КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2007 № 27/45
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Коломієць О. П.,
від відповідача - Косенко Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.01.2007
у справі № 27/45
за позовом Дочірнього підприємства ЗАТ Теувес Холдінг "Тегра Україна ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсервіс ЛТД"
про стягнення 62031,93 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2007р. у справі № 27/45 позов задоволено повністю.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати повністю. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що спірне рішення є необґрунтованим, неповним та таким, що суперечить чинному законодавству; спірне рішення ґрунтується на неналежних і недопустимих доказах; висновок щодо неналежного виконання відповідачем підрядних робіт є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутній додаток № 1 до договору, в якому за умовами спірного договору деталізується перелік необхідних до виконання підрядних робіт; судом не враховано, що позивачем не доведений факт введення об’єкту в експлуатацію, факт руйнування покрівлі нежилого приміщення; крім того, позивачем не виконані вимоги п. 2.2. договору, а тому рішення прийняте судом є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а позов – залишенню без розгляду.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 02.06.2005р. між Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг “ТЕГРА Україна ЛТД” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс ЛТД” (підрядник) укладено договір № 24, відповідно до п. п. 2.1., 7.1., 7.2., 8.1., 10.1. якого підрядник зобов’язується за замовленням замовника виконати на свій ризик на об’єкті: комплекс приміщень і споруд за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул.. Станційна, 6, - наступні роботи: будівельно-монтажні роботи, електричні роботи, пуско-налагоджувальні роботи і інші, перелік яких наведений в додатку № 1 до договору, який є його невід’ємною частиною, а замовник – прийняти і оплатити виконані роботи; підрядник виконує передбачені договором роботи у відповідності до проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт, поетапного плану робіт, погодженого із замовником; підрядник відповідає за виконання робіт у відповідності до проектної документації і вимог будівельних норм і правил; підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об’єкту на протязі 12 місяців з моменту підписання акту введення в експлуатацію. Виявлені в цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих будівельних норм і правил, проектно-кошторисної документації, застосуванням неякісних матеріалів і обладнання, оформлюється дефектним актом, який підписується сторонами з зазначенням строку їх усунення.
В серпні 2005р. за актами прийому виконаних підрядних робіт № 5 та № 6 відповідач здав, а позивач прийняв виконані підрядні роботи відповідно до договору № 24 від 02.06.2005р.: капітальний ремонт складів № 5 і № 9.
17.11.2006р. ДП ЗАТ Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” звернулось з позовом до ТОВ “Техпромсервіс ЛТД” про стягнення 62 031 грн. 93 коп. збитків. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 02.06.2005р. між сторонами було укладено договір № 24; 30 серпня 2005р. роботи по капітальному ремонту складів № 5 та № 9 згідно договору були виконані і прийняті позивачем, про що складений відповідний акт приймання виконаних робіт; 27.08.2006р. в результаті вітрового навантаження, а також внаслідок прихованих недоліків в роботі відповідача покрівлі складів № 5 були пошкоджені частково, а № 9 - повністю; внаслідок проведеного технічного обстеження пошкодження покрівель, проведеного ПП “Будівельно-випробовувальна лабораторія Вінницябуд”, був складений технічний звіт № 488 від 29.09.2006р., яким встановлено, що роботи, виконані відповідачем, не відповідають вимогам державних будівельних норм; крім того, за фактом пошкодження покрівель був складений дефектний акт, який не підписаний відповідачем внаслідок відмови брати участь у його складанні; вказані докази є підтвердженням того, що збитки в сумі 62 031 грн. 93 коп., понесені позивачем внаслідок пошкодження покрівлі, виникли в результаті неналежного виконання відповідачем підрядних робіт за договором, а тому на підставі ст. 22 ЦК України підлягають стягненню з останнього.
У відзиві на позовну заяву відповідач не погоджувався з вимогами позовної заяви з наступних підстав: відсутність проектної документації та технічного завдання унеможливлює встановити вимоги, які висувались до виконаних робіт; згідно п. 10.2. договору гарантійний строк складає 12 місяців, а тому посилання позивача на Постанову КМУ від 01.08.2005р. № 668, якою цей строк визначений 10 роками, є безпідставними; відповідно до умов договору № 24 замовник здійснює контроль за виконанням робіт, а тому, враховуючи те, що в ході виконання підрядних робіт позивач не надавав розпорядження про усунення недоліків, підстави стверджувати, що роботи виконувались неналежним чином, відсутні.
10.01.2007р. позивач збільшив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача 141 675 грн. 60 коп. збитків, зазначивши, що внаслідок повторного вітрового навантаження 25.12.2006р. покрівля над приміщенням складу № 5 була зруйнована повністю, а тому відповідач поніс додаткові збитки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2007р. у справі № 27/45 позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 141675 грн. 60 коп. збитків. Рішення суду мотивоване тим, що підрядні роботи за договором № 24 були виконані відповідачем з порушенням встановлених норм, що і стало причиною руйнації покрівлі над складами № 5 та № 9, доказом чого є дефектні акти та технічний звіт № 488; в порушення ст. ст. 614 та 1166 ЦК України відповідач не надав суду докази відсутності вини у збитках, понесених позивачем, а отже на підставі ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 225 ГК України вони підлягають стягненню з відповідача.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню повністю в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.
Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того що позивач надав належні докази щодо підтвердження факту вітрового навантаження в серпні 2006р., внаслідок чого покрівля над складами № 5 та № 9 була зруйнована і що причиною цього є приховані недоліки, які мали місце в підрядних роботах, виконаних відповідачем, відповідно до договору № 24 від 02.06.2005р.
Проте юридична оцінка вказаним обставинам зроблена місцевим господарським судом без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Таким чином за своєю правовою природою договір № 24 від 02.06.2005р. є договором підряду.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення збитків, завданих йому внаслідок неналежного виконання відповідачем підрядних робіт.
Згідно із ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків, позивач послався на дефектні акти від 04.09.2006р. та технічний звіт № 488 від 29.09.2006р.
Проте ці документи не є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 10.1 договору № 24 підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об’єкту на протязі 12 місяців з моменту підписання акту введення в експлуатацію. Виявлені в цей період недоліки, обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих будівельних норм і правил, проектно-кошторисної документації, застосуванням неякісних матеріалів і обладнання оформлюється дефектним актом, який підписується сторонами з зазначенням строку їх усунення.
Дефектні акти, надані позивачем, не відповідають вимогам, встановленим у п. 10.1. договору № 24, оскільки носять односторонній характер, так як вони не підписані представником позивача, а тому колегія суддів не може прийняти їх як доказ позовних вимог.
Також не є належними доказами по справі і технічні звіти № 488 від 29.09.2006р. та № 496 від 05.10.2006р.
Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.
Такі вимоги позивачем не заявлялися. Надані ним технічні звіти № 488 від 29.09.2006р. та № 496 від 05.10.2006р. не можуть бути прийняті судом як експертний висновок, який вимагається ч. 4 ст. 853 ЦК України: ПП “Будівельно-випробовувальна лабораторія Вінницябуд” не є експертною установою, виконавці цього висновку не попереджені про кримінальну відповідальність, суд першої інстанції досліджував тільки висновок № 488 про технічний стан складу № 5, висновок № 496 наданий позивачем при розгляді справи судом апеляційної інстанції і місцевим господарським судом взагалі не досліджувався.
Позивач зазначає, що руйнування покрівлі сталося внаслідок вітрового навантаження, яке мало місце 27.08.2006р.
Відповідно до ст. 14 ЗУ “Про торгово-промислові палати України” засвідчення обставини форс-мажору відноситься до компетенції Торгово-промислової палати України.
Проте ані довідкою торгово-промислової палати, ані жодним висновком будь-якої іншої установи позивач не довів факт “вітрового навантаження”. За таких підстав апеляційний господарський суд не може встановити справжні обставини пошкодження майна позивача.
Також слід зазначити, що місцевий господарський суд встановив, що розрахунок збитків, проведений позивачем, є обґрунтованим.
Звертаючись з позовом про стягнення суми збитків, позивач повинен виходити із суми реальних витрат по виправленню пошкодженого майна.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Однак, дослідивши розрахунок сум позовних вимог, наданий позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що він не є обґрунтованим, так як в основу розрахунку позивачем взяті данні, а саме площа пошкодженої покрівлі, встановлені дефектними актами, які, про що зазначено вище, не приймаються колегією суддів як належний доказ у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а отже є такими, що не підлягають задоволенню. Суд першої інстанції при вирішенні даного спору на вказані обставини уваги не звернув, а тому дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Господарського судуміста Києва від 10.01.2007р. у справі № 27/45 скасувати повністю.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” (ідентифікаційний код 21670383; 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпромсервіс ЛТД” (ідентифікаційний код 30531000; 04114, м. Київ, вул. Полупанова, 16) 708 грн. 38 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
03.10.07 (відправлено)