ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

31.08.10                                                                                           Справа№ 22/136

за позовом  прокурора м.Трускавець в інтересах держави уповноваженого органу Трускавецької міської ради, м.Трускавець

до відповідача  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Трускавець

про   стягнення 4016,24 грн.

                                                                                                                  Суддя  М.Желік

Представники

від прокуратури: Яворський Я.Т.

від позивача:        Савченко О.Г. (довіреність № 18-2/1 від 18.01.2010р.)

від відповідача:   не з’явився

        Суть спору:

         Розглядається справа за позовом прокурора м.Трускавець в інтересах держави уповноваженого органу Трускавецької міської ради, м.Трускавець до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Трускавець про   стягнення 4016,24 грн.

        Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 16.07.2010р. призначив  розгляд справи на 31.08.2010 р.  

          Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

          Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

           Відповідач в судове засідання  не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

           Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності  представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

          Представнику позивач, прокурору роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст.22 ГПК України.

          Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

          11 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі б/н, відповідно до умов якого  позивач (орендодавець) надає, а  відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування з метою несільськогосподарського використання земельну ділянку для будівництва та обслуговування офісу, яке знаходиться в м.Трускавець по вул.Бориславська терміном на 3 роки.

         На виконання умов вищевказаного договору позивач (орендодацеь) передав, а  відповідач (орендар) прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: м.Трускавець, вул.Бориславська, загальною площею 0,0279 га (279 кв.м.) для будівництва та обслуговування офісу, що підтверджується актом передачі-приймання земельної ділянки від 11 квітня 2008 року, підписаного представниками обох сторін.

         Відповідно до п.11 договору оренди землі , орендна плата вноситься: щомісяця до 15 числа рівними долями річної суми орендної плати та встановлена з 01.01.2008р. у трикратному розмірі земельного податку  та становить 1564,26 грн. в рік (п.9 договору). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.10 договору).

          Відповідно до п.31 договору оренди землі відповідач брав на себе зобов’язання у відповідності з п.11 цього договору своєчасно вносити оренду плату.

         У зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань по договору оренди землі від 11.04.2008р.  у відповідача  станом на 15.06.2010р. виникла заборгованість перед позивачем щодо оплати орендної плати за землю  за період  червень-грудень 2008, січень-грудень 2009р., січень-травень 2010р. р. на загальну суму  3362,52

          Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються                 господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

           Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором пеню у розмірі двох діючих ставок НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, яка згідно поданого розрахунку становить 653,72  грн. та підлягає  стягненню.

          Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема  договори та інші правочини.

         Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

         Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

           Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

          Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

          Згідно  зі статтею 2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992р. (із змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати  за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар (ст.5 Закону), тобто безпосередньо ті суб’єкти господарювання, яким земельні ділянки передані у власність або надані в користування, в тому числі на умовах оренди.

           Таким  чином,  загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає  до задоволення становить 4016,24 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -

                                   В И Р І Ш И В:

        1.  Позов задовольнити повністю.  

        2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Трускавецької міської ради (82200 Львівська область м.Трускавець, вул..Бориславська,2, р/р 33214812700018 ГУДКУ у Львівській області м.Львів, МФО 825014, ЗКПО 23949669, код платежу 13050200) 3362,52 грн. боргу по орендній платі за землю, 653,72 грн. пені.

        3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3.  Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя