АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа   № 22 - 6533 / 2010 р.                                 Головуючий у 1-й  інстанції: Трофімова Д.А.

Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

         У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 „02” вересня 2010 року                                              м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                 Калашнікової О.В.

Суддів:                          Дашковської А.В.

Спас О.В.                                          

При секретарі:                Черненко А.В.

 розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну  скаргу   Комунального підприємства ?иробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 3”  на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 3” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та витрати по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території,  

В С Т А Н О В И Л А :

 У грудні 2009 року КП „ВРЕЖО № 3” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та витрати по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території.

В позові зазначало, що відповідачі по справі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1. Дане житлове приміщення є власністю відповідачів та знаходиться на балансі КП „ВРЕЖО № 3”. Відповідачі  своєчасно не проводили оплату за квартирну плату та плату за комунальні послуги, в результаті чого, за період з 01.10.1997 року по 01.01.2009 року, утворилась заборгованість за комунальні послуги у розмірі 2 323 грн. 90 коп. та за період з 01.10.1997 року по 01.11.2009 року - заборгованість за витрати по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території в розмірі 804 грн. 33 коп.. З цих підстав просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за комунальні послуги в розмірі 2 323 грн. 90 коп. та витрати по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території в розмірі 804 грн. 33 коп., а всього 3 128 грн. 23 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду,  КП ?РЕЖО № 3” подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.      

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

  Відповідно до  ст.  308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Відповідно  до ст.ст. 67,68 ЖК УРСР, наймачі ( власники) квартир зобов’язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця, вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання і каналізації.

 Згідно зі ст. 64 ЖК УРСР члени сім’ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями  з договору найму жилого приміщення.  

 Судом встановлено, що відповідачі проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та користуються послугами КП „ВРЕЖО № 3”, проте оплату за послуги, які їм надає дане підприємство, вносять не у повному обсязі і тому  заборгованість відповідачів станом на 01.11.2009 року за квартирну плату складає 804 грн. 33 коп.,  заборгованість за комунальні послуги  станом на 01.01.2009 року складає 2323 грн. 90 коп.  

Відмовляючи в задоволенні позову КП „ВРЕЖО № 3” до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з 01.10.1997 року по 01.01.2009 року у розмірі 2 323 грн. 90 коп. та за період з 01.10.1997 року по 01.11.2009 року – заборгованості за витрати по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території в розмірі 804 грн. 33 коп. суд правильно виходив з того, що згідно з розрахунком заборгованості за період з 01.01.2006 року по 01.11.2009 року за відповідачами заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам немає (а.с.69-75).

      Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 264 ЦК України дійсно передбачено,  що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії,  що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

З матеріалів справи, а саме: платіжних документів, вбачається, що  в межах строку позовної давності – з  19.12.2006року по 18.01.2010 року заборгованості з житлових та комунальних послуг водопостачання у відповідачів немає; поточні платежі сплачуються ними у відповідності з нарахуваннями, із зазначенням в платіжних документах періоду, за який вноситься оплата (а.с.42-47).  

З особового рахунку відповідачів видно, що з грудня  2006 року і до січня 2010 року відповідачами регулярно вносились поточні платежі у розмірі, визначеному КП „ВРЕЖО № 3”.  

Відповідно до ч. 1  ст.  60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана  довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 4 цієї статті передбачено,  що доказування не може ґрунтуватись  на припущеннях.

В порушення вищезазначеної норми права позивачі не надали доказів, які б свідчили про визнання споживачами боргу.  

 Суд першої інстанції, відмовляючи в позові КП „ВРЕЖО №3”, враховуючи заяви відповідачів по справі, правильно застосував позовну давність і обмежився трирічним строком з дня звернення позивача до суду, виходячи з того, що відповідачі у період з 17 грудня 2006 року до 12.01.2009 року не вчиняли жодних дій, які б свідчили про визнання ними свого боргу (а.с.76-79).

Доводи позивача про те, що ними строк позовної давності за період з 1997 року по  01.11.2009 року не пропущено, оскільки відповідачі визнавали борг та здійснювали періодичні платежі, суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки здійснені відповідачами платежі не перевищують  щомісячних нарахувань.

Доказів про неправильне застосування судом першої інстанції правил позовної давності апелянт не надав, оскільки здійснені відповідачами переплати в 1-2 копійки, на які посилається  апелянт, не є перебігом позовної давності в розумінні ст..264 ЦК України.

           З урахуванням наведених  обставин рішення  суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.  

Керуючись ст.ст.   307  ,   308  ,   313  ,   317 ЦПК України  , колегія суддів, -  

  УХВАЛИЛА:  

 Апеляційну скаргу   Комунального підприємства ?иробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об”єднання № 3” відхилити.  

 Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2010 року у цій справі  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

   Головуючий:

 Судді: