Справа № 2-а-1/2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    05 січня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Голомазюка Олександра Миколайовича про оскарження постанови посадової особи органів Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , подав до Семенівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов до відповідача, інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Голомазюка Олександра Миколайовича , за змістом якого просив суд: визнати незаконними дії відповідача відносно складання постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача; визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 093264 від 24 травня 2009 року, згідно якої на нього накладений штраф у розмірі 300 гривень, а справу про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 у адміністративному позові зазначив про те, що 11 червня 2009 року він поштою одержав конверт, у якому містилася оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, фото його автомобіля з цифрами швидкості, датою та часом. Згідно постанови, винесеної за правилами ст. 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення без його присутності, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху на нього відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі 300 гривень. Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою, та такою, що складена за відсутності належних доказів правопорушення. Зокрема, позивач вказує, що постанова оформлена як результат застосування приладу «Візир», котрий зовсім не працює в автоматичному режимі, а отже, відповідач не мав права виносити постанову заочно, а повинен був зупинити його автомобіль та задокументувати адміністративне правопорушення, якщо воно мало місце, у загальному порядку. Крім цього, прилад «Візир» дає похибку +/- 2 км/год. Таким чином, порушення ним вимог Правил дорожнього руху по справі про адміністративне правопорушення не є доведеним.

Позивач  ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, де адміністративний позов підтримав повністю.

Відповідач, інспектор ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Голомазюк Олександр Миколайович, у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини своєї неявки суд не інформував.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи та справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, уважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю за наступних обставин.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 093264 від 24 травня 2009 року інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Голомазюка Олександра Миколайовича позивач ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок. Позивач визнаний винним відповідачем у тому, що 24 травня 2009 року по вул. Пр. Грушевського в м. Кам»янець-Подільському Хмельницької області біля АЗС «Бастіон», він, керуючи автомобілем ВАЗ 21103, номерний знак НОМЕР_1, перевищив швидкість у населеному пункті на 26 км/год, рухаючись зі швидкістю 86 км/год, чим допустив порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху.

У якості доказів вини позивача у вчиненні зазначеного діяння органами Державтоінспекції до суду були надані згадана постанова по справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що вона винесена на підставі ст. 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення, рапорт відповідача про фіксацію правопорушення за допомогою приладу «Візир», роздруківка результатів пошуку належності автомобіля та роздруківки зображень, зафіксованих спеціальним приладом візуальної фіксації «Візир», будь-які інші докази відсутні.

Відповідно до ст. 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «Візир») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням на території України «Візир» повинен був пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв’язку і захисту інформації України.

Прилад «Візир» не є автоматичним засобом фото- або відеофіксації, оскільки він знаходиться у працівника Державтоінспекції, управляється ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об’єкт зйомки, його режими тощо).

Суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу «Візир», тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суд приходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення – скасуванню, оскільки суду не було надано належних і допустимих доказів, які б підтвердили факт вчинення позивачем правопорушення.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 11, 17, 18, 19, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Голомазюка Олександра Миколайовича про оскарження постанови посадової особи органів Державтоінспекції про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.

    Постанову серії ВХ № 093264 від 24 травня 2009 року інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Кам»янець-Подільський та АТІ УДАІ УМВС України в Хмельницькій області Голомазюка Олександра Миколайовича про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (триста сорок) гривень 00 копійок на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

    Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

        Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення постанови у повному обсязі –  06 січня 2010 року.

Суддя:                                   О. І. Гнип