Судове рішення #10789800

2-3505/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 серпня 2010 року                       Володарський районний суд Донецької області у складі

судді:                                             Яковенко М.М.

при секретарі:                                   Темір В.В.

за участю:

 представника відповідача           Майшмаз О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Володарське справу адміністративного судочинства за позовом:

ОСОБА_2 до

Управління праці та соціального захисту населення Володарської райдержадміністрації

про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату разової допомоги до 5 травня, -

в с т а н о в и в :

    Позивач 29.07.2010 року звернувся до суду з позовними вимогами, в обґрунтування яких зазначає, що:

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України від 22.10.1993, № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі Закон 3551) має правовий статус учасника бойових дій  та перебуває на обліку у відповідача. Відповідач, відповідно до цього Закону 3551 виплачує щорічну допомогу, як учаснику бойових дій  до 5 травня, але ж у розмірі меншому, ніж це передбачено ст..12 ч.5 Закону 3551, т.б. відповідач повинен був виплачувати йому щорічну допомогу до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Вважає дії відповідача щодо виплати йому цієї допомоги у розмірі меншому, ніж те, що передбачено Законом носять протиправний характер, тому просить  зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату на його користь недоотриману  грошову допомогу до 5 травня за 2009, 2010 роки в розмірі п*ятьох мінімальних пенсій за віком за кожний рік.

Позивач у судове засідання не з’явився, однак письмово заявив, про розгляд справу за його відсутності у зв’язку з станом здоров’я, на своїх позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову та надав письмові заперечення, посилаючись на те, що позивачу сплачено у квітні 2009, 2010  рр. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 12.03.2008 року № 183 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2008 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” у розмірі 65 гривень. У квітні 2009 року виплачено відповідно до Постанови КМУ від 18.03.2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується у 2009 року  відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” у розмірі 70 грн. У квітні 2010 року виплачено відповідно до Постанови КМУ від 07.04.2010 №299 «Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується у 2010 року  відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” у розмірі 120 грн. Т.б. позивач отримував щорічну разову грошову допомогу до Дня Перемоги за 2009, 2010 рр. своєчасно, згідно діючого законодавства та в межах фінансового забезпечення. Не заперечує, що позивач має статус учасника бойових дій та перебуває на обліку в УПСЗН Володарської РДА. Просить у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача по слідуючим підставам:

Суд вважає встановленим, проти чого ніхто не заперечував, не оспорюється та це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Закону 3551 має соціальний статус ветерана війни - учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_1), перебуває на обліку в УПСЗН Володарської РДА та отримує звідти щорічну грошову допомогу до 5 травня.

Правовий статус учасника бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, до яких також входять учасники бойових дій (ст.4 Закону №3551-Х11), визначається зазначеними Законом.

Статтею 171  Закону 3551 передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 25.12.98 р. N 367-XIV ст.12 Закону 3551-Х11 було доповнено частиною п'ятою згідно із якою- щорічно до 5 травня іншим учасникам бойових дій (до категорії якої належить позивач) виплачується разова грошова допомога у розмірі п*яти мінімальних пенсій за віком.

Дію  частини 5 ст. 12 Закону „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту”  було зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру щорічної разової допомоги (ст. 29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”).

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року положення ст. 29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” було визнано неконституційними.

Підпунктом „б” підпункту 3 п.20 Розділом ІІ Закону України "Про "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-УІІ до ч.5 ст.12  Закону 3551 були внесені зміни, відповідно до яких - щорічно до 5 травня іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення п.п 3 п.20 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України”. Положення  Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами,  які виникли  внаслідок дії положень  Закону  України  "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнаних неконституційними. Рішення  Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території  України. Як зазначено у Рішенні при прийнятті оспорюваного Закону всупереч зазначеним правовим позиціям законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу I) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них нечинними (розділ II). 5.4. Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Розглядаючи вимоги позивача, щодо 2009 та 2010 року, суд приходить до висновку про задоволення вимог по слідуючим підставам:

Як було зазначено вище, з часу визнання Рішенням Конституційного суду від 22.05.2008 року неконституційними положення „б” підпункту 3 п.20 Розділом ІІ Закону України "Про "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-УІІ, була відновлена попередня редакція ст..12 ч.5 Закону 3551, т.б. щодо розміру разової грошової допомоги до 5 травня-5 мінімальних пенсій за віком. Будь-яких змін на час виплат позивачу допомоги у квітні 2009 та квітні 2010 року до цього Закону не вносились, не зупинялись, вони були і є діючими.

Відповідно до Постанови КМУ від 18.03.2009 року №211 «Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується у 2009 року  відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” учасникам війни встановлений розмір разової грошової допомоги у сумі 70 грн. Відповідно до Постанови КМУ від 07.04.2010 №299 «Про розміри разової грошової допомоги , що виплачується у 2010 року  відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” учасникам бойових дій встановлений розмір разової грошової допомоги у сумі 120 грн

Ст.19 ч.2 Конституції України передбачено, що органи держвлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до ст.113, 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, та в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

За приписами ст. 22 Конституції України  Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Крім того, суд зазначає, що згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9  “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ”- якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Відповідно до ст.9 Конституції України, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, суд не може застосувати закон, який регулює правовідносини, що розглядаються інакше як міжнародний договір, в той же час міжнародні договори застосовуються, якщо вони не противорічать Конституції України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Відповідно до рішення  Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Наділивши позивача зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином, взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень.

Суд, керуючись принцом верховенства права, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, не приймає до уваги посилання відповідача на підзаконні нормативні акти постанови Кабінету України, які регулюють дані правовідносини, що виникли між сторонами та встановлюють відмінні від законів розміри допомоги. Крім того, зазначені приписи співпадають з правовим змістом ст.2 Закону 3551, де законом закріплено, що нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом , є недійсними.

Враховуючи, що дії відповідача за 2009, 2010 рік носять неправомірний характер, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача за вказаний період задовольнити.

    Керуючись ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, Законом України від 22.10.1993, № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" із змінами та доповненнями, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 року №3474-ІV, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд, -

в и р і ш и в :

    Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Володарської райдержадміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2009 році та 2010 році у розмірі п*яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

   

Повний текст постанови  виготовлений 31.08.2010 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м.Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області  протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                 М.М.Яковенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація