АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

 Справа № 22-6152                                     Головуючий у 1 інстанції                2010  р.                                        Мусієнко Н.М.  

                                                    Суддя-доповідач: Калашнікова О.В.

  УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 “09” вересня 2010 року                                                             м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

           Головуючого:    Калашнікової О.В

      Суддів :               Дашковської А.В.

Бабак А.М.

 При секретарі:   Буримі В.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

  ОСОБА_4        

на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “01” липня 2010 року по справі за позовом

  ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” про визнання недійсним акту про виявлення порушенням побутовим споживачем Правил користування електричною енергією, -  

  ВСТАНОВИЛА:  

   У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВАТ „Запоріжжяобленерго” про визнання недійсним акту про виявлення порушенням побутовим споживачем Правил користування електричною енергією.

 В позові зазначав, що 06.03.2009 року, під час чергової перевірки представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго» показань приладу обліку споживання електроенергії у квартирі, було нібито виявлено поза облікове споживання електроенергії, яке здійснювалось за допомогою самовільно підключеної відкритим способом без облікової розетки, про що було складено акт про виявлення порушення побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією  для населення та на підставі зазначеного акту йому було виставлено до оплати рахунок на суму 10 406 грн. 59 коп.    

 Посилаючись на те, що акт „Про виявлення порушення побутовим споживачем „Правил користування електричною енергією для населення” було складено з порушенням вимог чинного законодавства, без облікового споживання електричної енергії він не здійснював, позивач просив суд визнати недійсним акт про виявлення порушення побутовим споживачем «Правил користування електричною енергією для населення» від 06.03.2009 року № 00101553.

  Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “01” липня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.  

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

 Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

 Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

 Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 і є споживачем електричної енергії, а енергопостачальником є ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Центрального РЕМ.

 06.03.2009 року представниками енергопостачальника було складено акт № 001901553 про виявлення порушення побутовим споживачем, ОСОБА_4 „Правил користування електричною енергією для населення”, зокрема самовільне підключення електропродки до електромережі ВАТ «Запоріжжяобленерго» поза приладу обліку.  На підставі зазначеного акту працівниками ВАТ „Запоріжжяобленерго” в особі Центрального РЕМ проведено розрахунок збитків, спричинених порушенням „Правил користування електричною енергією для населення”, що склало 10 406 грн. 59 коп., та в направленій позивачу претензії запропоновано здійснити повний розрахунок за даними зобов’язаннями.  

 Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним акту про порушення «Правил користування електричною енергією», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що визнання акту недійсним не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

 Оскаржуваний акт був складений посадовими особами відповідача на виконання відповідних положень Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року. На підставі акту енергопостачальник має право відповідно до п. 53 зазначених Правил відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача. У разі відмови споживача відшкодувати збитки енергопостачальник передає справу до суду.

 Складений акт не встановлює для споживача ніяких обов’язків, а є тільки різновидом претензії, підставою для нарахування величини збитків. Він є доказом факту порушення споживачем Правил, який може надаватися або оспорюватися сторонами у відповідності до ст. 58 ЦПК України у разі спору про застосування відповідних санкцій і якому у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України суд надає оцінку при розгляді відповідного спору.

 Зважаючи на те, що дії відповідача по складанню акту та розрахунку збитків не порушують цивільні права позивача і не встановлюють для останнього ніяких обов’язків, підстав для застосування до відповідача передбачених законом матеріально-правових заходів примусового характеру не має.

 Посилання представника позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що спосіб, обраний ОСОБА_4 для захисту свого права передбачений п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, є безпідставними, оскільки такий спосіб захисту як припинення правовідношення може застосовуватися в разі невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов’язань або зловживання цивільним правом.  

 За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.    

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

  У Х В А Л И Л А :  

   Апеляційну скаргу     ОСОБА_4     відхилити.

 Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від “01” липня 2010 року по цій справі залишити без змін.  

 Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий:  

  Судді: