Справа № 2-а-1751/10  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  06 вересня 2010 року                          

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі : судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Осипенко Н.І., позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ міста Чернігова молодшого сержанта міліції Гурського Олександра Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-  

  ВСТАНОВИВ:  

  23.04.2010 року позивач подав до суду позов, в якому просить скасувати постанову відповідача серія СВ №098330 від 31.03.2010 року, винесену відносно нього за ст.122 ч.2 КУпАП (яку він тримав 15.04.2010 року), за відсутністю в його діях складу правопорушення та із заявою про поновлення строку на оскарження постанови.  

  Позивач в судовому засіданні позов підтримав.  

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений 30.07.2010 року.  

  Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі - суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

  У судовому засіданні встановлено, що 31.03.2010 року відповідачем  винесена постанова серія СВ №098330, згідно якої позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП, оскільки керуючи транспортним засобом КІА держномер НОМЕР_1 в 09 годин 10 хвилин 31.03.2010 року на перехресті вулиць 1 Травня-Седнівська в місті Чернігів, він здійснив рух на заборонений сигнал додаткової секції світлофору, за що був  підданий штрафу у розмірі 430 грн.  

Відповідно до положень ст.71 КАС України, суб’єкт владних повноважень повинен доказувати правомірність свого рішення щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення.  

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.  

Згідно ст.ст.287, 288, 289 КУпАП, особа, щодо якої винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, може оскаржити її до суду, з подачею скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.  

  Позивач отримав постанову 15.04.2010 року і звернувся до суду із позовом 23.04.2010 року, тобто із пропуском строку, зазначеного в ст.289 КУпАП, він подав докази про поважність пропуску строку для звернення до суду, оскільки постанова на момент її винесення позивачу не вручалась і він її отримав поштою, а тому вказаний строк оскарження постанови судом поновлюється.  

В постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, що порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху підтверджується даними фіксації, яка була здійснена за допомогою спеціального технічного засобу, що має функції фото- чи відеозйомки.  

Наданий відповідачем відеозапис не спростовує доводи позивача про те, що автомобіль під керуванням позивача перетнув лінію світлофора, що знаходиться по вулиці 1 Травня в місті Чернігів, на заборонений сигнал світлофора, оскільки відеозапис було зроблено з вулиці Седнівська в місті Чернігів і момент пересікання лінії світлофору автомобілем позивача не зафіксований.  

На переконання суду висновок відповідача про скоєння позивачем адміністративного правопорушення ґрунтується на припущеннях, а тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим.  

Встановлені судом обставини справи є підставою для задоволення позову.  

  Керуючись  ст.ст.283, 293 КУпАП, ст.ст.158-163, 171-2- КАС України, суд,-  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Позов задовольнити.  

Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ міста Чернігова молодшого сержанта міліції Гурського Олександра Анатолійовича серія СВ №098330 від 31.03.2010 року відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.2 КУпАП та закрити  справу.  

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.  

Суддя                                                                                         Жук М.І.