Копія                                                                                                       Справа № 2-2857/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

3 вересня   року  Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

    головуючого судді                  Лебедько М.М.

                         при секретарі                          Довгополій Н.О.

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Конотопському районі про стягнення  4049 грн. 35 коп.  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007-2010 роки,

В С Т А Н О В И В :

    Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зобов»язати управління Пенсійного фонду України  Конотопському районі нарахувати їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 роки та з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року в сумі 4049,35 грн.  Вимоги обґрунтовує тим, що вона використовує пільгу передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням положень  ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне  страхування", відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2006-2007 роках вказана допомога їй взагалі не виплачувалася, а з січня 2008 року — виплачувалася лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком.  Таким чином, загальний розмір недоплаченої державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 1 січня 2007 року по 01.08.2010 року   становить 4049 грн. 35 коп.  Крім того, просить також поновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки про їх порушення дізналася лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.  

    В судове засідання  позивачка не з”явилася, надала письмову заяву про розгляд справи  без її участі, позовні вимоги підтримує.

      Відповідач - управління Пенсійного фонду України в  Конотопському районі також надав заяву про розгляд справи без участі їх представника, у задоволенні вимог просять відмовити. Із наданих письмових заперечень  вбачається, що  управління ПФУ в Конотопському районі визнає, що позивачка має право, як дитина війни, на отримання  щомісячної державної соціальної підтримки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В той же час,  заперечуючи проти позову посилаються на статтю 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якою  передбачено, що фінансування виплат  проводиться із Державного бюджету України. Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71, 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".  Тобто вимоги позивачки щодо виплати їй підвищення пенсії, як “дитині війни”  за період  з 01.01.07 по 08.07.07 є такими, що суперечать чинному на той час законодавству.  Щодо проведення виплати підвищення до пенсії за період з 09.07.07 по 01.01.08, то  вказані виплати не проводилися у зв"язку з тим, що  механізм реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" був відсутній. У зв"язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз"ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання, пов"язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни, буде вирішено у законодавчому порядку і підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту.  Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  визначено, що “дітям війни” до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та позивачу проводилася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у зазначеному розмірі.  Після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, передбачалося внесення змін до деяких законодавчих актів України, в тому числі і до Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним Судом України рішення) проводилися відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що управління ПФУ в Конотопському районі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивачки. Крім того, просять застосувати строк позовної давності, тому як про розмір підвищення пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, тобто з 1 січня 2006 року. Також вважають безпідставним посилання позивачки при обчисленні розміру державної соціальної підтримки як дитині війни на ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"зкове державне пенсійне страхування", оскільки, відповідно до ч. 3 вказаної статті даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, передбачених вказаним законом та не може застосовуватися при нарахуванні державної соціальної підтримки.  

      Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

    Як встановлено ОСОБА_1  є дитиною війни та має право на пільги, передбачені законодавством  для дітей війни (а.с.6).

    Даний факт  відповідачем  не оспорюється.

      Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", будь-які інші нормативно-правові акти, які б визначали вказаний розмір або встановлювали інший розмір мінімальної пенсії за віком, відсутні.

    З огляду на викладене, суд вважає, що посилання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не заслуговують на увагу, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсій за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

    Статтею 7 вказаного закону визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Відповідач не заперечує, що розрахунок та виплата щомісячної державної   соціальної підтримки дітям війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладено на управління Пенсійного фонду України у Конотопському районі, яке і має бути відповідачем по даній справі.

    Щодо нарахувань за 2007 рік.

    Встановлено, що у 2007 році нарахування і  виплата державної соціальної допомоги позивачці  як дитині війни відповідачем не проводилася.

    Відповідно до п.  12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Статтею 111 вказаного закону визначено, що  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), а тому, згідно ч. 2 ст. 152 Конституції втратило чинність.

    Отже, на переконання суду, до 09.07.2007 року з боку управління ПФУ в Конотопському районі  не було допущено порушення прав позивача щодо непроведенням нарахування державної соціальної підтримки як дитині війни.

    В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України у Конотопському районі  мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

    Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

    Посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність  механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та  лист Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки не можуть обмежувати права позивача як дитини війни.

      Крім того, у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

    Щодо нарахувань за 2008 рік.

      Пунктом 41  розділом П Закону України «Про Державний бюджет  України на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Відповідно до п. 14 ст. 14 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни  до  пенсії  або  щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Із матеріалів справи вбачається, що позивачці у 2008 році здійснювалося  нарахування і виплата державної соціальної підтримки як дитині війни до 22 травня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року в розмірі, визначеному постановою КМУ від 28.05.08 № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, що є меншим, ніж 30 % мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

    Проте рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 визнані неконституційними  положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

    Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до переконанння, що з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року, управління ПФУ України в м.Конотопі повинне було проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та провести перерахунок пенсії.

    Судом встановлено, що за період часу з 01.01.2009 року по 01.08.2010 року  позивачці проводилася щомісячна виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, що не відповідає вимогам ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

    Жодним нормативним актом не вносилися зміни  чи зупинялася дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто нарахування та виплата державної соціальної підтримки позивачці мала проводитися в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком встановленої саме Законом.

    Підсумовуючи зазначене вище, суд вважає, що за період з 01.01.2009  року по 01.08.2010 року відповідачем було допущено порушення прав позивачки щодо підвищення її пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто її право на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни.

    На переконання суду посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не може бути підставою для відмови у позові, оскільки приймаючи Закон України «Про соціальний захист дітей війни» держава взяла на себе зобов”язання по його виконанню, отже повинна виконувати.

    Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України», затв. постановою КМУ від 24.10.07 № 1261  Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивача, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі за місцем проживання позивачки.

    Тому,  слід зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі здійснити нарахування позивачці державної соціальної підтримки відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за  період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, з 1 січня 2009 року по грудень 2009 року включно, з 1 січня 2010 р. по 1  серпня  2010 року , виходячи з розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  на 2007 рік:  з 1 квітня - 406 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн, на 2008 рік: з 1 квітня   -481 грн.,  з 1 липня  - 482 грн., з  1 жовтня   - 498  грн, на 2009рік: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн., на 2010 рік:  з 1 січня — 695 гшрн., з 1 квітня 706 грн. та провести виплати з урахуванням здійснених за цей період виплат.  

                Судові витрати слід стягнути пропорційно до розміру  задоволених вимог: судовий збір в розмірі 4  грн. 25 коп. слід компенсувати  позивачці за рахунок  держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивачки у розмірі 18,50 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.

              На підставі викладеного  та  керуючись  ст.ст. 19, 22,  64,  124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,   ст.ст. 8-15, 60, 81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України,

                                 ВИРІШИВ:

                  Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.            

 Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі здійснити ОСОБА_1 нарахування  та підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування “, та провести відповідні виплати з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а також з 1 січня .2010 року по 1 серпня 2010 року  з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.

                Стягнути на користь ОСОБА_1   з Державного бюджету  України 4  грн. 25 коп.   витрат зі сплати  судового збору, а  з управління Пенсійного фонду України в Конотопському районі — 18 грн. 50 коп.  витрат  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду  справи .

            Рішення може бути оскаржене  до  апеляційного  суду Сумської області  через Конотопський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з  дня складання  повного рішення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                         М.М.Лебедько

Згідно

Суддя