ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
28.08.2006 року Справа № 24/37н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначено розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.07.06. Розпорядженнями від 04.08.06 та 23.08.06 склад судової колегії змінено.
при секретарі Шабадаш Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача Єрмоленко Є.Г., дов. № 11/518 від 01.06.06
від відповідача Ведмеденко Р.І., дов. № 55/9/11 від 10.01.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському
районі м. Луганська
на постанову
господарського суду Луганської області
від 26.06.06
у справі №24/37н-ад (суддя Рябцева О.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Трест
„Луганськшахтопроходка” в особі Шахтопрохідного
управління № 4, м. Луганськ, м. Олександрівськ
до Державної податкової інспекції у Артемівському районі
м. Луганська
про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень
Постановою господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі №24/37н-ад (суддя Рябцева О.В.) частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Трест „Луганськшахтопроходка” в особі шахтопроходного управління № 4, м. Луганськ до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень:
- від 30.11.2005р. № 0012591601/0 про застосування штрафної санкції в сумі 78119 грн. 42 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 30.11.2005р. № 0012561601/0 про застосування штрафної санкції в сумі 565742 грн. 48 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 30.11.2005р. № 0012581601/0 про застосування штрафної санкції в сумі 5238 грн. 65 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 10.02.2006р. № 0012591601/1 про застосування штрафної санкції в сумі 78119 грн. 42 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 10.02.2006р. № 0012561601/1 про застосування штрафної санкції в сумі 565742 грн. 48 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 10.02.2006р. № 0012581601/1 про застосування штрафної санкції в сумі 5238 грн. 65 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 03.05.2006р. № 0012561601/2 про застосування штрафної санкції в сумі 565742 грн. 48 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 03.05.2006р. № 0012581601/2 про застосування штрафної санкції в сумі 3091 грн. 60 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 03.05.2006р. № 0012591601/2 про застосування штрафної санкції в сумі 78119 грн. 42 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість;
- від 03.05.2006р. № 0005731601/2 про застосування штрафної санкції в сумі 4294 грн. 08 коп. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.
Визнано протиправними і нечинними податкові повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська від 30.11.2005р. № 0012561601/0, від 10.02.2006р. № 0012561601/1, від 03.05.2006р. № 0012561601/2 на суму 485465 грн. 67 коп.
Постанова господарського суду з посиланням на статті 1, 4, 15, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закону 2181), на ст. 250 Господарського кодексу України мотивована недоведеністю позивачем позовних вимог у повному обсязі.
Місцевий господарський суд дійшов висновку , що штрафні санкції за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов’язань за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, тому при їх застосуванні повинні враховуватись положення ст. 250 ГК України, оскільки Законом № 2181 не передбачено іншого.
Відповідач застосував штрафні санкції в розмірі 10 та 20 відсотків в межах 6-місячного строку, передбаченого ст. 250 ГК України, тому у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними і протиправними податкових повідомлень –рішень від 30.11.2005р. № 0012591601/0, № 0012581601/0, від 10.02.2006р. № 0012591601/1, № 0012581601/1 та від 03.05.2006р. № 0012581601/2, № 0012591601/2, № 0005731601/2 слід відмовити.
Що стосується податкових повідомлень –рішень від 30.11.2005р. № 0012561601/0 на суму 565742 грн. 48 коп., від 10.02.2006р. № 0012561601/1 та від 03.05.2006р. № 0012561601/2 на таку ж суму про застосування штрафу в розмірі 50%, то їх слід визнати частково недійсними на суму 485465 грн. 67 коп. у зв’язку з тим, що штрафні санкції на цю суму застосовані після закінчення 6-місячного терміну з дня виявлення порушення. Штрафні санкції на суму 80276 грн. 81 коп. застосовані правомірно.
Державна податкова інспекція у Артемівському районі м. Луганська не погодилась з прийнятою господарським судом постановою та подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову як таку, що суперечить законодавству та не відповідає фактичним обставинам та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Закон 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Згідно п.п 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону 2181 податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, передбачених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була подана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, на обґрунтування викладених доводів вказав, що постанова господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі № 24/37н-ад відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду –без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду
ВСТАНОВИЛА:
30.11.2005р. ДПІ у Артемівському районі м. Луганська проведено перевірку повноти і своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за період з 01.01.2003 по 30.11.2005, про результати якої складено акт від 30.11.2005р. № 120 (а.с. 29-30,т.1)
В цьому акті зазначено, що в результаті перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181), відповідно до якої платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації. ШПУ № 4 структурний підрозділ ВАТ "Трест "Луганськшахтопрохідка" суми податкових зобов’язань, зазначених у поданих податкових деклараціях по ПДВ сплатив з порушенням граничного терміну сплати:
- до 30 календарних днів –52386 грн. 44 коп.;
- до 90 календарних днів –390597 грн. 07 коп.;
- перевищує 90 календарних днів –1131484 грн. 70 коп.
На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 у випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у наступних розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання –у розмірі 10% такої суми;
при затримці до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання –у розмірі 20% такої суми;
при затримці, яка перевищує 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання –у розмірі 50% такої суми.
За таких обставин платнику податків направлені податкові повідомлення –рішення від 30.11.2005р.:
- № 0012581601/0 про застосування штрафу в розмірі 10% в сумі 5238 грн. 65 коп.(а.с. 24,т.1);
- № 0012591601/0 про застосування штрафу в розмірі 20% в сумі 78119 грн. 42 коп.(а.с. 13, т.1);
- № 0012561601/0 про застосування штрафу в розмірі 50% в сумі 565742 грн. 48 коп.(а.с. 16, т.1).
За результатами адміністративного оскарження цих податкових повідомлень –рішень скарга платника податків залишена без задоволення, а йому направлені податкові повідомлення –рішення від 10.02.2006р. № 0012561601/1, № 0012581601/1, № 0012591601/1 (а.с. 26-28).
При розгляді скарги платника податку в ДПА в Луганській області було встановлено, що податковий орган неправильно визначив при розрахунку штрафних санкцій термін прострочення, у зв’язку з чим скасовано податкове повідомлення –рішення від 30.11.2005р. № 0012581601/0 на суму 2147 грн. 05 коп. і збільшено штрафну санкцію визначену у податковому повідомленні –рішенні від 30.11.2005р. № 0012591601/0 на суму 4294 грн. 08 коп., тому відповідачем направлено додатково на цю суму податкове повідомлення –рішення від 03.05.2006р. № 0005731601/2.
Позивач не погодився з прийнятими податковими рішеннями та подав до господарського суду адміністративний позов з вищезазначеними вимогами.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, що Закон 2181 не визначає строк застосування штрафу передбаченого п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, тому до цих правовідносин має бути застосована норма ст. 250 господарського кодексу України, а днем порушення строку сплати узгоджених податкових зобов’язань є день фактичної сплати узгодженого податкового зобов’язання.
Що стосується дати виявлення порушення, то органи податкової служби відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України „Про державну податкову службу” здійснюють функцію ведення обліку надходжень податків та інших платежів. Така функція здійснюється в порядку встановленому Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.05 №276 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 02.08.05 за № 843/11123.
Постановою господарського суду Луганської області від 26.06.06 позов задоволено частково.
Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки обставин та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи позивач не оспорює фактичні обставини донарахування та не спростовує відомостей, викладених в розрахунку штрафних санкцій щодо розміру узгоджених податкових зобов’язань, дати їх уплати, суми і строків фактичної сплати, періодів прострочення.
Позивач вважає, що до правовідносин, що виникли у нього з відповідачем має бути застосовано норму ст. 250 Господарського кодексу України, а днем порушення строку сплати узгоджених податкових зобов’язань є день фактичної сплати узгодженого податкового зобов’язання.
Задовольняючи частково позов місцевий господарський суд дійшов висновку, що штрафні санкції за порушення строків узгоджених податкових зобов’язань за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, тому при їх застосуванні повинні враховуватись положення ст. 250 Господарського України, оскільки Законом 2181 не передбачено іншого.
Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Закон № 2181 розмежовує поняття податкового зобов’язання і штрафної санкції.
Визначення понять податкового зобов’язання і штрафної санкції (штрафу) наведені у ст. 1 Закону 2181, зокрема, згідно п. 1.2 податкове зобов’язання –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; згідно п. 1.5 штрафна санкція (штраф) –це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Статтею 17 Закону 2181 визначено види штрафних санкцій, які не є податковими зобов’язаннями. Строки давності, встановлені статтею 15 Закону 2181, встановлені для визначення податковим органом сум податкових зобов’язань.
Строки для застосування штрафів, які залежать від терміну прострочення податкових зобов’язань, Закон 2181 не передбачає, статтею 17 цього Закону строки уплати штрафу не визначені. Норми статті 17 Закону 2181 визначають розмір штрафу, який зобов’язаний сплатити платник податку, у разі несплати узгодженої суми податкового зобов’язання.
Отже, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, що Закон 2181 не передбачає строків для застосування штрафних санкцій.
З 01.01.04 набрав чинності Господарський кодекс України, який передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У ст. 239 Господарського кодексу України наведений перелік адміністративно-господарських санкцій, серед якого вказано адміністративно-господарський штраф.
У відповідності зі ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Виходячи із системного аналізу норм Закону 2181 та Господарського кодексу України, приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в позові про визнання нечинними і протиправними податкових повідомлень-рішень від 30.11.05 № 0012591601/0, № 00112581601/0, від 10.02.06 № 0012591601/1 та від 03.05.06 № 0012581601/2, № 001259160/2, № 0005731601/2, за якими застосовано штрафні санкції в межах 6-ти місячного строку, та визнав частково нечинними податкові повідомлення-рішення на суму 485465 грн. 67 коп. № 0012561601/0 від 30.11.05, № 0072512601/1 від 10.02.06, № 0012561601/2 від 03.05.06, оскільки санкції на цю суму застосовані після закінчення 6-ти місячного строку з дня виявлення порушення.
Враховуючи викладене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі № 24/37н-ад ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розглядів всіх обставин справи, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Результати апеляційного провадження оголошені у судовому засіданні.
Керуючись статтями ст. ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 „Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська на постанову господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі № 24/37н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 26.06.06 у справі №24/37н-ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.В. Іноземцева
Суддя Д.Ю. Перлов