справа №2-120/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 року Іллічівській  міський суд Одеської області в складі:

        головуючого - судді Журавля П.І.,

     при секретарі – Бабенко С.А.,

    за участю:

     позивача – ОСОБА_1,

     довіреної особи – ОСОБА_2,

     довіреної особи – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

     третьої особи – ОСОБА_5

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Іллічівської міської ради, виконкому Іллічівської міської ради, Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія», ОСОБА_7 про визнання недійсним свідоцтва  про право власності та договору купівлі – продажу житлового будинку,

                  В С Т А Н О В И В:

    25.05.2007 року ОСОБА_6 з зазначеним позовом звернувся в Іллічівський міський суд Одеської області (а.с. 2-7).

  Позивач просить суд визнати недійсними: рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.09.2003 року за №651; свідоцтво про право власності на житловий будинок  по АДРЕСА_1, видане 23.10.2003 року виконавчим комітетом Іллічівської міської ради; договір купівлі – продажу від 17 квітня 2007 року за умовами якого Рибосільськогосподарське приватно – орендне підприємство «Мрія» продало, а ОСОБА_7 купила 7/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з зазначеними у договорі господарськими спорудами за 96171 гривню.

  Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 1990 році він з членами своєї сімґї на підставі ордеру вселився в службове житлове приміщення в будинку АДРЕСА_1, де і мешкає  на даний час як наймач 7/10 часток вказаного будинку. До сьогоднішнього дня в цьому будинку мешкають і зареєстровані його дружина, син і внуки. Рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 25.09.2003 року за №651 – Рибосільськогосподарському приватно – орендному підприємству «Мрія» було видане свідоцтво про право власності на будинок  АДРЕСА_1, а Рибосільськогосподарське приватно – орендне підприємство «Мрія» 17.04.2007 року 7/10 частин будинку, в якій він (позивач) проживає, продало громадянці ОСОБА_7, яка намагається висилити його з займаного житлового приміщення.

  Позивач вважає, що 7/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 не передавалися і не могли передаватися у власність приватного підприємства, тому що підлягає передачі в комунальну власність, а тому рішення міськвиконкому, свідоцтво про право власності, договір купівлі – продажу займаної ним квартири є незаконним і підлягають визнанню недійсними.

  За зазначеним позовом 10.09.2007 року Іллічівським міським судом було прийнято рішення, яким відмовлено ОСОБА_6 в задоволенні позову (а.с. 174-175).

  27.02.2008 року ухвалою апеляційного суду Одеської області зазначене рішення Іллічівського міського суду залишено без змін (а.с. 204-205).

  Ухвалою Верховного суду  України від 04.06.2008 року рішення Іллічівського міського суду від 10 серпня 2007 року і ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2008 року – були скасовані (а.с. 217-218).

  В судовому засіданні позивач, треті особи по справі (члени сімґї позивача) і їх довірена особа підтримали  позовні вимоги просять їх задовольнити.

  Представники відповідачів заперечують проти вимог позову, вважають їх (вимоги) безпідставними, просять відмовити в задоволенні позову.

  Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

  Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

  Житловий будинок АДРЕСА_1 Одеської області  з господарськими спорудами був власністю риболовецького колгоспу «Шлях Ілліча», що підтверджується актом прийняття в експлуатацію його від 02.11.1987 року (а.с. 32,33).

  Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради за №62 від 18.01.1990 року (а.с. 36-38) та оренду  №4 від 30.01.1990 року (а.с. 39) квартира АДРЕСА_1, загальною площею в 59 кв.м. була продана сімґї позивача.

 Квартири №1 і №2 в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації»  м. Іллічівська відповідно, як 7/10 і 3/10 часток цього будинку (а.с. 77-80,82).

  В квартирі на сьогоднішній день зареєстровані і мешкають: позивач, його дружина, син і дві онучки (а.с. 84, 85-86).

  Позивач – ОСОБА_6 за період проживання в спірній квартирі сплачував підприємству квартирну плату, що підтверджується квитанціями і прибутковими ордерами (а.с. 43-56).

  Таким чином позивач і члени його сімґї на законних підставах є наймачами 7/10 частин будинку АДРЕСА_1 Одеської області.

  В 1993 році риболовецький колгосп «Шлях Ілліча» було реорганізовано в риболовецьке сільськогосподарське колективне підприємство «Мрія», яке 16.03.2000 року було реорганізоване в Рибосільськогосподарське приватно – орендне підприємство «Мрія» (а.с. 10-18, 19, 20, 21-25), засновником та власником якого став одноособово гр. ОСОБА_8

  Відповідно до п. 8 протоколу №1 загальних зборів членів рибосільськогосподарського колективного підприємства «Мрія» від 03.03.2000 року, прийнято рішення про передачу з балансу рибосільського колективного підприємства «Мрія» новоствореному Рибосільськогосподарському приватно – орендному підприємству «Мрія» як правонаступнику безоплатно об’єкти загального користування та соціально – культурного призначення: дороги загального користування, газовід, водовід, клуб, бібліотеку, житловий будинок з господарськими спорудами, їдальню (а.с. 17).

  У відповідності з актом прийому – передачі від 31.03.2000 року на баланс Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» були передані вище вказані об’єкти, в тому числі і спірна квартира з господарськими спорудами (а.с. 27-29).

  У протоколі №1 від 03.03.2000 року загальних зборів членів Риболовецького сільськогосподарського колективного підприємства «Мрія» не зазначається, що житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими спорудами був переданий у власність приватного підприємства. Більш того, зміна форми власності з колективної на приватну на підставі акту прийому – передачі не ґрунтується на законі.

  Ще у січні 2003 року ОСОБА_6 звернувся до суду за захистом свого права на спірну квартиру (а.с. 62)

  25.10.2005 року позивач звернувся до власника Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» з письмовою заявою про викуп спірної квартири (а.с. 158).

  22.09.2003 року виконавчий комітет Іллічівської міської ради прийняв рішення №651 «Про видачу свідоцтва про право власності Рибосільськогосподарському приватно – орендному підприємству «Мрія» на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 30). В зазначеному рішенні міськвиконком посилається на ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на той час. У відповідності з зазначеною нормою Закону – «основою створення і примноження власності громадян є праця: громадянин набуває право власності на прибутки від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно отримане внаслідок успадкування або укладення угод, не заборонених законом».

  Нормою ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», приписами викладеними в Постанові Кабінету Міністрів України за №1253 від 13.08.2003 року (яким затверджено порядок безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництвом, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та переданіх на баланс підприємств – правонаступників), відповідно до вимог Указу Президента України за №398/2000 «Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств» - будь-яке підприємство створене в результаті реорганізації колективного сільськогосподарського  підприємства зобов’язано передати житловий фонд до комунальної власності. Вказаний порядок передбачає погодження з підприємством – правонаступником пропозиції місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування  про передачу об’єктів у комунальну власність, а не згоду підприємства – правонаступника на передачу об’єктів.

  За таких обставин у виконавчого комітету Іллічівської міської ради, до повноважень якого делеговано повноваження по обліку та реєстрації об’єктів нерухомого майна, не було правових підстав для видачі свідоцтва про право власності Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» на спірний житловий будинок. А тому зазначене рішення є незаконним та безпідставним, що потягло за собою незаконну видачу свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок які підлягають визнанню недійсними на підставі чинної на той час норми ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року), як такі, що суперечать нормам Закону.

  Крім того, приймаючи рішення №651 від 22.09.2003 року міськвиконком не скасував дію рішення №62 від 18.01.1990 року і ордер №4 від 30.01.1990 року, забувши про існування сімґї ОСОБА_6.

  За період з 22.09.2003 року ні міськвиконком, ні Рибосільськогосподарське приватно – орендне підприємство «Мрія» не ставили питання щодо виселення сімґї позивача зі спірної квартири.

  У відповідності зі ст. 125 ЖК України станом на 22.09.2003 року ОСОБА_6 не міг бути виселеним зі спірної квартири, так як він був пенсіонером і інвалідом 2-ї групи (а.с. 94).

  За договором від 17.04.2007 року Рибосільськогосподарське приватно – орендне підприємство «Мрія» продало, а ОСОБА_7 купила 7/10 часток житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1. Продаж вчинено за 96171 гривну, які покупець перерахував до каси продавця до підписання зазначеного договору (а.с. 83). При цьому в зазначеному Договорі п. 6 написано, що «продавець гарантує, що вказана частина житлового будинку на момент укладення цього договору не є у користуванні інших осіб…», але як встановив суд спірна квартира на той і на цей час знаходиться у користуванні сімґї позивача – ОСОБА_6

  Оскільки вказаний договір вчинено всупереч вищевказаним нормативним актам, та діючої на той час ст. 4 Закону України «Про власність», то він має бути визнаний недійсним на підставі ст. 203 ч. 1, ст. 215 ч. 1 ЦК України, а сплачена за договором сума у розмірі 96171 гривна підлягає стягненню з Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» на користь ОСОБА_7 на підставі ст. 216 ЦК України.

    Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214, 215, 217, 218 ЦПК України,  ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

  Позов ОСОБА_6 задовольнити.

  Рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради №651 від 29.09.2003 року, свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, видане на імґя Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» виконавчим комітетом Іллічівської міської ради 23.10.2003 року, нотаріально посвідчений договір купівлі – продажу  від 17.04.2007 року, за яким Рибосільськогосподарське приватно – орендне підприємство «Мрія» продало, а ОСОБА_7 – купила 7/10 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з зазначеними у договорі господарськими спорудами – визнати недійсними.

Стягнути з Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» на користь ОСОБА_7 96171 гривну.

Стягнути з Рибосільськогосподарського приватно – орендного підприємства «Мрія» на користь держави судовий збір в розмірі 961, 71 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ  апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

    Суддя                                 Журавель П.І.