Судове рішення #10810785

Справа №2-558/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Малютіної Н.М.,

при секретарі Маловічко О.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Київського районного суду м. Донецька знаходилася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 125 ч. 2 КК України. Відповідачі були визнані судом винними в скоєнні зазначеного злочину та постановою суду від 18.08.2008 р. провадження по кримінальній справі закрито за амністією відповідно п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про амністію».

Своїми умисними діями 27.01.2006 р. відповідачі спричинили йому тілесні ушкодження: струс головного мозку, підшкірні гематоми в тім’яній частині голови та грудної клітини. Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що зазначені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, госпіталізацію до Донецької міської лікарні №20 з 30.01.2006 р. по 08.02.2008 р., тимчасову втрату працездатності. У зв’язку з наслідками травми у нього були сильний головний біль, погіршення зору та він був змушений продовжувати лікування амбулаторно.

Незаконними діями відповідачів йому була спричинена моральна шкода в сумі 18000,00 грн., яка полягає у фізичних та моральних стражданнях, тривалий час він відчував фізичний біль, його сім’я, де він є єдиним годувальником, також відчувала моральні страждання та матеріальні труднощі. Спричинені травми вплинули на його звичайний спосіб життя, був змушений витрачати свій робочій час на придбання ліків. Оскільки він є приватним підприємцем, то лікарняний йому не оплачується, його заробіток повністю залежить від нього, відчував страх та страждання за членів своєї сім’ї, оскільки вони були позбавлені матеріальної, моральної та фізичної допомоги. Крім того, його моральні страждання та хвилювання продовжувалися під час судового розгляду справи, яке триває більше 2 років. Відповідачі не вибачилися та не розкаялися у скоєному, а продовжували ображати його, спричиняючи душевний біль та нервовий розлад, що відбилося в подальшому на хворобу серця та погіршення зору. Просив стягнути на його користь з кожного з відповідачів моральну шкоду в сумі по 9000,00 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив стягнути на його користь з кожного з відповідачів моральну шкоду в сумі по 9000,00 грн. та судовий збір.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала. Вважає, що кримінальна справа була сфальсифікована та готувалася сумісно з лікарями та експертами для того, щоб виселити їх з будинку, який вони збудували за свої кошти. Пояснила, що не спричиняла позивачу ніяких тілесних ушкоджень, а навпаки все своє життя оберігала, любила свого сина. Після одруження в 2005 р. позивач змінив своє ставлення до неї та батька, почав жорстоко поводитися з ними та вигнав їх з дому, де вони разом проживали тривалий час. Просила відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу у його відсутність (а.с. 62).

В судовому засіданні досліджені наступні докази.

- постанова про порушення кримінальної справи від 18.10.2006 р. (а.с. 4);

- постанова про закриття провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_2 від 18.08.2008 р. (а.с. 5-7);

- постанова про закриття провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_3 від 18.08.2008 р.

(а.с. 8-10);

- медичні довідки від 27.01.2006 р., 23.03.2006 р. (а.с. 11,12);

- витяги з історії хвороби №440, №2477, №5653, №3528 (а.с. 13-14,39,41,42,43);

- медичні документи з огляду позивача (а.с. 16-21);

- вирок суду у відношенні ОСОБА_1 (а.с. 31-32);

- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 від 02.03.2006 р. (а.с. 54);

- висновок з проведеної перевірки від 04.02.2007 р. (а.с. 55);

- постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 від 02.04.2007 р. (а.с. 64).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, 27.01.2006 р. приблизно о 12 год. ОСОБА_3 і ОСОБА_2 знаходились в АДРЕСА_1, де вони проживали. В цей час, за зазначеною адресою прийшов їх син - ОСОБА_1, зареєстрований за цією адресою. Оскільки відповідачі не пускали до будинку ОСОБА_1 між ним та відповідачами, на підставі неприязних відносин, що раніше склалися, виникла сварка. В процесі сварки, у відповідачів виник намір на спричинення легких тілесних ушкоджень позивачу. Реалізовуючи свій злочинний намір, який направлений на спричинення тілесних пошкоджень ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_3 почав наносити удари кулаком в грудь позивачу, а відповідач ОСОБА_2 зимнім черевиком наносила удари ОСОБА_1 в область голови. У результаті чого позивачу були спричинені підшкірні гематоми потиличної області та лівої половини грудної клітини, струс головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, що потребують для свого лікування строк більше 6, але не більше 21-го дня. Висновком судово-медичної експертизи встановлено, що зазначені ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я, госпіталізацію до Донецької міської лікарні №20 з 30.01.2006 р. по 08.02.2008 р., тимчасову втрату працездатності. У зв’язку з наслідками травми у нього були сильний головний біль, погіршення зору та він був змушений продовжувати лікування амбулаторно.

Згідно постанови Київського районного суду м. Донецька від 18.08.2008 р. ОСОБА_3 був визнаний судом винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про амністію».

Згідно постанови Київського районного суду м. Донецька від 18.08.2008 р. ОСОБА_2 була визнана судом винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та була звільнена від кримінальної відповідальності на підставі п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про амністію».

При розгляді цивільної справи суд виходить з того, що визначені постанови можуть бути чинними тільки в разі доведеності вини підсудного. Оскільки обидві вищезазначені постанови суду набрали чинності, у суду немає підстав для повторного встановлення факту скоєння відповідачами злочину, або доведеності вини відповідачів

Моральна шкода в даному випадку стягується на підставі ст. ст. 1167 ЦК України. Судом встановлені всі елементи, необхідні для відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна, немайнова шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом на підставі позовних вимог, характеру дії особи, яка завдала шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, матеріального стану відповідачів, які є особами похилого віку та є пенсіонерами, а також інших негативних наслідків. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлений цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов’язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі відповідачу, під час розгляду справи було роз’яснено їх права та обов’язки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для заявления необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується протоколом судового засідання.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів солідарно необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 8,50 грн.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 1167. 1168 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,57,60,88. 131,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 (п’ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 (п’ятсот) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 (вісім) гривень 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація