2а-5501/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді – Попової С. А.,
при секретарі – Ченгал О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області про поновлення строку для оскарження постанови, визнання протиправною і скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про поновлення строку для оскарження постанови, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що 12 квітня 2009 року працівником Державної автомобільної інспекції міста Маріуполя Пилипенко А. О. було винесено постанову про адміністративне правопорушення за № АН 245862. На підставі даної постанови позивача було притягнуто до відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 300 грн. Позивач вважає вищеназвану постанову протиправною і такою, що порушує його права, дане правопорушення не здійснював. Протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався і позивачем не підписувався. Копія постанови про адміністративне правопорушення не вручалася. Вважає, що оскільки порушень правил дорожнього руху не допускав, рухався зі швидкістю 70 кмгод., таке перевищення швидкості не суперечить правилам дорожнього руху. У постанові про адміністративне правопорушення відсутні докази належності виміряної швидкості саме автомобіля позивача. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме автомобіля позивача не можливо, оскільки за таких умов різниця в декілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрів від автомобіля позивача. Доказів його винуватості працівником ДАІ йому не було пред’явлено, тому його було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності. Просить суд на підставі вказаного скасувати постанову, винесену інспектором ДАІ та закрити провадження по адміністративній справі. При цьому просив суд поновити йому строк для оскарження постанови, оскільки ні постанову про адміністративне правопорушення ні протокол про адміністративне правопорушення від працівника ДАІ не отримував, про її наявність дізнався лише у серпні 2010 року в Орджонікідзевському відділу виконавчої служби міста Маріуполя, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за таких підстав.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справи на основі наявних доказів.
Згідно до ч.1 ст.258 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Згідно до ст.254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 КУпАП.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Згідно постанови серія АН № 245862, що винесена інспектором ІДПС РДПС ВДАІ міста Маріуполя Пилипенко А.О. вбачається, що позивач ОСОБА_1 12 квітня 2009 року о 09 год. 10 хвил. в місті Маріуполі на вулиці Таганрогський поряд з будинком № 40 рухався зі швидкістю 90 кмгод в межах міста, чим перевищив швидкість більш ніж на 20 км.\ год. чим порушив п. 12.11 ПДР України, на підставі чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП до адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. на користь держави.
Відповідачем не надані суду відомості про пристрій, яким проводилась фотофіксація порушення, а також данні щодо проходження службової підготовки до роботи з вищезгаданим пристроєм особою, яка проводила зйомку; виписки із журналів про отримання ним 18 квітня 2009 року вищеназваного приладу для здійснення чергування та про маршрут патрулювання в цей день, а також відомості про проходження державної повірки приладу. У вищезгаданій постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Також відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за № 576/16592 працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосовування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної перевірки або мають свідоцтво про таку перевірку, термін дії якого минув. Таких документів співробітником ДАІ до суду надано не було.
Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Так само як і у судовому засіданні відповідачем не надано доказів наявності вини позивача у скоєнні правопорушення, що передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП. Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а отже дії відповідача підлягають визнанню неправомірними, а постанова у справі про адміністративне правопорушення - скасуванню.
На підставі переліченого, суд з урахуванням вивчених матеріалів справи приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
У судовому засіданні встановлено, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, він не отримував у визначений законом строк, тому не мав змоги своєчасно звернутися за захистом свого порушеного права. Хоча за законом, відповідач повинен був у триденний термін надіслати йому постанову.
При цьому суд вважає обґрунтованим можливість поновити позивачу строк для оскарження постанови від 12 квітня 2009 року.
На підставі ст. ст. 122, 251, 252, 254, 256, 258, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху України, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 171-2 КАСУ, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови серія АН № 245862 від 12 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. на користь держави.
Постанову серія АН № 245862 від 12 квітня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. на користь держави – скасувати.
Адміністративну справу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. – закрити.
Суддя