Справа № 1-109/10
В И Р О К
Іменем України
27 серпня 2010 року м. Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Гордійчука В.М.,
за участю секретаря Мельник Л.Я.,
прокурора Кучера А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки і жительки АДРЕСА_1, освіта професійно-технічна, не працює, розлучену, на утримання одна дитина, в злочині, передбаченому ст. 204 ч. 1 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудна ОСОБА_1, не маючи відповідної ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю алкогольними напоями, як це передбачено Законом України ?ро державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” № 481/95 від 19 грудня 1995 року, у 2010 році придбавши етиловий спирт, з метою отримання прибутку 22 квітня 2010 року о 17 год. 30 хв., 24 квітня 2010 року о 19 год. 30 хв. незаконно збула за винагороду в сумі 20 грн. відповідно ОСОБА_2 789мл та ОСОБА_3 634мл, а також 04 травня 2010 року о 18 год. 30 хв. за винагороду 15 грн. ОСОБА_4 – 476мл власноручно виготовлених нею з цією метою алкогольних напоїв, які, згідно висновку експерта № 179/539 від 22 червня 2010 року, являють собою водний розчин етилового спирту, що за своїми органолептичними показниками, за зниженою об’ємною часткою етилового спирту, не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2003.
Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину свою визнала та показала, що у 2010 році придбала етиловий спирт, який у зв’язку із тяжким матеріальним становищем почала продавати, попередньо розбавляючи його з водою.
В квітні 2010 року розведений з водою спирт в кількості 0,6л, 0,75л та в травні цього року 0,5л продала відповідно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за що отримала від них в загальній сумі 55 грн.
Свідок ОСОБА_3 показав суду, що 22 квітня 2010 року придбав у ОСОБА_1 0,75 л розведеного спирту за 20 грн. і був затриманий працівниками міліції. Він вказав в судовому засіданні, що саме ОСОБА_1 продала йому спиртні напої.
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_4 показав, що 04 травня 2010 року також придбав у підсудної 0,5л розведеного спирту за 15 грн.
Крім повного визнання підсудною своєї вини її винуватість у вчиненому злочині доведена дослідженими судом доказами, хоча вона на досудовому слідстві вину не визнавала.
Зокрема, як вбачається з протоколів добровільної видачі від 22 та 24 квітня 2010 року (а.с. 6, 7-А), акту добровільної видачі від 04 травня 2010 року (а.с. 19) цими днями відповідно ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 видали куплені кожним із них у підсудної по 0,75л, 0,6л та 0,5л алкогольного напою.
Згідно протоколу обшуку від 27 травня 2010 року (а.с. 28), цього дня в приміщення літньої кухні за місцем проживання підсудної було виявлено та вилучено три поліетиленові пляшки (пусті) ємністю по 1л кожна, дві пляшки з наклейками на яких читаються написи «Славутич» та «Арсенал» та одну пляшку без наклейки.
Відповідно до висновку фізико-хімічної експертизи (а.с. 47-49), вилучені у ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 прозорі безбарвні алкогольні рідини являють собою водний розчин етилового спирту.
Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності суд вважає, що дії підсудної вірно кваліфіковані за ст. 204 ч. 1 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, збут таких алкогольних напоїв особою, яка не має ліцензії на оптову чи роздрібну торгівлю ними.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину у сфері господарської діяльності.
Як особа підсудна посередньо характеризується, щиро розкаялась у вчиненому злочині, вагітна, на утриманні має неповнолітню дочку, яку сама виховує, тяжкий матеріальний стан, із врахуванням всіх обставин виправлення її, на думку суду, можливе при призначенні покарання у виді штрафу нижче від нижчої межі встановленої в санкції ст. 204 ч. 1 КК України, оскільки суд обмеження волі не може застосувати відповідно до ст. 61 ч. 3 КК України.
Речові докази, що знаходяться при справі як такі, що не мають цінності підлягають знищенню.
Суд звільняє підсудну від оплати витрат за проведення фізико-хімічної експертизи, оскільки вона є вагітною, на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, має тяжке матеріальне становище, сама не працює і не має доходів, а тому суд витрати, відповідно до ст. 93 ч. 5 КПК України, покладає на державу.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 204 ч.1 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України у виді штрафу в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.
Після набрання вироком законної сили обраний засудженій запобіжний захід у виді підписки про невиїзд скасувати.
Судові витрат за проведення фізико-хімічної експертизи в розмірі 650 (шістсот п’ятдесят) гривень 32 копійки покласти за рахунок держави.
Речові докази: дві скляні пляшки ємкістю 0,5л та 0,25л, дві поліпропіленові пляшка ємкістю 0,5л та 1,25л, що знаходяться при справі, - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з дня проголошення шляхом подачі апеляцій до Камінь-Каширського районного суду.
Головуючий - підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь - Каширського
районного суду В.М.Гордійчук