Справа №2-8841 (2010)
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 201 0 року м.Волноваха
Волноваський районний суд, Донецької області
у складі: головуючого – судді Гальченко І.В.
при секретарі Сєрих І.С.
з участю представника відповідача Зінченко Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації про стягнення недоплаченої суми щорічної суми допомоги до 9 травня, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є учасником Великої Вітчизняної війни і відповідно до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право щорічно до 5 травня отримувати разову допомогу в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Відповідач в порушення вимог цього Закону у 2007, 2008, 2009 та 2010 роках сплатив їй сумму значно нижчу ніж мав сплатити – мав сплатити три мінімальні пенсії за віком на момент виплати, у 2007р.сплатив 55грв., мав сплатити 1230грв., у 2008 році сплатив їй лише 65 гр., а мав сплатити 1494 грв., у 2009р. сплатив 70грв., мав сплатити 1494грв., у 2010році сплатив 120грв., мав сплатити 2118грв. Коли вона дізналася про порушення свого права, одразу звернулася до відповідача з письмовою заявою, але їй відповідач відмовив в нарахуванні і видачі недорахованої за Законом суми, тому просить стягнути вказану суму недоплати за ці роки на її користь (а.с.4-6).
Позивачка у судове засідання не з*явилась, у своєму позові просила справу розглянути у її відсутність та задовольнити вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача вимоги позивача не визнала та пояснила, що позивачка дійсно є учасником Великої Вітчізняної війни та перебуває на обліку. Ст.14 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачає виплату їй щорічної допомоги до 5 травня в розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком, але відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується тільки для визначення розмірів пенсій, призначений відповідно до цього Закону, тобто цей розмір застосовувати для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомог не передбачено. Відповідно до ст.17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов*язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Вони є розпорядником бюджетних коштів Державного Бюджету 3 рівня і відповідно до ст.51 п.1 БК України беруть бюджетні зобов*язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007рік” було визначено розмір допомоги - в сумі 55грв., до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” - в сумі 65грв., до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” - в сумі 70 гр., і у 2010році – в сумі 120грв.; всі ці суми і були виплачені позивачу у 2007, 2008, 2009 і 2010 роках. Виплати були здійсненя ще до прийняття рішення Конституційним судом України. Вважає, що відповідач здійснив виплату позивачу в межах виділених лімітних асигнувань на кожний поточний рік і не може відповідати за зобов*язаннями бюджету держави, тому вимоги позивача, якому вони виплатили грошову допомогу відповідно до Закону про Державний Бюджет, безпідставні і не можуть бути задоволені. Крім того просила застосувати строк позовної давності.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю за наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка дійсно є учасником Великої Відчізняної війни та користується правами та пільгами, встановленими Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-ХП від 03.04.2004 року і це підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 25.07.2005 року (а.с.8). Відповідно до вимог ст.14 цього Закону вона має право на отримання щорічно 3-х мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов*язаних з введенням в дію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до ст.17 здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 Травня – в розмірах, передбачених ст.ст.12-16 вказаного Закону, УПСЗН, на яке покладений обов*язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Як вбачається з відповіді УПСЗН Волноваської райдержадміністрації на заяву позивача, останній виплачена разова грошова допомогма за 2007 рік в розмірі 55грв., за 2008 рік - 65грв., за 2009рік – 70грв., за 2010р. - 120грв. Виплати зроблені у квітні відповідного року та встановлені Законами України “Про Державний Бюджет України” на відповідні роки – 2007-2010 (а.с.9).
Суд дійшов висновку, що виплата спірної грошової допомоги у 2007 році в розмірі 55грв., у 2008 році в розмірі 65грв., у 2009 році - в розмірі 70грв., у 2010р. - в розмірі 120грв. є неправомірною з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було визначено розмір щорічної разової допомоги до Дня перемоги учасникам війни в сумі 55грв., до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” - в сумі 65грв., до Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” - в сумі 70грв., і у 2010році – 120грв.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 норма Закону про Державний бюджет щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі відповідно до мінімальної пенсії за віком (тобто у данному випадку в розмірі 55 гр.) визнані неконституційними.
Так само і рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-РП/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни внесені п.б п.2 п.20 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.
Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової соціальної допомоги до 5 травня здійснена відповідачем в розмірі 55 гр. (як було передбачено Законом України “Про Державний бюджет на 2007рік”) і в розмірі 65 гр., як було передбачено Законом України “Про Державний Бюджет на 2008 рік” є такою, що порушує норми спеціального Закону.
Таким чином, відповідно до редакції ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( спеціального Закону), яка діяла до внесення вищезазначених змін, щорічно до 5 травня участникам війни виплачується разова грошова допомога з розмірах – трьох мінімальних пенсій за віком.
Отже, враховуючи положення ст.28 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування” в редакції, яка діяла на момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуми для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
Суму прожиткового мінімуму на 2007 рік на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2006 року №107-У1 в розмірі 410 гр. з 01.04.2007 року по 01.07.2007 рік.
Таким чином розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007рік який мав бути сплачений позивачу складає – 1203 гр. (410 гр.х 3), за 2008р. -1494грв. (498грв. Х3), за 2009рік – 1494грв. (498грв. Х3), за 2010р. - 2118грв. (706грв. Х 3)..
Замість передбачених за Законом №3551-12 трьох мінімальних пенсій за віком, позивачу виплачено у 2007р. - 55грв., у 2008р. - 65грв., у 2009р. - 70грв., у 2010р. -120грв.
Суму прожиткового мінімуму на 2008 рік на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць встановлено Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-У1 в розмірі 481гр. з 01.04.2008 року по 01.07.2008 рік.
Таким чином розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік, який повинен бути виплачений позивачу, складає – 1443 гр. (481 гр.х 3).
Замість передбачених за Законом №3551-12 трьох мінімальних пенсій за віком, позивачу виплачено лише 65грв.
У статті 71 Закону України “ Про державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року №835-У1 вказано “надати право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами”.
Таким чином ця норма закону передбачає три різновиди соціальних виплат, розміри яких встановлюються Кабінетом Міністрів України, а саме – які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах і в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Порядок взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідних виконавціх бюджетних програм на всіх стадіяї бюджетного процесу відповідно до ст.8 Бюджетного Кодексу України затверджений наказом МФ України №662 від 30.05.2007 рку (зареєстрований МЮ України 19.06.2007 року за №673/13940). Пунктом 1.4 цього порядку передбачено, що до системи головного розпорядника коштів, крім центрального апарату міністерства фінансів України, входять вісім відповідних виконавців, серед яких і УПСЗН України.
Але на виконання ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінетом Міністрів у 2009 році не приймалося окремої постанови щодо встановлення у 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, виднесеним до категорії “участника війни”. Тому відповідач керувався положеннями Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було визначено розмір щорічної разової допомоги до Дня перемоги учасникам війни в сумі 70 гр. (тобто на тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).
Проте цей Закон (у вказаній частині) і постанови КМ України були прийняті на виконання положень п.28 розділу П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. А рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ці положення було визнано неконституційними.
Таким чином, відповідачу слід було у 2009 році керуватися нормами спеціального Закону, а саме - положеннями статті 14 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і тому відмова відповідача позивачу у нарахуванні та виплаті разової допомоги до Дня Перемоги в розмірі, передбаченому цим Законом є незаконною. У 2009р.слід було сплатити 1494грв.
Так само слід було діяти відповідачу і у 2010році.
Заперечення відповідача стосовно того, що рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року №6-рп/2007 норма Закону про Державний бюджет щодо виплати одноразової грошової допомоги в розмірі відповідно до мінімальної пенсії за віком (тобто у даному випадку в розмірі 55 гр.) визнані неконституційними і так само рішення Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-РП/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни внесені п.б п.2 п.20 розділу П Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, - обидва були прийнято після закінчення строку проведення виплати цієї допомоги (яка була здійснена ще у квітні 2007 та 2008 року, а рішення Конституційним судом винесено 09.07.2007 року і 22.05.2008 року), тобто на момент виплати вказаної щорічної допомоги (до 5 травня 2007 та 2008 року) він діяв відповідно до діючого законодавства, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до норм права (теорія права) та Конституції України у разі визнання неконституційними (тобто такими, що не відповідають Конституції Держави) деяких норм Закону, цілого Закону, деяких актів та ін. вони вважаються незаконними з дня їхнього ухвалення. Строк їхньої дії припиняється з дня винесення рішення Конституційним Судом, а неконституційними (тобто незаконними) вони визнаються і вважаються з дня їх прийняття.
Тому суд вважає, що хоча рішення Конституційним судом і було прийнято після закінчення строку проведення конкретної виплати і на момент цієї виплати дійсно діяв інший Закон, на підставі якого відповідно діяв і відповідач, але оскільки цей Закон визнаний неконституційним, він є таким з моменту його прийнятя, хоча втрачає чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про його неконституційність. Оскільки відповідно до вимог Основного Закону України (Конституції України) звуження змісту та обсягу прав і свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих законів не допускається, тобто є неприпустимим (ст.22 Конституції України). Вказані виплати відповідно до вимог Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є правом громадянина на отримання винагороди за свою працю (заробітна плата, пенсія, різного роду грошові виплати держави), що передбачено і закріплено Конституцією України, які гарантуються Державою і не можуть бути скасовані.
Визнання законів, інших правових актів або їх окремих положень неконституційними є підставою для скасування положень правових актів, які грунтуються на актах, визнаних неконституційними. Такий підхід відповідає закріпленим у Конституції Україні принципам правової держави і ієрархії джерел (форм) права. Тому не можуть виконуватися рішення, які були прийняті відповідно до правового акту, визнанного пізніше неконституційним.
Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади (що має місце у даному випадку).
Саме тому позовні вимоги позивача, як громадянина України, є обгрунтованими і підлягають задоволенню повністю - в період з 2007 по 2010роки включно в сумі у повному обсязі і за рахунок коштів державного бюджету України в сумі 5.948грв.
На підставі викладеного, Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.17,95 Конституції України, керуючись ст. ст. 15, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації та Управління Державного казначейства у Волноваському районі про стягнення грошової допомоги в розмірі, встановленному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” за 2007, 2008, 2009 та 2010 роки в розмірі 5948грв.- задовольнити повністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік – 1203грв., за 2008 рік – 1443грв., за 2009 рік – 1494грв.,за 2010рік – 1998грв., а усього – 5.948грв. - за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волновахский районний суд протягом 20-ти днів з дня подачі до райсуду заяви про його оскарження, яка може бути подана до райсуду протягом 10-ти днів з наступного після його проголошення дня.
Суддя: