АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 6523 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Якубіна В.Б.
Суддя-доповідач: Дашковська А.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„02” вересня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В.
Суддів: Дашковської А.В.
Спас О.В.
При секретарі: Черненко А.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні власністю (будинком),
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа: ВГІРФО Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні будником шляхом зняття з реєстраційного обліку.
В позові зазначала, що їй на праві приватної власності, на підставі договору дарування, належить житловий будинок №32 по вул. Планерна в м. Запоріжжі. До отримання нею в дарунок житлового будинку в ньому були зареєстровані відповідачі по справі. Зазначені особи довгий час у житловому будинку не живуть, не беруть участь у витратах на утримання житлового будинку, на його ремонт. Кожен з відповідачів має своє окреме житло. Між тим, вони не бажають знятися з реєстраційного обліку та реєструють своїх неповнолітніх дітей у її житловому будинку. Оскільки реєстрація відповідачів у її житловому будинку перешкоджає їй в повній мірі володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, просила суд усунути перешкоди в користуванні і розпорядженні житловим будинком шляхом зняття відповідачів з реєстраційного обліку.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2010 року позов задоволено.
Усунено перешкоди ОСОБА_4 в користуванні належним їй на праві приватної власності будинком АДРЕСА_1
Зобов’язано відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області зняти ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_8 з реєстраційного обліку у житловому будинку АДРЕСА_1
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині зобов’язання зняти його з реєстраційного обліку у житловому будинку та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову про зняття його з реєстраційного обліку у житловому будинку.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідачі добровільно звільнили будинок, на час розгляду справи понад рік не мешкають у спірному будинку, не є його власниками, не є членами сім’ї власника, не знаходяться з власником у відносинах найму житла, не несуть обов’язків, що мали б випливати з договору найму жилого приміщення. При цьому відповідачі залишаються зареєстрованими у спірному будинку, що спричиняє позивачу додаткові матеріальні витрати за зареєстрованих в будинку відповідачів, перешкоджає здійсненню інших прав власника. Так, позивачем, як власником провадиться оплата певних комунальних послуг, розмір яких залежить від кількості зареєстрованих осіб. Ця ж обставина перешкоджає позивачу позитивно вирішити питання про отримання державної субсидії з оплати даних послуг, в зв’язку з тим, що при обчисленні суми її доходів враховуються відомості відносно зареєстрованих в будинку відповідачів.
З матеріалів справи вбачається, що будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування (а.с.7-8).
Суд належним чином прийшов до висновку про порушення прав позивача як власника спірного будинку, оскільки, згідно зі ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, та відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Питання проживання не членів сім'ї власника житла, в тому числі й колишніх членів його сім'ї, врегульовано Главою 59 (ст. ст. 810-826) ЦК України , якою передбачено, що підставою проживання таких осіб є договір найму жилого приміщення.
Згідно ст.ст. 810 , 811 ЦК України власник житла (наймодавець) передає наймачеві житло для проживання на певний строк і за плату на підставі договору найму (оренди), який укладається в письмовій формі.
Суд вірно визначив, що за сукупністю вищезазначених обставин, сама по собі реєстрація відповідачів не дає підстав для їх реєстрації в спірному будинку на майбутнє, оскільки суперечить вимогам ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" . Згідно вказаної норми права реєстрація здійснюється лише за місцем проживання або перебування фізичної особи. В даній справі судом належним чином встановлено, що відповідачі добровільно залишили будинок, в ньому тривалий час не проживають, а тому не можуть залишатися тут зареєстрованими.
Доводи апеляційної скарги не можуть спростувати висновків рішення суду першої інстанції.
Так, довід щодо постійного проживання відповідача ОСОБА_3 в спірному будинку спростовується належно дослідженими і оціненими судом першої інстанції доказами: поясненнями свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, які пояснили, що відповідачі ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_8 в будинку АДРЕСА_1 не проживають понад рік, особистих їх речей в будинку не має, а також матеріалами справи, з яких вбачається, що саме за адресою постійного проживання АДРЕСА_1 відповідач отримував судові повістки (а.с.36.65 ).
Доказів на підтвердження проживання в спірному будинку відповідач ОСОБА_3 не надав в суді першої інстанції, а також не посилався на будь-які нові докази такої обставини і в апеляційній скарзі.
Довід апеляційної скарги про наявність у відповідача права користування жилим приміщенням в спірному будинку, як члена сім’ї колишнього власника є неприйнятним, оскільки, згідно зі ст.ст.405, 814 ЦК України, право користування жилим приміщенням зберігається за колишніми членами сім’ї власника в разі припинення сімейних відносин. Проте, в даній справі спір виник не між власником та колишнім членом її сім’ї , а між власником і сторонньою до неї особою, тому наведені норми матеріального права не регулюють правовідносини сторін в справі.
Колегія суддів вважає також неприйнятним довід апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області неправомірно не був залучений в якості співвідповідача по справі. Цим органом права або охоронювані законом інтереси позивача ОСОБА_4 не порушувалися, самостійних прав або вимог на предмет спору у ВГІРФО виникнути не може, а тому відсутні підстави для визначення процесуального становища вказаного органу, як відповідача. А тому Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області правомірно був залучений в справі в якості третьої особи.
Враховуючи наведені обставини рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2010 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: