1

Справа № 11-826                                                     Головуючий у 1 інстанції - Кононенко С.Д.

Категорія ч. 2 ст. 307 КК України                         Доповідач - Лісіченко Л.М

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 21 дня

                                                                       Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Давиденка Е.В. Суддів - Лісіченко Л.М., Кисіля А.М. З участю прокурора - Хіцан І.В. Засудженого - ОСОБА_1. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора Ленінського району м. Полтави на вирок Ленінського районного суду м, Полтави від 7 березня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, неодружений, раніше судимий:

1.   14.07.1998 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 140;

ст. 17; ч. 2 ст. 140; 42 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

2.   10.07.2000 року Полтавським районним судом Полтавської області за

ч. 1 ст. 196-1 КК України на 1 рік позбавлення волі на підставі ст. 46-1

КК України з відстрочкою виконання вироку строком на 1 рік та

сплатою штрафу 170 грн.4

3.             05.09.2001 РОКУ Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 140 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;

4.             03.09.2004 року Ленінським райсудом м.Полтави за ч. 2 ст. 263; ч. 2 ст.15; ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

5.  10.02.2005 року Ленінським райсудом м. Полтави за ч. 2 ст. 263; ч. 2 ст. 15; ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільненого від покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі; ч. 2 ст. 316 КК України на 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покаранняОСОБА_1. за сукупністю злочинів у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 10.02.2005 року і остаточно призначено покаранняОСОБА_1. у вигляді. З років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 96 КК України призначеноОСОБА_1. примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. судові витрати за проведення судово -хімічної експертизи в сумі 188 грн. 31 коп.

Вирішено питання речових доказів.                                    

За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винуватим в тому, що вчинив злочини за

наступних обставин.                                    -  .

 

2

Восени 2004 року на пустирі в АДРЕСА_2 ОСОБА_1. нарвав дикоростучі стебла коноплі, що являються наркотичним засобом канабісом, з метою подальшого вживання способом куріння, які подрібнив і зберігав при собі.

7  червня 2005 року ОСОБА_1. на пляжі річки Ворскла познайомився з ОСОБА_2

А.Г. та ОСОБА_3. та розпивав з ними спиртні напої. Після цього він виготовив з пластикової

пляшки ємністю 0,5 л пристрій для наркотичного засобу, публічно вжив наркотичний засіб -

канабіс ( маріхуану ) способом куріння на пляжі, тобто в місці масового перебування людей, а

також пригостив цим наркотичним засобом ОСОБА_2. та ОСОБА_3. В        цей же день, 7 червня 2006 року близько 19 години ОСОБА_1. був затриманий

працівниками міліції на пляжі біля річки Ворскла і в ході огляду у нього вилучено наркотичний

засіб - канабіс (маріхуану ) вагою 6,65 гр

В апеляційному поданні з відповідними змінами прокурор Ленінського району м. Полтави просить вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 07.03.2006 року змінити в зв"язку з неправильним застосуванням кримінального закону, вважати ОСОБА_1. засудженим за ч.І ст. 309 на 1 рік позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання зарахувати частково невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 10.02.2005 року і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. За ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. За ч. 2 ст. 316 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 2 років 8 місяців позбавлення волі. За сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку, за ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частині покарання за попереднім вироком і остаточно вважати засудженим ОСОБА_1. на 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Виключити вказівку про примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі на підставі ст. 96 КК України.

Інші учасники судового процесу вирок не оскаржили.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора із врахуванням внесених змін до апеляційного подання про необхідність зміни вироку в частині засудження за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків в зв"язку з неправильним застосуванням кримінального закону, міркування засудженого ОСОБА_1. про залишення вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 07.03.2006 року без змін, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляції приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним і обгрунтованим.

Винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 316 КК України доведена, фактичні обставини справи встановлені правильно і ніким не оспорюються.

Дії засудженого ОСОБА_1. за вказаними статтями кваліфіковані правильно.

В той же час, перевіряючи справу за апеляцією в повному об"ємі відповідно до вимог ст. 365 КПК України колегія суддів вважає за необхідне в ревізійному порядку виключити з обвинувачення ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 309 КК України ознаку складу злочину - незаконне перевезення наркотичного засобу без мети збуту, оскільки ні в ході досудового слідства, ні в суді не знайшло свого підтвердження, що засуджений переміщав наркотичний засіб за допомогою будь-якого виду транспорту.

Крім того, при призначенні покаранняОСОБА_1. судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон.

Так, за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 07.03.2006 року ОСОБА_1., будучи раніше судимим вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 10.02.2005 року новий злочин вчинив восени 2004 року.

У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до

 

з

постановлення попереднього вироку, у цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами ст. 72 КК України.

Призначивши покаранняОСОБА_1. за ч. 1 ст. 70 КК України суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон, тому в цій частині вирок підлягає зміні.

Колегія суддів вважає за необхідне визначити покарання засудженому за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, частково зарахувавши до покарання за ч. 1 ст. 309 КК України невідбуте покарання за попереднім вироком від 10.02.2005 року і призначити покарання за сукупністю злочинів.

Згідно із ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів суд, призначаючи покарання (основне й додаткове) за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до п. 21 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять в сукупність, покарання як одного виду так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають.

Оскільки покарання, призначенеОСОБА_1. за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі, а також за ч. 2 ст. 316 КК України на 3 роки позбавлення волі є однаковими за видом та розміром принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим застосовуватись не може.

В той же час, колегія суддів вважає обгрунтованим застосування ст. 69 КК України та призначення покарання засудженому за ч. 2 ст. 307 КК України нижчим від найнижчої межі колегія суддів вважає обгрунтованим.

Вказаний принцип слід застосувати і при визначенні йому покарання за ч. 2 ст. 316 КК України, так як суд першої інстанції недостатньо урахував тяжкість вчиненого злочину та особу винного, призначивши за вказаною статтею надмірно суворе покарання, яке підлягає пом"якшенню.

Остаточне покарання за сукупністю вироків засудженомуОСОБА_1. призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України наближеним до мінімальної межі, тому пом"якшенню не підлягає.

Разом з тим, апеляційне подання прокурора щодо виключення із вироку вказівки суду відповідно до ст. 96 КК України про призначенняОСОБА_1. примусового лікування від алкоголізму обгрунтоване і підлягає задоволенню.

Виходячи з роз"яснень, які містяться в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3.06.2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" алкоголізм не належить до захворювань, що становлять небезпеку для здоров"я інших осіб, тому така вказівка суду підлягає вилученню з резолютивної частини вироку.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційного подання прокурора в повному об"ємі, а вирок суду першої інстанції підлягає зміні.

В іншій частині вирок слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційне подання прокурора Ленінського району м. Полтави задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 7 березня 2006 року стосовно ОСОБА_1 змінити:

Вважати ОСОБА_1. засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі.

 

4

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково зарахувати в строк покарання за новим вироком покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 10.02.2005 року і вважати ОСОБА_1. засудженим за сукупністю злочинів на 2 роки позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1. засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Призначити покаранняОСОБА_1. за ч. 2 ст. 316 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 2 років 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити покаранняОСОБА_1. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на 3 роки позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_1. остаточно засудженим за ст. 71 КК України за сукупністю вироків на 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Виключити з резолютивної частини вироку Ленінського районного суду м. Полтави від 07.03.2006 року вказівку про призначенняОСОБА_1. примусового лікування від алкоголізму відповідно до ст. 96 КК України.

В ревізійному порядку відповідно до ст. 365 КПК України виключити з обвинувачення ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 309 КК України ознаку складу злочину - незаконне перевезення наркотичного засобу без мети збуту, як зайво вмінену.

В іншій частині вирок залишити без змін.

СУДДІ:

Давиденко Є.В.                                       Кисіль А.М.  Лісіченко Л.М.