Справа № 2-274  

2010 рік  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

24 червня 2010 року  Заліщицький районний суд Тернопільської області                  в складі:головуючого     Антоновський О.О.  

при секретарі     Николайчук З.М.  

позивача                                                       ОСОБА_2                        

з участю представника відповідача           ОСОБА_3                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Заліщики  справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач в позовній заяві та у судовому засіданні просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату в користь позивача соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за  період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по сьогоднішній день та проводити дані виплати в майбутньому, посилаючись на те, що, набувши статусу дитини війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав повністю і просить суд в позові відмовити із-за безпідставності позовних вимог.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити повністю, виходячи з наступного: як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом позивач є дитиною війни.  

  Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік » призупинено дію  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».          

Пунктом 41 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і визначено, що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто відповідно до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” - 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення Закону України № 489-V від 19.12.2006 року « Про Державний бюджет на 2007 рік», а саме п. 12 ст. 71, визнано такими, що не відповідають Конституції України, а тому є неконституційними. Таким чином норми                ст. 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» є діючими з 9 липня 2007 року.  

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від                   22.05.2008 року, положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », що стосуються підвищення до пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України, а тому є неконституційними. Таким чином норми статті 6 Закону України «Про  соціальний захист дітей війни» є діючими з 22 травня 2008 року.  

  Згідно ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Отже,     період нарахування вищезазначених виплат рахується з 9 липня 2007 року по  31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по даний час.  

А, тому, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року та з 22 травня                                2008 року по теперішній час та в подальшому вимоги позивача слід задоволити,  так, як статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка передбачена ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в даному випадку має місце порушення прав позивача, що підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та визнання дій відповідача протиправними.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 224, 225, 228 ЦПК України,  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.152 Конституції України, суд  

ВИРІШИВ:  

Позов задоволити.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі про відмову  у збільшенні розміру щомісячної пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.  

Зобов`язати  Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі  провести нарахування та виплатити надбавку до пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період  з 9 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008, з 01.01.2009 року по сьогоднішній день та проводити дані виплати в майбутньому.  

На рішення може бути подано апеляцію шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги, яка подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Тернопільської області через Заліщицький районний суд.  

  Головуючий:   підпис  

Рішення вступило в законну силу 17.08.2010 року  

Копія вірна  

  Суддя Заліщицького  

районного суду                                                                       О.О. Антоновський