Справа № 2-а-161/1115/10 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Орендовського В.А.,
при секретарі – Котляр Я.В.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВА № 118985 від 07 травня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - як незаконну.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 07 травня 2010 року по а/д Велика Виска-Новомиргород він керував автомобілем «ФОРД», д/н НОМЕР_1, та був зупинений інспектором ДАІ, який повідомив йому, що він порушив правила користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху (неподання сигналу світловим покажчиком повороту перед поворотом). Інспектор відділення ДАІ з обслуговування Маловисківського району Коваль О.М. 07 травня 2010 року виніс стосовно нього постанову серії ВА № 118985, з якої вбачається, що 07 травня 2010 року близько 16 год. 45 хв. на а/д Велика Виска-Новомиргород він керуючи автомобілем «ФОРД», д/н НОМЕР_1 повертаючи праворуч на а/д Городище-Устинівка не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.
Позивач зазначає, що діяв в межах Правил дорожнього руху і він одразу пояснив інспектору ДАІ, що він наближаючись до перехрестя завчасно до початку повороту праворуч (близько 20 м.) ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, а після повороту вимкнув. Інспектор ДАІ на його пояснення не зважив та склав протокол і виніс постанову про адміністративне правопорушення. Його права передбачені ст. 268 КУпАП інспектором ДАІ не були роз’яснені. Свідки, які б підтвердили факт вчинення ним правопорушенння відсутні.
Також позивач просить поновити йому строк для оскарження постанови, оскільки йому не було вручено іспектором ДАІ копії постанови та не роз’яснено строків її оскарження, а про накладення стягнення д ізнався лише 14.06.2010 року з постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на підстави, що викладені в позові, просив постанову в справі про адміністратив не правопорушення та накладення стягнення на підставі ст.122 ч.2 КУпАП скасувати, наполягаючи на тому, що Правил дорожнього руху він не порушував.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення йому повістки.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові матеріали справи, а саме: постанову інспектора відділення ДАІ з обслуговування Маловисківського району Коваля О.М., серії ВА № 118985 від 07 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП, інші матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача – суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Згідно вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, зазначені вимоги закону при оформленні адміністративних матеріалів та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 працівниками ДАІ були порушені.
Фактично дійсні обставини даного порушення за участю ОСОБА_1 працівниками ДАІ залишились не встановленими за тих підстав, що в постанові взагалі не вказано на підставі якого саме закону позивач притягується до адміністративної відповідальності, при винесенні постанови не було враховано, що він наближаючись до перехрестя завчасно до початку повороту праворуч ввімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, про що ОСОБА_1 прямо пояснив інспектору ДАІ, що не згідний з порушенням, при цьому позивач детально та послідовно пояснив у судовому засіданні, що діяв в межах Правил дорожнього руху.
Більш того, при аналізі вище вказаних подій слід враховувати наступне. Так, згідно п. 9.2 (б). ПДР України – водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Проте, у розглядаємих обставинах не було враховано, що позивач, переїхавши міст, зайняв крайню праву смугу дорожнього руху, де з вказаного положення можливий рух тільки прямо. Окрім цього відрізок дороги Устинівка-Городище, зокрема перехрестя при виїзді на а/д В.Виска-Новомиргрод не є Т-подібним, а є злиттям двох доріг в одну. Увесь рух транспорту та його розміщення на дорозі відрегульоване дорожньою розміткою, а саме: рух транспорту у напрямку з с. Велика Виска (в якому рухався позивач) при під’їзді до острівка вказує розмітка 1.18 про розділення смуг руху для руху прямо та повороту наліво. Зважаючи на це, рух по смузі, що рухався позивач здійснюється лише прямо і ніяким чином не направо, тобто сигнал повороту при русі по даній смузі вмикати немає необхідності.
Крім того, постанова від 7 травня 2010 року не містить повного найменування органу чи посадової особи, який наклав адміністративне стягнення, а скорочений набір спеціального звання посадової особи не дає можливість визначити чи правомочна вказана особа накласти адміністративне стягнення.
Крім того, всупереч вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення виконана нерозбірливо і під «копірку», що навіть неможливо досконало зрозуміти обставини правопорушення.
У постанові про адміністративне правопорушення відсутня печатка органу (посадової особи), який видав постанову, що являється порушенням ст. 283 КУпАП.
Виходячи із норм, викладених в ст.71 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при чому він має спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб’єкт владних повноважень – відповідач у справі зобов’язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані на користь відповідача чи позивача, разом з тим на запит суду відповідачем не були надані матеріали справ про адміністративні правопорушення, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких інспектор ДАІ з обслуговування Маловисківського району Коваль О.М. дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.
Враховуючи, що позивачу своєчасно не були надана копія постанови про накладення адміністративного стягнення, а ОСОБА_1, як він пояснив у судовому засіданні і це ніким не спростовано, дізнався про такий факт лише 14 червня 2010 року з постанови про відкриття виконавчого провадження ВДВС Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області, суд вважає за необхідне п оновити позивачу пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова інспектора відділення ДАІ з обслуговування Маловисківського району Коваля О.М., серії ВА № 118985 від 07 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.158-163, 173-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серія ВА № 118985 від 07 травня 2010 року.
Постанову інспектора відділення ДАІ з обслуговування Маловисківського району Коваля О.М., серії ВА № 118985 від 07 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. – скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А. Орендовський