КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
07.06.06 р. № 7/14-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Фаловська І.М.
Швець В.О
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу «Агропромтехсервіс»на рішення господарського суду Київської області від 09.03.2006 року
по справі № 7/14-06 (Заступник Голови господарського суду Короткевич О.Є.)
за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ
до акціонерного товариства відкритого типу «Агропромтехсервіс», м.Біла Церква
про стягнення 22326,89 грн.
Обставини справи:
Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовною заявою до акціонерного товариства відкритого типу «Агропромтехсервіс» (далі –відповідач) про стягнення 12523,07 грн. суми основного боргу, 2288,53 грн. пені, 5567,59 грн. інфляційних, 1071,08 грн. трьох відсотків річних, 876,62 грн. 7% штрафу.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.03.2006р. у справі № 7/14-06 позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 12523,07 грн. основного боргу, 2288,53 грн. пені, 5567,59 грн. втрат від інфляції, 1071,08 грн. трьох відсотків річних, 867,62 грн. штрафу, 223,27 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним вище рішенням господарського суду Київської області, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду у справі № 7/14-06, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою акціонерного товариства відкритого типу «Агропромтехсервіс»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 11.05.2006р. порушено апеляційне провадження у справі № 7/14-06. Ухвалою від 24.05.2006р. розгляд справи відкладався.
Розпорядженням В.о. голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.06р. у зв”язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 7/14-06 здійснюється в іншому складі колегії суддів: головуючий - Андрейцева Г.М., судді Швець В.О., Фаловська І.М.
Представник позивача в судовому засіданні просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду –без змін, про що надав відзив на апеляційну скаргу.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.05.2006р., явка учасників провадження якою не була визнана обов’язковою, у справі достатньо матеріалів для розгляду скарги без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оспорюване рішення має бути залишене без змін, а апеляційна скарга –без задоволення з таких підстав.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.
Із матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2003 року сторони уклали договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/03-442-ТЕ-17 (далі –Договір), згідно пунктів 1.1, 1.3 якого позивач зобов’язався продати відповідачу в 2003 році природний газ, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити газ; придбаний газ використовується відповідачем виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.
Відповідно до п.6.1. Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуг з його транспортування здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 6 числа, наступного за звітним місяця.
Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, повністю не розрахувався за отриманий природний газ. Позивач просить стягнути суму основного боргу –12523,07 грн.
Договір № 06/03-442-ТЕ-17 від 24.01.2003р. набирає чинності з 01.01.2003р. і діє в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення.
Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання чинності. Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Постачання відповідачу природного газу підтверджується актами приймання- передачі природного газу і послуг з його транспортування, копії яких містяться в матеріалах справи.
У апеляційній скарзі відповідач визнає суму основного боргу –6604,85 грн., посилаючись на те, що згідно авізо за січень 2003 року оплачено 5919 грн. за теплопостачання. Колегія суддів не може взяти до уваги зазначене авізо, оскільки в ньому зазначено, що оплата за теплопостачання здійснена на користь Київоблгазу; відповідач на вимогу апеляційного господарського суду не надав суду платіжних документів про те, що сума 5919 грн. зарахована в погашення боргу за спожитий природний газ перед ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(платіжні доручення, інші первинні документи тощо).
Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині основного боргу в сумі 12523,07 грн.
Згідно п.7.2. Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1. Договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
За прострочення виконання зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 2288,53 грн. пені.
Згідно ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).
Відповідач не надав заяву про застосування позовної давності щодо штрафних санкцій, тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Нарахування інфляційних і річних має здійснюватись за весь період прострочення оплати зобов’язання, з відповідача необхідно стягнути 5567,59 грн. інфляційних, 1071,08 грн. суми 3% річних.
Позивач просить також стягнути з відповідача 876,62 грн. штрафу, керуючись при цьому ч. 2 ст. 231 Господарського суду України, згідно якої у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки (позивач), за порушення строків виконання зобов’язання понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості товару.
З довідки № 13920/05 про включення до ЄДРПОУ дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»вбачається, що підприємство позивача належить до державної власності, тому з відповідача підлягає до стягнення 876,62 грн. штрафу.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції; висновки, викладені в рішенні суду, відповідають обставинам справи. За наведених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що підстави скасування рішення господарського суду господарського суду Київської області від 09.03.2006р. по справі № 7/14-06 відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Київської області від 09.03.2006р. у справі № 7/14-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного товариства відкритого типу «Агропромтехсервіс –без задоволення.
2. Справу № 7/14-06 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий Андрейцева Г.М.
Судді
Фаловська І.М.
Швець В.О