Копія
Справа № 2-2932/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня року Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Лебедько М.М.
при секретарі Довгополій Н.О.
розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Конотопі про стягнення 1225 грн. 20 коп. недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2009 рік,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зобов»язати управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі нарахувати їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік в сумі 1225 грн. 20 коп. Вимоги обґрунтовує тим, що вона використовує пільгу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, з січня 2008 року вказана допомога виплачувалася лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Таким чином, загальний розмір недоплаченої державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2009 рік становить 1225 грн. 20 коп.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з”явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп також надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, у задоволенні вимог просять відмовити. Із наданих письмових заперечень вбачається, що управління ПФУ в м.Конотопі визнає, що позивач має право, як дитина війни, на отримання щомісячної державної соціальної підтримки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В той же час, заперечуючи проти позову посилаються на статтю 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою передбачено, що фінансування виплат проводиться із Державного бюджету України. Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71, 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Тобто вимоги позивачки щодо виплати їй підвищення пенсії, як “дитині війни” за період з 01.01.07 по 08.07.07 є такими, що суперечать чинному на той час законодавству. Щодо проведення виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.07 по 01.01.08, то вказані виплати не проводилися у зв"язку з тим, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був відсутній. У зв"язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз"ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання, пов"язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни, буде вирішено у законодавчому порядку і підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визначено, що “дітям війни” до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та позивачу проводилася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у зазначеному розмірі. Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, передбачалося внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі і до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним Судом України рішення) проводилися відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що управління ПФУ в м.Конотопі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивачки. Крім того, просять застосувати строк позовної давності, тому як про розмір підвищення пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, тобто з 1 січня 2006 року. Також вважають безпідставним посилання позивача при обчисленні розміру державної соціальної підтримки як дитині війни на ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"зкове державне пенсійне страхування", оскільки, відповідно до ч. 3 вказаної статті даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, передбачених вказаним законом та не може застосовуватися при нарахуванні державної соціальної підтримки.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як встановлено позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни та має право на пільги, передбачені законодавством для дітей війни (а.с.6).
Даний факт відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", будь-які інші нормативно-правові акти, які б визначали вказаний розмір або встановлювали інший розмір мінімальної пенсії за віком, відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не заслуговують на увагу, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсій за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 7 вказаного закону визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладено на управління Пенсійного фонду України в. м. Конотопі, яке і має бути відповідачем по даній справі.
Судом встановлено, що за період часу з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачці проводилася щомісячна виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, що не відповідає вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Жодним нормативним актом не вносилися зміни чи зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто нарахування та виплата державної соціальної підтримки позивачу мала проводитися в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої саме Законом.
Підсумовуючи зазначене вище, суд вважає, що за 2009 рік відповідачем було допущено порушення прав позивачки щодо підвищення їй пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто її право на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни.
На переконання суду посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не може бути підставою для відмови у позові, оскільки приймаючи Закон України «Про соціальний захист дітей війни» держава взяла на себе зобов”язання по його виконанню, отже повинна виконувати.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261 Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі за місцем проживання позивача.
За таких обставин, суд вважає, що управління Пенсійного фонду України в м. Конотопі слід зобов»язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"зкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2009 рік, з урахуванням вже виплачених їй сум.
Судові витрати слід стягнути пропорційно до розміру задоволених вимог: судовий збір в розмірі 4 грн. 25 коп. слід компенсувати позивачці за рахунок держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати, а витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивачки у розмірі 18,50 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.
Керуючись ст. ст. 6, 19, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законами України «Про Державний бюджет України на 2009-2010 роки», ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 8-15, 60,81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у м. Конотопі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 4 грн. 25 коп. витрат зі сплати судового збору, а з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі — 18 грн. 50 коп. витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги до Конотопського міськрайонного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Згідно
Суддя