У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
7 липня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Заїкіна А.П., Процик М.В.,
при секретарі Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, з участю третьої особи Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, зобов’язання зняти з реєстрації,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні власністю. Уточнивши позовні вимоги, позивачка зазначала, що вона є власником АДРЕСА_2на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2009 року. Попередній власник житлового будинку ОСОБА_3 після укладення угоди виселилася з будинку, однак відповідач відмовився звільнити будинок, не оплачував комунальні послуги, погрожував їй фізичною розправою. В подальшому він був заарештований та засуджений, однак залишається зареєстрованим у будинку.
Посилаючись на ці обставини, а також на те, що відповідач не є членом її сім’ї, і його реєстрація у будинку перешкоджає їй користуватися своєю власністю, позивачка просила задовольнити позов, зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди в користуванні належним їй будинком та знятися з реєстраційного обліку.
Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 14 квітня 2010 року позов задоволено. Постановлено зобов’язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні власністю, а саме АДРЕСА_2, та знятися з реєстраційного обліку.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, мотивуючи тим, що суд не врахував його інтересів та інтересів його неповнолітньої сестри ОСОБА_4 і не притягнув до участі у справі орган опіки та піклування.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
____________________________________________________________________________
Головуючий в першій інст.: Шепітко І.Г. Справа № 22ц-9755\2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП-41
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачка є власником спірного будинку, має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Такі висновки суду засновані на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.
Відповідно до вимог статей 317 ч.1, 319 ч.1, 321 ч.1, 391 ЦК України, якими керувався суд задовольняючи позов, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушеним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_2 належить позивачці ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2009 року, укладеному між нею та ОСОБА_3 у нотаріальному порядку. Право власності на цей будинок зареєстровано у державному реєстрі правочинів та КП «ОМБТІ та РОН». Позивачка зі своєю сім’єю мешкає у спірному будинку.
Відповідач ОСОБА_1 проживав у будинку в якості колишнього мешканця.
З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2009 року ОСОБА_1 був затриманий за скоєння злочину, притягнутий до кримінальної відповідальності, з 29 квітня 2009 року перебував під вартою в ОСІ-21 м.Одеси і вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 4 грудня 2009 року засуджений за ст.ст.307 ч.2, 309 ч.1, 317 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців. На даний час він відбиває покарання в ЮВК-51 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області. Разом з тим, він залишається зареєстрованим у спірному будинку, що перешкоджає позивачці здійсненню нею права користування та розпорядження своїм майном.
У зазначеному будинку крім відповідача інші особи не зареєстровані.
За таких обставин, суд дійшов до правильного висновку про те, що позивачка має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм будинком, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував інтереси неповнолітньої ОСОБА_4, яка також раніше мешкала у будинку, та не притягнув до участі у справі орган опіки та піклування на захист її інтересів, не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкала у спірному будинку зі своєю матір’ю ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і братом ОСОБА_1 (а.с.14,32,72,83,84) За відомостями адресно-довідкового бюро УМВС України в Одеській області ОСОБА_4 у м.Одесі та Одеській області не зареєстрована. (а.с.86,90) У заявах та запереченнях відповідача на позов зазначено, що його сестра на даний час не мешкає у будинку, а проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.58,127)
В акті обстеження житлово-побудових умов від 27 квітня 2009 року також зазначено, що батько ОСОБА_7 мешкає АДРЕСА_1.(а.с.82)
Надана представником відповідача в обґрунтування доводів апеляційної скарги копія позовної заяви заступника прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання права на обов’язкову частку у спадщині, визнання права на спадкування підтверджують наявність спору щодо спадкового майна, який має бути вирішений у встановленому законом порядку. Ці вимоги не стосуються спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо усунення перешкод у здійсненні права користування будинком.
Крім того, позивачка не ставить питання про виселення ОСОБА_4 і будь-яких позовних вимог до неї у даній справі не пред’являє.
Оскільки згідно зіст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, то доводи скарги про те, що суд не врахував інтереси неповнолітньої ОСОБА_4 та не притягнув до участі у справі орган опіки та піклування на захист її інтересів є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, апеляційним судом не виявлені такі порушення законності і обґрунтованості, які впливають на основний висновок суду першої інстанції про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, тому таке рішення не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України, це рішення не перешкоджає ОСОБА_4, яка вже є повнолітньою особою, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування рішення та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.
Головуючий: А.Є.Федорова
Судді: А.П. Заїкін
М.В. Процик