Справа № 22-1059-ас/2006 рік                         Головуючий у 1 інстанції Дубовик Р.Є.

Категорія     26                                                   Доповідач Маширо О.П.

ПОСТАНОВА

іменем України

12 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Червинської М. Є. суддів Маширо О.П., Алексєєва А.В. при секретарі Мартіросовій А. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу   державної   виконавчої   служби   у   Микитівському   районі   м.Горлівки   на постанову Микитівського районного суду м.Горлівки від 10 квітня 2006 року у справі за адміністративним  позовом  Микитівської виправної колонії     №87  до  ДВС  у Микитівському районі м.Горлівки про визнання неправомірними дій про покладання арешту на розрахункові рахунки підприємства та скасування арешту,

установив:

До апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Микитівського районного суду м.Горлівки суду звернувся відділ ДВС у Микитівському районі м.Горлівки.

Відповідач просить скасувати вказану постанову та відмовити позивачеві у задоволенні адміністративного позову, оскільки вважає, що дії державного виконавця по виконанню судових рішень про стягнення коштів є правомірними.

Судом було встановлено, що зведене виконавче провадження містить не тільки судові рішення, а й рішення інших органів (посадових осіб), тому питання про звернення стягнення на грошові кошти на розрахункових рахунках боржника слід було вирішувати у судовому засіданні, а не одноособово державним виконавцем.

Крім того, судовим виконавцем у рахунок погашення боргу не була зарахована сума, одержана від реалізації металобрухту та металевих конструкцій, вилучених на підприємстві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачеві у задоволенні його вимог, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це було підтверджене поясненнями представників сторін в апеляційному суді, на виконанні у відділі державної виконавчої служби знаходиться понад сто документів, серед яких: рішення місцевих судів про стягнення заборгованості по заробітній платі, аліментах тощо, рішення

господарського суду, визнані претензії підприємств, а також вимоги пенсійного фонду, податкової служби тощо (а.с.41 - 54). Загальна сума заборгованості перед кредиторами становить кілька мільйонів грн.

Згідно з вимогами ст.ст.63, 64 Закону України „Про виконавче провадження" виконання рішень провадиться державним виконавцем за рахунок коштів та майна боржника.

Однак у відповідності до п.5 ст.26 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України" звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров"я не допускається.

В апеляційному суді представники сторін пояснили, що постановою державного виконавця від 21 лютого 2006 року було покладено арешт на два розрахункові рахунки колонії: 26008200027553, на якому зберігаються кошти у сумі 7472грн. 33коп., та на р/р 26009200027552, на якому коштів немає, а усього виправна колонія має близько 14 розрахункових рахунків різного напряму дії.

Заарештовані кошти не перевищують суму боргу. За таких обставин на думку апеляційного суду немає підстав для визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби щодо покладання арешту на кошти виправної колонії з метою виконання рішень судів та вимог інших організацій.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити позивачеві у задоволенні його адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 202, 207 КАС України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу державної виконавчої служби у Микитівському районі м.Горлівки задовольнити.

Постанову Микитівського районного суду м.Горлівки від 10 квітня 2006 року скасувати.

Микитівській виправній колонії №87 відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.