ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2010 р. справа № 2-а-3281/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику
до: Приватного підприємства "Металіст"
про: стягнення боргу
ВСТАНОВИВ :
Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмільнику заявлено позов до приватного підприємства "Металіст" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.
Позов мотивовано тим, що відповідач створив борг зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду, що є цільовим загальнообов’язковим платежем. Даний борг був визначений на підставі звіту страхувальника за червень 2010р. та становить в загальній сумі 12137,47 грн.
02.09.2010р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну розміру позовних вимог, оскільки за час розгляду позовної заяви судом ПП "Металіст" проводив нарахування страхових внесків на заробітну плату за липень 2010р., які зобов'язане було сплатити до 20.07.2010р. в результаті чого до відповідача застосовані штрафні фінансові санкції. Таким чином, недоїмка відповідача по сплаті страхових внесків становить в загальній сумі 29690,25 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву суду про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, також надав заяву суду Приватного підприємства "Металіст" згідно якої останній позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи провести за його відсутності.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
ПП "Металіст" як юридична особа зареєстрована виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області 20.01.2003р
Факт заборгованості приватного підприємства "Металіст" перед Пенсійним фондом підтверджується звітами за червень-липень 2010р.; рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №262, №269.
Згідно з п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Статтею 15 Закону передбачено, що платниками внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне/ страхування", в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 05.03.2009р. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В силу ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
У ч. 13 ст. 106 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Суд встановив, що рішення про застосування штрафних санкцій та пені відповідачем отримані вчасно, однак оскаржені в порядку, передбаченому ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, не були.
Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки особисто, або через органи прокуратури на які покладено функції представництва інтересів держави в суді.
Керуючись наведеними вище положеннями чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Розмір заборогованості відповідачем не оспорюється. Доказів в спростування заявлених позовних вимог відповідач не подав.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владний повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Металіст" (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Леніна,56) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику кошти в сумі 29690 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 25 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) Жданкіна Наталія Володимирівна
З оригіналом згідно
Суддя
Секретар
02.09.2010