Справа № 2 - 1020\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2010р. Сокальський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
при секретарі Коваль Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни,-
в с т а н о в и в:
В Сокальський районний суд з позовною заявою звернувся позивач ОСОБА_1 до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни. В позовній заяві вказав, що згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, він є дитиною війни, оскільки народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від 30.04.2002 року №8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплаг, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем. Всупереч ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, пунктом 17 статті 77 та ст. 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року та пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 та 2007 роки. Пунктом 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, і при цьому право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6 - рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином, відповідач був зобов"язаний здійснювати виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007, 2008 роки. Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Вказує, що ч. 20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Закон про Державний бюджет України це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. З врахуванням зазначеної норми ст. 22 Конституції України, зупинення Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дії ст. 6 Закону на 2006р. було грубим порушенням положень Конституції України. Відповідач зобов"язаний був керуватись Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної оціальної допомоги в розмірі 30% і за 2006 рік також. З тих самих міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., зокрема в п. 5.4. якого було встановлено, що Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони. Проте те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну силу, а Рішення Конституційного суду є обов"язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржено, відповідач порушив позивача, гарантоване Конституцією України та ст. 6 Закону право. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки відповідно до ч. 2 стт 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, недоплата відповідачем належної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється_у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня -406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. В 2008 році згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", позивачу була виплачена соціальна допомога як дитині вобмеженому розмірі на суму 579,3грн. У 2009 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність та фактичні виплати надбавок дітям війни не змінилися. Таким чином, недоотримана позивачем сума соціальної допомоги за 2006-2009р.р. складає 5065,10грн. Просить стягнути з відповідача в його користь недооплачену за 2006-2009р.р. суму щомісячної державної соціальної допомоги в сумі 5065 грн. 10коп.
У запереченні на позовну заяву представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області вказав, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Дітям війни, згідно із ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, законодавством України не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком" як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", так як ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В частині 3 ст. 28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Стаття 7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Проте, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог даного Закону, не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. Крім того, у 2007 році для певної категорії осіб встановлене підвищення до пенсії, а саме, відповідно до ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V, у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до ЗУ "Про державний бюджет України 2007 рік", встановлено підвищення дітям війни, які є інвалідами. Позивач отримує пенсію по віку з 01.07.1998 року, а не по інвалідності. Виплата даної надбавки відбувається за рахунок коштів Державного бюджету україни, проте зміни до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні. Для окремих категорій громадян 28.05.2008р. за № 530 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", тому в 2008р. обчислення пенсії та підвищень, передбачених ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється відповідно до даної постанови. згідно п. 8 якої, встановлено, що дітям війни до пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн. В 2009 році обчислення пенсії та підвищень, передбачених ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" здівйснювалось також відповідно до постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. У 2008 та 2009 роках надбавку до пенсії як дитина війни позивач отримував. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач будучи повідомленим про час розгляду справи в судове засідання не прибув та не повідомив суд про причину неявки.
Представник відповідача Корнацька Г.С. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, підтримала обгрунтування письмового заперечення, поданого в попередньому судовому засіданні.
Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сокальському районі. Протягом 2006-2008 років, а також у 2009 році йому нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.
В свою чергу, згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, вказано на преюдицію при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлена з 09.07.2007 року, а позивачеві у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги стосовно 2007 року підлягають до задоволення частково, в частині зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.
Крім цього, відповідно до п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності з 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, вказано на преюдицію такого при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відновлена з 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року.
В свою чергу, ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної песії за віком.
Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
В свою чергу, відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року, з 22 травня до 31 грудня 2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції станом на 09.07.2007 року).
Згідно п. 34 Декрету КМУ "Про державне мито", Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита.
В свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічногго забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів», не вказує на звільнення установ Пенсійного фонду України від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи».
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі в дохід держави 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Головуючий А.В. Ніткевич