Копія                                                                                                                                                                      Справа 2-3053/2010 р.                                    

                                                                                      Р І Ш Е Н Н Я        

                                                                      І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

7 вересня   2010  року             Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                  Лебедько М.М.

при секретарі                          Довгополій Н.О.

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в м.Конотопі про стягнення 2575 грн. 80 коп. недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009-2010 роки,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач ОСОБА_1  звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому просить зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі  нарахувати йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.09.2009 року по 01.09.2010 року в сумі 2575 грн. 80 коп. Вимоги обґрунтовує тим, що він використовує пільгу передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень  ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне  страхування", відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак,  з січня 2008 року вказана допомога виплачувалася лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком.  Таким чином, загальний розмір недоплаченої державної соціальної допомоги, як дитині війни за період з 01.09.2009 року по 01.09.2010 року  становить 2575 грн. 80 коп.

    В судове засідання  позивач не з”явився, надав письмову заяву про розгляд справи  без його участі, позовні вимоги підтримує.

    Відповідач - управління Пенсійного фонду України в  м.Конотопі також надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, у задоволенні вимог просять відмовити.  Крім цього, відповідач  надав заперечення на позов, в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Коституційного Суду України від 09 липня 2007 р. № 6-рн/2007 стосувалось лише Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”,  рішень щодо неконституційності Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії  в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Вважає свої дії щодо невиплати доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов”язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат.  Також зазначив про необгрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення пенсії, призначених за цим Законом.

      Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  задоволенню за наступних підстав.

    Як встановлено ОСОБА_1  є дитиною війни та має право на пільги, передбачені законодавством  для дітей війни. (а.с.6)

    Даний факт  відповідачем  не оспорюється.

      Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", будь-які інші нормативно-правові акти, які б визначали вказаний розмір або встановлювали інший розмір мінімальної пенсії за віком, відсутні.

    З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не заслуговують на увагу, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсій за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

    Статтею 7 вказаного закону визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Відповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної   соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі, яке і має бути відповідачем по даній справі.

    Судом встановлено, що за період часу з 01.09.2009 року по 01.09.2010 року  позивачу проводилася щомісячна виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, що не відповідає вимогам ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

    Жодним нормативним актом не вносилися зміни  чи зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто нарахування та виплата державної соціальної підтримки позивачці мала проводитися в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком встановленої саме Законом.

    Підсумовуючи зазначене вище, суд вважає, що за період з 01.09.2009  року по 01.09.2010 року відповідачем було допущено порушення прав позивача щодо підвищення йому пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто його право на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни.

    На переконання суду посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не може бути підставою для відмови у позові, оскільки приймаючи Закон України «Про соціальний захист дітей війни» держава взяла на себе зобов”язання по його виконанню, отже повинна виконувати.

    Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261  Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі за місцем проживання позивача.

    За таких обставин, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі  слід зобов»язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"зкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 01.01.2009  року по 01.09.2010 року, з урахуванням вже виплачених йому сум.

       Судові витрати слід стягнути пропорційно до розміру  задоволених вимог: судовий збір в розмірі 4  грн. 25 коп. слід компенсувати  позивачу за рахунок  держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 18,50 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.

    Керуючись  ст. ст. 6, 19, 46, 64, 124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законами України «Про Державний бюджет України на 2009-2010 роки», ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне  пенсійне страхування",  ст.ст. 8-15, 60,81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

    Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі здійснити ОСОБА_2 нарахування  та підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування “, та провести відповідні виплати з 1 вересня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а також з 01 січня 2010 року по 01 вересня  2010 року  з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.

       Стягнути на користь ОСОБА_1    з Державного бюджету  України 4  грн. 25 коп.   витрат зі сплати  судового збору, а  з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі — 18 грн. 50 коп.  витрат  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду  справи .

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до  Конотопського міськрайонного суду  протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом 10 днів без попереднього подання заяви.

    Суддя:

    Згідно

    Суддя