Справа № 22ц-4177/2010                               Головуючий у 1 інстанції –  Козак В.І.  

Категорія – цивільна                                         Доповідач   –   Шемець Н.В.  

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  09 вересня  2010 року                     м. Чернігів  

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ     у складі:  

головуючого-судді:   ПОЗІГУНА М.І.,  

суддів:               ШЕМЕЦЬ Н.В., ГУБАР В.С.,  

при секретарі:   РАЧОВІЙ І.І.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 22 липня  2010 року у справі за позовом  ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов”язання здійснити нарахування  підвищення пенсії як дитині війни,-  

  в с т а н о в и в :  

  В апеляційній скарзі  управління Пенсійного фонду України в Щорському районі  просить  скасувати рішення Щорського районного суду  Чернігівської області від 22 липня 2010 року, яким позов  ОСОБА_5 задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Щорському районі щодо відмови ОСОБА_5  у перерахуванні та виплаті підвищення до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”; зобов”язано відповідача здійснити перерахунок  пенсії позивача з підвищенням її  на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з   09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року,  з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії та виплачених раніше сум.  

Апелянт просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову; посилається  на невірне застосування судом норм матеріального права, ненадання належної оцінки обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи.  

Апелянт зазначає, що управління  виплачує тільки ті кошти, які надходять на його рахунок і іншого фінансування не має.  

Проте на рахунок УПФУ в Щорському районі  для проведення спірних виплат коштів з Державного бюджету України  не надходило, тому апелянт  не вбачає в своїх діях порушень законодавства.  

Крім того, оскаржуване рішення суду, на думку апелянта, призведе до нецільового використання коштів  Пенсійного фонду України.  

Також апелянт посилається на те, що згідно з ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, що обмежує застосування даної статті виключно в межах даного Закону, враховуючи також, що у даному випадку спір вівся не про визначення розміру пенсії позивачу згідно даного Закону, а про нарахування підвищення до пенсії згідно Закону України  „Про соціальний захист дітей війни”.  

  Апелянт вважає, що підвищення до пенсії дітям війни проводилось в законодавчо визначених розмірах та в повній мірі з коштів, закладених в Державному бюджеті України, тому його дії є правомірними.  

  Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  

По справі встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни (а.с.9).  

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Задовольняючи частково позовні вимоги  позивача, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач у  порушення вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”   нарахувань та виплату підвищення до пенсії позивачу  у належному розмірі  не проводив,  тому  визнав дії УПФУ в Щорському районі протиправними і зобов”язав  провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням раніше виплачених сум та зміни розміру мінімальної пенсії.  

Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду ґрунтується на  правильному застосуванні норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини.  

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для проведення відповідних виплат дітям війни є безпідставними, оскільки питання наявності чи відсутності таких видатків не є предметом даного спору і виходять за межі заявлених вимог.  

Посилання апелянта на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки судом не ухвалювалось рішення про проведення виплат за рахунок власних джерел фінансування ПФУ.  

Не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом доводи апелянта щодо невірного застосування судом першої інстанції положень  ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", так як  положення ч.3 ст.28 даного Закону не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов"язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.  

Доводи апелянта про те, що виплати позивачу за період, визначений рішенням суду, проводились згідно вимог діючого законодавства, не узгоджуються з положеннями ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тому не можуть бути правовою підставою для скасування  судового рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального  та процесуального права.  

Керуючись ст.ст. 303, 3041, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-  

у  х  в  а  л  и  в:  

  Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області – відхилити.  

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від  22 липня 2010 року – залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.  

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                              СУДДІ: