантажив позивачу продукцію на загальну суму 7 124, 16 грн.
Відповідно до п. 2.4. договору № 43, оплата кожної партії товару покупцем здійснюється на умові відстрочки платежу –8 банківських днів з моменту поставки перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку, відповідно до реквізитів зазначених у розділі 12 даного Договору.
У зв’язку з тим, що відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлену продукцію, позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення дебіторської заборгованості в розмірі 1 625, 71 грн. з врахуванням ПДВ.
Вказана претензія не була задоволена відповідачем, що стало підставою для звернення до господарського суду Київської області.
Для підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 625, 71 грн. за поставлену продукції, господарський суд Київської області ухвалою від 29.03.2010 року витребував у позивача: оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДР станом на час винесення даної ухвали; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на норми чинного законодавства України, які є підставами звернення позивача до суду з зазначеною позовною вимогою; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; детальний та обґрунтований розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, із зазначенням дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), що містить посилання на підставу походження зобов’язання та суми фактичної заборгованості, на яке здійснюється нарахування по кожній накладній, згідно яких здійснювалась поставка товару, окремо; документи, що підтверджують суму заборгованості, а саме: копії банківських виписок та/або витяг з поточних рахунків позивача за період з 02.03.2009 року по 21.04.2010 року, що містять інформацію про сплату відповідачем грошових коштів позивачу згідно договору № 3 від 02.03.2009 року; довідки з банківських установ, в яких відкриті поточні рахунки позивача, що містять інформацію про загальний розмір коштів, сплачених відповідачем згідно договору № 43 від 02.03.2009 року із зазначенням сум та дат їх надходження; довідку про суму заборгованості відповідача перед позивачем згідно договору № 43 від 02.03.2009 року станом на 21.04.2010 року за підписом відповідальних осіб керівництва та бухгалтерії товариства центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95», та інше (а.с. 1 –2).
Позивачем вимоги ухвали господарського суд від 29.03.2010 року виконані частково, а саме 19.04.2010 року через канцелярію суду першої інстанції позивачем було подано копії статутних документів позивача, довідка з ЄДРПОУ на відповідача, лист з пропозицією стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі, обґрунтування позовних вимог, належним чином завірений переклад договору поставки № 43 від 02.03.2009 року на українську мову, бухгалтерська довідка № 708-юр від 16.04.2010 року, заява позивача до банківських установ про надання довідок, що містять інформацію про загальний розмір коштів, сплачених відповідачем згідно договору № 43 із зазначенням сум та дат їх надходження, та копії платіжних доручень, а також клопотання позивача про розгляд даної справи без участі його представника. Інших документів витребуваних ухвалою господарського суду Київської області від 29.03.2010 року позивачем подано не було.
Господарський суд Київської області враховуючи, що з накладних № 822 від 05.03.2009 року, № 52 від 19.03.2009 року, рахунків № 70 від 02.02.2009 року, № 102 від 19.03.2009 року не вбачається посилання на договір № 43, як на підставу їх вчинення та не можливо встановити з банківських виписок (а.с. 37 – 40) призначення платежу, тобто неможливо саме встановити за, що саме відповідачем були сплачені кошти, ухвалою від 21.04.2010 року повторно зобов’язав позивача надати суду: письмові пояснення щодо наявності та/або відсутності з відповідачем інших договірних/позадоговірних відносин; документи, що підтверджують факт сплати відповідачем 4 126 грн. у якості сплати вартості товару поставленого позивачем згідно договору № 43 (розширена банківська виписка/довідка з банківської установи/письмові пояснення бухгалтера Товариства); довідки з банківських установ, в яких відкриті поточні рахунки позивача, що містять інформацію про загальний розмір коштів, сплачених відповідачем згідно договору № 43 від 02.03.2009 року із зазначенням сум, дат їх надходження та призначення платежу сплачених коштів (а.с. 71 –72).
Пунктом 3 вказаної ухвали попереджено позивача про залишення позову без розгляду, в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України, в разі ненадання витребуваних судом матеріалів.
Враховуючи попередження господарського суду Київської області про залишення позову без розгляду у зв’язку з не наданням витребуваних судом матеріалів, позивач через канцелярію господарського суду Київської області 12.05.2010 року надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та додав до вказаного клопотання тільки пояснення директора та головного бухгалтера товариства центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95». Інших витребуваних документів на підтвердження своїх позовних вимог повторно не надав.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, дослідивши надані позивачем суду першої інстанції документи прийшла до висновку, що вони не є тими документами які витребовував господарський суд Київської області ухвалами від 29.03.2010 року та від 21.04.2010 року.
Відповідно до п. 7 роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України», при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
З матеріалів справи не вбачається, що позивачем було подано витребуванні судом першої інстанції документи на підтвердження його позовних вимог, як і не вбачається забезпечення позивачем явки уповноважених представників, яка визнавалась господарським судом Київської області як обов’язкова (а.с. 2, 72)
Таким чином, ненадання позивачем належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, виключає можливість встановлення наявності чи відсутності обставин стосовно наявності заборгованості відповідача перед позивачем на підставі договору № 43 від 02.03.2009 року.
Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Ненадання позивачем, витребуваних господарським судом документів спричинило дії передбачені п. 5 ст. 81 ГПК України, які в свою чергу є підставою для залишення позову без розгляду, що і було правомірно враховано судом першої інстанції.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції мав розглядати справу за наявними у справі матеріалами, то колегія суддів апеляційного господарського суду вважає дані посилання необґрунтованими, оскільки норми ГПК України не зобов’язують суд в разі неподання витребуваних доказів розглядати справу за наявними в ній матеріалами. ГПК України передбачає лише таку можливість за умови достатності наявних у справі матеріалів для вирішення справи, з дотриманням вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Невиконання судом зазначеного, не дає підстав вважати, що судом недодержано вимоги про законність та обґрунтованість рішення у справі. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 «Про судове рішення»зазначалося, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами , дослідженими в судовому засіданні.
Оскільки позивачем не було подано витребуваних у нього доказів, судом першої інстанції обґрунтовано залишено позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника судового процесу.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, апелянтом (позивачем) не обґрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, ухвала господарського суду Київської області від 17.05.2010 року по справі № 21/060-10 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 80, 99, 101 –103, 105, 106 Господарсько процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю центр упровадження високих технологій «Ноябрь-95»на ухвалу господарського суду Київської області від 17.05.2010 року у справі № 21/060-10 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 17.05.2010 року у справі № 21/060-10 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 21/060-10 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Лобань О.І.
Ткаченко Б.О.