АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Процик М.В., Заїкіна А.П.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 11 березня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «БМ Будмеханізація» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «БМ Будмеханізація» про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що з 2 січня 2008 року він працював у відповідача виконробом загально-будівельної дільниці і був звільнений з роботи за власним бажанням 23 вересня 2009 року. Однак за період з 26 квітня 2009 року по 23 вересня 2009 року заробітна плата йому не була нарахована і при звільненні з роботи не виплачена. Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 3500 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 1000 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Відповідач позов не визнав з тих підстав, що позивач з квітня по вересень 2009 року на роботу не з’являвся і не працював, тому заробітна плата за цей період не нарахована.
Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 11 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що суд неповно з’ясував обставини справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
_________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Мислива Л.М. Справа № 22ц-6928/2010
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 53
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач в період з квітня 2009 року по 23 вересня 2009 року на роботу не з’являвся і не працював, тому заробітна плата за цей період йому не нарахована.
Таки висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст.ст. 1, 2, 3, 21 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
За змістом цих норм закону заробітна плата - це винагорода за виконану роботу.
Неявка позивача на роботу з квітня 2009 року по 23 вересня 2009 року і невиконання їм своїх трудових обов’язків в цей період підтверджується табелями обліку використання робочого часу загально-будівельної дільниці ТОВ «БМ Будмеханізація» (а.с.90-104).
Ці обставини позивач підтвердив в засіданні апеляційного суду, пояснив, що він дійсно не виходив на роботу в зазначений період з тих підстав, що адміністрація не забезпечила його роботою, не викликала його на роботу за телефоном і запропонувала звільнитися з роботи, однак ніяких заяв щодо забезпечення його роботою він не подавав.
Таким чином, з огляду на вимоги ст.94 КЗпП України, позивач не має права на отримання винагороди за невиконану роботу.
Доводи позивача про те, що відповідач зобов’язаний оплатити йому час простою, який відбувся не з його вини, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач не заявляв вимог про оплату часу простою та не надавав суду відповідних доказів.
З позовної заяви, пояснень позивача видно, що він просив стягнути заборгованість по заробітній платі за період з 26 квітня 2009 року по 23 вересня 2009 року, яка не була нарахована, виходячи з середньої заробітної плати 700 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та моральну шкоду, завдану за несвоєчасну виплату заробітної плати. В засіданні апеляційного суду позивач підтвердив зміст своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Тому суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених вимог, перевірив усі доводи сторін, дослідив письмові докази, дав їм належну оцінку,застосував закон, який підлягає застосуванню, та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.
Згідно зі ст. 303 ЦПК апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити за межі вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правових висновків суду не спростовують.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд постановив рішення в межах позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 11 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є. Федорова
Судді: М.В. Процик
А.П. Заїкін