ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
04 серпня 2010 року справа № 5020-7/294-12/096
Господарський суд міста Севастополя в складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод”
(вул. Героїв Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Тигрис”
(вул. Б. Михайлова, 1, кв. 13, м. Севастополь, 99014),
(вул. Ярошенко, 17, м. Севастополь, 99045)
про стягнення 143 479,83 грн.,
за участю представників:
позивача –не з’явився;
відповідача –Ізмоденов Д.В., довіреність б/н від 28.04.2010;
третьої особи - не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” (далі - Відповідач) про стягнення 160 339,00 грн. необґрунтовано одержаних коштів за виконані роботи.
Ухвалою від 21.04.2010 до участі у справі залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Тигрис».
26.05.2010 від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в частині розміру суми заборгованості (вх. №9732-Д), в якій просить суд «стягнути з ВАТ “Севастопольський морський завод” на користь ФОП ОСОБА_1 необґрунтовано одержаних коштів за виконані роботи у розмірі 143 479,83 грн.»/т. 2 а.с. 20/.
Позивач та третя особа не з’явились, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
22.04.2006 між компанією "Seabulk Shipmanagement Ltd, S.A." (замовник) та ВАТ "СРК "Севморсудремонт" (виконавець), правонаступником якого є відповідач, укладено Контракт №402006/76 (далі –Контракт).
Згідно з розділом 1 цього Контракту замовник розмістив, а виконавець прийняв до виконання замовлення на ремонт т/х "Саратога", іменоване надалі судно, порт приписки Морони, Коморські острови.
На виконання ремонтних робіт на т/х "Саратова" згідно з пунктом 1.2 Контракту Відповідач зобов'язався виконати замовлення, використовуючи власну робочу силу, власних субпідрядників, матеріали у повній відповідності з основною ремонтною відомістю.
27.04.2006 між Позивачем та Відповідачем підписаний договір № 27/04-06.
Відповідно до розділу 1 Договору виконавець зобов'язується здійснити заміну сталі на замовлення т/х "Саратога" у кількості 24761 кг. згідно актів дефектування, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи за умовами зазначеного договору.
Вказаний договір має ознаки договору підряду.
Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" підписало договір з протоколом розбіжностей від 29.05.2006.
Листом №40Д-286 від 30.05.2006 відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" повернуло підприємцю договір, оформлений з протоколом розбіжностей.
Підприємець не погодився з редакцією товариства та запропонував іншу редакцію договору.
Товариство договір в останній редакції підприємця не підписало. Переддоговірний спір у судовому порядку не вирішувався. Таким чином, протокол розбіжностей від 29.05.2007 по договору не був узгоджений сторонами. Оскільки в договорі сторони не узгодили строк виконання робіт, орієнтовну вартість робіт за договором та розцінки за виконані роботи, порядок здійснення платежів та розрахунків, вказаний договір є неукладеним.
Вищенаведені обставини встановлені та викладені у рішенні господарського суду міста Севастополя від 09.02.2009 у справі №5020-11/401-2/026 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення заборгованості у розмірі 162 083,08 грн.
Вказаним рішенням у задоволенні позову було відмовлено, оскільки підставою позову був договір №27/04-06 від 27.04.2006.
Згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, суд приймає викладені обставини як достовірні і, більш того, вказані факти по суті сторонами не заперечуються.
Статтею 194 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.
За викладених обставин, вбачається, що дії позивача не суперечили нормам чинного законодавства і суду належить встановити об'єм виконаних робіт та взагалі факт такого виконання.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення 160 339,00 грн. необґрунтовано одержаних коштів за виконані роботи, позивачем представлено суду копії технічних актів. Ці документи вказують на те, що позивачу, як виконавцю, були видані планові завдання, підписані повноважними представниками відповідача Чакановим Н.П., Артемоновим Б.І. і представником власника судна ОСОБА_6
Згідно з пунктом 24 Контракту № 402006/76 від 22.04.2006 відповідальним представником замовника назначений ОСОБА_6
Позивач посилається на те, що в період з 24.04.2006 по 09.06.2006 ним виконувались поетапні роботи по заміні сталі на т/х "Саратога" на підставі виданих технічних актів з оформленням сповіщень, в яких вказані фактичні об'єми виконаних робіт.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У матеріалах справи є сповіщення (т. 1 а. с. 12, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 26, 28, 31, 32, 34, 36, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62), які підписані виконавцем та представниками замовника.
Позивачем не надані суду акти виконаних робіт, проте, вищенаведені сповіщення містять всі необхідні відомості, які містить у себе акт виконаних робіт, а саме: найменування роботи (її об'єм) та на якій підставі, дата документа та його погодження сторонами. З цього приводу, суд звертає увагу на приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись вказаною процесуальною нормою суд приймає до уваги лист відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" від 16.10.2006 вих. № 401-405/1642 (т. 1 а. с. 63), в якому генеральний директор Тетишников С.А., надав інформацію ОСОБА_1 про те, що на підставі актів дефектування виконавцем (ФОП ОСОБА_1.) виконана заміна 31 009 кг. м/конструкцій на загальну суму 129 732,39 грн. Пропозиції товариства оформити документи виконаних робіт на суму 128 732,39 грн. ігноруються підприємцем протягом 4-х місяців, у зв'язку з чим товариство готове прийняти та сплатити за роботи заявлені замовником.
Суд також звертає увагу на лист за підписом директора компанії "Seabulk Shipmanagement Ltd, S.A." Щербакова Є.А. (том 1, а. с. 63) в якому компанія підтверджує фактичну участь у виконанні об'єму робіт ФОП ОСОБА_1 на т/х "Саратога" в період ремонту з квітня по червень 2006 року. Фактичний прийом виконаних робіт здійснювався за участю фахівців ВАТ "Севастопольський морський завод" уповноваженими представниками компанії "Seabulk Shipmanagement Ltd, S.A." суперінтендантом Присяжним О., корпусним інженером Пекшевим І., що підтверджується технічними актами та сповіщеннями на виконані роботи. Відповідні технічні акти також є у матеріалах справи, які були додані позивачем до позову.
Суд також приймає в якості додаткових доказів акт здачі-прийомки робіт (виконання послуг) №ОУ-0000005 від 09.06.2006 та акт звірки взаємних розрахунків за 27.04.2006 по 05.07.2006, з яких вбачається згода відповідача з тим, що ФОП ОСОБА_1 виконала певні роботи і у товариства є заборгованість у розмірі 128 732,39 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявні накладні на відпуск давальної сировини (т. 1 а. с. 64, 65) та акт № 2/06 від 02.06.2006 (т. 1 а. с. 80), які свідчать про те, що позивач приймав від відповідача певні витратні та невитратні матеріали на виконання ремонтних робіт. При цьому, слід зазначити, незважаючи на те, що договір підряду №27/04-06 між сторонами не укладався, у вказаних накладних, у акті №2/06 від 02.06.2006, у всіх сповіщеннях є посилання на те, що підставою є договір № 27/04-06. Таким чином, слідує висновок про те, що позивач виконував роботи вважаючи, що вони є наслідком виконання обов'язків по договору підряду №27/04-06. Оскільки договір є неукладеним, відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи як позадоговірні і за які він безпідставно отримав та залишив у себе грошові кошти від компанії "Seabulk Shipmanagement Ltd, S.A.". Такі обставини підтверджуються виконавчою ремонтною відомістю т/х "Саратога" від 14.06.2006 додаток №2 до контракту №402006/76 від 22.04.2006 (т. 1 а. с. 103-108). Факт отримання грошових коштів від компанії "Seabulk Shipmanagement Ltd, S.A." також не заперечується.
Відповідно до частини другої статті 202 правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Позивач наполягає на задоволенні позову на підставі вимог статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Відповідно до норм статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України обов'язково має бути відсутньою правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З підстав, встановлених даною статтею виникають зобов’язання, тобто, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з норм статті 837 Цивільного кодексу України у відносинах підряду одна сторона (підрядник) зобов'язана на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконану роботу.
Суд дійшов висновку, що між сторонами існують відносини підряду, яки прийнято до виконання, а тому застосування позивачем норм статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України є помилковими.
За таких обставин підстав для задоволення позову не має.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 60, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Суддя підпис І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно до
вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 05.08.2010.
Розсилка:
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
2. Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський морський завод”
(вул. Героїв Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “Тигрис”
(вул. Б. Михайлова, 1, кв. 13, м. Севастополь, 99014),
(вул. Ярошенко, 17, м. Севастополь, 99045)