ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

25.09.07                                                                                           Справа№ 2/208

За позовом: ОСОБА_1, м.Львів

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Касіопея-плюс", м.Львів                   

2. ОСОБА_2, Республіка Польща, м.Жешув                              

З. ОСОБА_3, м.Львів                               

4. ОСОБА_4, м.Львів                                  

              5. ОСОБА_5, м.Львів   

              6. ОСОБА_6, м.Львів

про визнання недійсним уступки частки, рішення зборів учасників ТзОВ "Касіопея" НОМЕР_1, установчих документів СП ТзОВ "Касіопея" (статуту та установчого договору від 21.03.1996 року) в частині прийняття учасникомОСОБА_7

                                                                                                                                            Суддя Зварич О.В.

                                                                                                 при секретарі Палюх Г.

Представники: 

від позивача ОСОБА_1, пасп. серії НОМЕР_1, виданий 25.12.1995 року Личаківським РВ УМВСУ у Львівській області; ОСОБА_8, довіреність від 16.07.2007 року,

від відповідачів: 1.  ОСОБА_10, довіреність НОМЕР_4,

            2.  ОСОБА_9, довіреність від 27.04.2007 року,

З. ОСОБА_10, пасп. серії НОМЕР_2, виданий 22.12.1997 року Франківським РВ УМВСУ у Львівській області,

            4.  не з'явився,

            5.  не з'явився,

            6.  не з'явився,

Зміст ст.ст.20,22 ГПК України судом роз'яснено.

        Суть спору:

Позов заявлено фізичною особою ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Касіопея-плюс", ОСОБА_2а, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним уступки частки, рішення зборів учасників ТзОВ "Касіопея" НОМЕР_1, установчих документів СП ТзОВ "Касіопея" (статуту та установчого договору від 21.03.1996 року) в частині прийняття учасникомОСОБА_7

Розгляд справи розпочато 10.07.2007 року. Ухвалами суду від 31.07.2007 року та від 30.08.2007 року розгляд справи відкладався у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи завершено 25.09.2007 року.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просить визнати недійсним уступки частки, рішення зборів учасників ТзОВ "Касіопея" НОМЕР_1, установчих документів СП ТзОВ "Касіопея" (статуту та установчого договору від 21.03.1996 року) в частині прийняття учасникомОСОБА_7, покликаючись на те, що дані рішення у вказаній частині на момент їх підписання та реєстрації не відповідали вимогам закону, оскільки при прийнятті ОСОБА_2 в число учасників товариства та підписанні установчих документів за його участю ОСОБА_2 не переслідувалась мета настання тих юридичних наслідків, які передбачають Закон України "Про господарські товариства" та установчі документи. При цьому позивач зазначає, що згідно п.3.5 установчого договору від 21.03.2006 року вкладОСОБА_7 складається з відступлених частин вкладів інших учасників та з часу прийняття його учасником товариства ним не було внесено будь-якого внеску в грошовій чи майновій формі та не приймалась участь в роботі товариства, яка б свідчила про дійсність намірів бути учасником в товаристві, реалізовувати свої права та набувати обов'язків. З наведеного, позивач вважає, що установчий договір товариства, посвідчений нотаріально 11.03.1996 року та зареєстрований 21.03.1996 року, не відповідав реальному волевиявленню сторін, не мав на меті настання юридичних наслідків, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі п.1 ст.58 ЦК України (в ред.1963 р.) в частині прийняття ОСОБА_2 до числа учасників СП ТзОВ "Касіопея".

Позивач також покликається на те, що прийняттяОСОБА_7 учасником в товариство порушує його (позивача) корпоративні права, про що йому стало відомо лише в 2006 році при вчиненні довіреною особоюОСОБА_7 дій, які перешкоджають нормальній роботі товариства, а тому строк позовної давності на оскаржування цих актів не пропущено.

Відповідач 1 позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити в повному обсязі, мотивуючи тим, що обставини прийняття в число учасників СП ТзОВ "Касіопея" громадянина Польщі ОСОБА_2, а також весь період його перебування в статусі учасника товариства свідчить про те, що його прийняття відбувалось з порушенням встановленого порядку проведення зборів учасників товариства, порядку уступки частки та відсутністю в ОСОБА_2 наміру брати участь в товаристві, що є підставою для визнання уступки частки, рішення зборів учасників ТзОВ "Касіопея" НОМЕР_1 та установчих документів СП ТзОВ "Касіопея" в частині прийняття учасникомОСОБА_7 недійсними.

Відповідач 2 проти позовних вимог заперечив та просить в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у поясненнях на позовну заяву від 30.07.2007 року, мотивуючи тим, що загальні збори учасників товариства проведені у відповідності до вимог Закону України "Про господарські товариства" і факт вступу в учасники товариства та факт відступлення йому частки іншими учасниками товариства підтверджено протоколом, установчим договором та Статутом СП ТзОВ "Касіопея", що відповідає вимогам ст.53 вищевказаного закону. Відповідач 2 зазначає, що позивачем не представлено жодних доказів порушення його корпоративних прав вступом до товаристваОСОБА_7, оскільки з часу заснування товариства позивач, як директор товариства, володів установчими документами особисто. З наведеного, відповідач 2 також вважає безпідставним покликання позивача на відсутність в спірному випадку пропуску строку позовної давності, оскільки обставини, викладені в позовній заяві та матеріали справи вказують, що позивачу було відомо про прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів та затвердження установчих документів з моменту їх прийняття 07.03.1996р., підписання 11.03.1996р. та реєстрації 21.03.1996р. і саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності, який сплив відповідно 07.03.1999р. та 21.03.1999р.

Відповідач 2 також зазначає про безпідставність твердження позивача щодо мнимості спірних актів, оскільки з часу їх укладення він неодноразово приймав участь в діяльності товариства: приймав участь у зборах, передав товариству барну стійку для здійснення діяльності, надав кошти для викупу приміщення та вчиняв інші дії.

Відповідач 3 позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити в повному обсязі з аналогічних підстав, що і відповідач 1.

В судове засідання представники відповідачів 4,5,6 не з'явились, хоча належним чином повідомлені про час і місце слухання справи, а тому суд розцінює їх неявку як без поважних причин і вважає за можливе розгляд справи завершити без їх участі відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                              встановив:

після завершення приватизації та викупу майна ДМП ГХ "Українські страви 2" останнє перереєстровано в ТзОВ "Касіопея", що підтверджується договором купівлі-продажу №НОМЕР_3та актом прийому-передачі від 29.02.1996 року.

В подальшому правонаступником всіх майнових і правових обов'язків ТзОВ "Касіопея" стало СП ТзОВ "Касіопея", що підтверджується п.1.2 Статуту останнього, а згідно п.1.1.1 Статуту ТзОВ "Касіопея-плюс" є правонаступником СП ТзОВ "Касіопея". З наведеного, суд приходить до висновку, що ТзОВ "Касіопея-плюс" є належним відповідачем в даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "Касіопея" створене членами трудового колективу ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_6,       ОСОБА_12, і зареєстроване 17.01.1996 року.

07 березня 1996 року збори учасників (засновників) спільного українсько-польського підприємства ТзОВ "Касіопея" (протокол № 1), на яких були присутні учасники ОСОБА_1, ОСОБА_11 ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і громадянин Республіки Польща ОСОБА_2, вирішили прийняти в число засновників ТзОВ "Касіопея" ОСОБА_13, ОСОБА_14, громадянина Республіки Польща ОСОБА_2а та у зв'язку із прийняттям в число учасників іноземного громадянина змінити найменування ТзОВ на "Спільне українсько-польське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Касіопея".

Пунктом 1.2. вказаного рішення зборів передбачено відступити прийнятим в ТзОВ учасникам частину долей інших учасників в наступному розмірі: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - по 1.225.000.000 крб. або 6.512 доларів США, що складає 12,25 % Статутного фонду на кожного;  громадянину Республіки Польща ОСОБА_2 -               4.900.000.000 крб. або 26.450 доларів США, що складає 49 % Статутного фонду.

Рішення прийняте одноголосно.

11.03.1996 року засновниками підписано Установчий договір про створення спільного українсько-польського підприємства ТзОВ "Касіопея". Учасниками товариства стали громадяни України ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14та громадянин Республіки Польща ОСОБА_2.

Відповідно до п.3.2. Договору, розмір вкладу кожного з учасників складав: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - по І.225.000.000 крб. або 6.512 доларів США, що складає 12,25 % Статутного фонду на кожного; ОСОБА_11 ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 -  по 50.000.000 крб, що складає: 0,5 % Статутного фонду на кожного;  громадянин Республіки Польща ОСОБА_2 4.900.000.000 крб., або       26.450 доларів США, що складає 49 % Статутного фонду.

Згідно з п.3.5. Установчого договору вклади нових сторін Договору - ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_7 складаються з відступлених частин вкладів інших учасників підприємства, належних їм часток у статутному фонді підприємства. Відповідно до п.5.8. Статуту розмір вкладу кожного з учасників складає ті ж суми і відсотки, що і зазначені у п.3.2. Установчого договору.

21.03.1996 року реєстраційною палатою департаменту економічної політики та ресурсів у Франківському районі проведено перереєстрацію Статуту спільного українсько-польського підприємства ТзОВ "Касіопея".

Відповідно до ст.53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам.

Наведене свідчить про те, що учасники товариства "Касіопея" за спільною згодою прийняли в учасники ОСОБА_2, відступивши йому частку інших учасників, а збори, на яких приймалось вказане рішення, проведені у відповідності до вимог ст.60 Закону України "Про господарські товариства".

Із матеріалів справи вбачається, що 07 жовтня 1997 року реєстраційною палатою Франківської районної адміністрації м.Львова зареєстровано зміни і доповнення до розділу 5 пункту 8 Статуту спільного українсько-польського підприємства ТзОВ "Касіопея". Згідно нової редакції цього пункту у зв'язку із виходом із числа учасників товариства ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відбувся перерозподіл часток учасників: відповідно розмір частки позивача встановлено - 37250,00 грн. або 19813,0 доларів США, що складає 37,25 % Статутного фонду,  розмір частки відповідача 2 ОСОБА_2а - 49000,00грн. грн. або 26064,0 доларів США, у процентному відношенні до часток інших учасників не змінився та складає 49% Статутного фонду.

Отже, покликання позивача на те, що прийняття учасником товариства ОСОБА_2 носило лише формальний характер за домовленістю сторін судом до уваги не приймається, оскільки з аналізу вищевикладених змін в розподілі часток товариства такого не вбачається, а позивачем не представлено інших доказів чи обґрунтування підстав для необхідності прийняття в учасники товариства ОСОБА_2 лише з формальних підстав.

Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до ст.ст.58, 60 Закону України "Про господарські товариства" право учасника товариства на участь в управлінні господарським товариством здійснюється шляхом участі у роботі вищого органу управління та прийнятті рішень учасником або його уповноваженим представником.

Позивачем не представлено жодних доказів та обгрунтування порушення його корпоративних прав вступом до товаристваОСОБА_7 Як вбачається із матеріалів справи, з часу заснування товариства ОСОБА_1, як директор товариства, володіла спірними установчими документами особисто.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦК УРСР недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода). Таким чином, підставою для визнання спірних актів такими, що укладені про людське око, є відсутність будь-яких дій в сторін по виконанню цієї угоди, що в спірному випадку спростовується вищевикладеними обставинами справи.

З наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено укладення оскаржуваних актів щодо прийняття в учасники товаристваОСОБА_7 та уступки частки про людське око, без наміру створити юридичні наслідки, не  доведено вчинення   ОСОБА_2 дій, які порушують корпоративні права позивача та інших учасників товариства, а тому позовні вимоги про визнання цих актів недійсними є безпідставними та в їх задоволенні слід відмовити.

Що стосується покликання відповідача на пропуск позивачем встановленого ст.71 ЦК УРСР строку позовної давності для вимог про визнання недійсним актів, то суд вважає за необхідне зазначити, що в спірному випадку позивачкою такий пропущено, оскільки матеріали справи вказують на те, що їй було відомо про прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів та затвердження установчих документів з моменту їх прийняття 07.03.1996р., підписання 11.03.1996р. та реєстрації 21.03.1996р. і саме з цього часу починається перебіг строку позовної давності, який сплив відповідно 07.03.1999р. та 21.03.1999р.

Проте, суд відмовляє в позові за строком позовної давності у випадку, коли позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню. Оскільки, встановивши, що позов безпідставний, що наявне в спірному випадку, суд зазначає про відмову в задоволенні позову з цих підстав, а не за пропуском строку позовної давності.

Таким чином, оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Касіопея-плюс", ОСОБА_2а, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним уступки частки, рішення зборів учасників ТзОВ "Касіопея" НОМЕР_1, установчих документів СП ТзОВ "Касіопея" (статуту та установчого договору від 21.03.1996 року) в частині прийняття учасникомОСОБА_7 за безпідставністю.

Керуючись  ст.53, ст.58, ст.61 Закону України "Про господарські товариства", ст.167 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 43, 49, 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

                                                В  И  Р  І  Ш  И  В :

В позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя                                                                                             Зварич О.В.