Справа № 2-717

2010р.

                                    У Х В А Л А

м. Вугледар                                                                                                        1 вересня  2010 р.

         Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючий – суддя Гайдар А.В., при секретарі Солдатовій В.В., за участю представника відповідача Некіпілова М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні письмове клопотання по цивільній справі за позовною заявою

ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  про відшкодування моральної шкоди,  -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

До суду надійшло письмове клопотання представника відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар про призначення медико – соціальної експертизи для встановлення факту завдання позивачеві моральної шкоди внаслідок отриманого професійного захворювання при виконанні трудових обов`язків.

             В судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання.

             Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі.

             Клопотання представника відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

              У відповідності з ч.3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» висновок МСЕК про наявність у потерпілого моральної шкоди необхідний у випадках, коли не настала втрата професійної працездатності. В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9/2004 зазначено, що ушкодження здоров’я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов’язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

                Відповідно до ст. 145 ЦПК України проведення експертизи по даній справі не є обов’язковим. Факт заподіяння шкоди здоров’ю позивача підтверджений висновком МСЕК, тому суд вважає за недоцільне призначення медико – соціальної експертизи з цього питання, так як розмір моральної шкоди встановлюється судом на підставі доказів, а висновок експертизи при цьому є лише одним із видів доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 208 - 210 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

               В задоволенні клопотання представника відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар  про призначення медико-соціальної експертизи відмовити.

Дана ухвала суду згідно ч.2 ст.293 ЦПК України може бути оскаржена разом з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі.

Суддя                                                                                                 А.В.Гайдар    

                                                                                                                                 Справа № 2-717

                                                                                                                                            2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

м.Вугледар                                                                                                     1 вересня 2010 р.

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючий – суддя Гайдар А.В., при секретарі Солдатовій В.В., за участю представника відповідача Некіпілова М.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я, -  

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої пошкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1975 року позивач, працював на Державному підприємстві “Шахтоуправління Південнодонбаське № 1”, де в 1998 році отримав трудове каліцтво в наслідок чого йому було встановлено 10% втрати професійної працездатності. Крім того, 18.10.2001 року, актом розслідування професійного захворювання було зафіксовано факт отримання професійного захворювання “хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології”. 05  листопада 2003 р. рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивач був визнаний інвалідом 3 групи через стійку втрату професійної працездатності на 60% по сукупності (первинно 50% - професійне захворювання; повторно 10% - травма 1999 р.), безстроково. Просить суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в м. Вугледар  моральну шкоду у сумі 106 080 грн.

Представник відповідача позов не визнав, вважаючи, що у позивача відсутнє право на відшкодування моральної шкоди тому що МСЕК не встановлена моральна шкода, а також в зв’язку з тим, що згідно Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”  від 23.02.2007 р. норму закону про виплату моральної шкоди виключено.

В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду письмову заяву з проханням розглянути справу без його участі.

      З’ясувавши думку представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов   підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

З 1975 року позивач, працював на Державному підприємстві “Шахтоуправління Південнодонбаське № 1”, де в 1998 році отримав трудове каліцтво в наслідок чого йому було встановлено 10% втрати професійної працездатності. (а.с. 5,6)

18.10.2001 року, актом розслідування професійного захворювання було зафіксовано факт отримання професійного захворювання “хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології”. (а.с. 7)

05 листопада 2003 р. рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивач був визнаний інвалідом 3 групи через стійку втрату професійної працездатності на 60% по сукупності (первинно 50% внаслідок професійного захворювання “хронічний обструктивний бронхіт пильової етіології”; повторно 10% внаслідок виробничої травми 1999 р.), безстроково. (а.с. 19-21)

У відповідності зі ст. 21 Закону  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,                   які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку  своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема,  грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області у відповідності з діючим законодавством відшкодовує позивачеві матеріальну шкоду, завдану пошкодженням здоров’я, але відшкодувати моральну шкоду відмовився, що є порушенням прав позивача на відшкодування шкоди з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок пошкодження здоров’я, викликаного трудовим каліцтвом та професійним захворюванням, позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров’я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вищезазначене підтверджується обставинами справи та письмовими доказами. Зокрема, з висновку МСЕК від 05.11.2003  р.,  медичних документів, акту розслідування професійного захворювання вбачається, що у потерпілого через ушкодження здоров’я на виробництві настала стійка втрата працездатності. Він відчуває фізичні та моральні страждання, через постійний кашель, болі в грудній клітині, неможливість нормально рухатись, задишку при невеликих навантаженнях, слабкість (а.с. 9-12).  

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» в п.3 вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, які, зокрема, полягають у моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенні нормальних життєвих зв’язків.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем у відповідності зі ст. 21 Закону  “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров’я тощо.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледар Донецької області 106   080 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.  

  Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди, з огляду на важкі безстрокові наслідки професійних захворювань,  постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв’язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 16 000   грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Згідно п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звільнений від сплати державного мита.

Згідно ст.81 ЦПК України та  постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно – технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» з відповідача слід стягнути  витрати на інформаційно – технічне забезпечення в розмірі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 58 Конституції України, ст. ст. 21, 28, 34  Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп / 2004,  ст. ст. 5, 23 Цивільного Кодексу України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року  № 4 «Про  судову  практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,  ст. 4  Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст. ст. 3, 8, 10, 15, 60, 79, 81, 88, 212 – 215  Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Вугледарі Донецької області  на користь ОСОБА_2, одноразово 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

  Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Вугледар Донецької області на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення суду розгляду цивільних справ у розмірі 15 (п’ятнадцять ) гривень.

                  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                          А.В. Гайдар