ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
|
"09" серпня 2006 р. |
Справа № 16-17/288-05-9692 |
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді - Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Счастливцевої К.С.
З участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Чикова Г.В. по дов. 01-02/1353 від 30.05.2006р.;
Від 3-їх осіб: ОНУ ім.. І.І.Мечнікова -Гресь М.В. по дов. №32-86 від 25.11.2004р.;
Одеська міська рада -не з'явився;
виконавчий комітет Одеської міської ради -не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова; Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Одеської області 16.11.2005р. за результатами розгляду позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі по тексту СПД ОСОБА_1) до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності було постановлено рішення у справі №17/288-05-9692, яким позов СПД ОСОБА_1 задоволено повністю.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. по справі № 17 / 288 -05 -9692 за результатами розгляду апеляційної скарги Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова та Одеську міську раду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. по справі № 17 / 288 -05 -9692 апеляційна скарга Приморської районної адміністрації Одеської міської ради залишена без розгляду.
За результатами розгляду касаційної скарги Одеського національного університету ім. І.І. Мечнікова Вищим господарським судом України рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області, у зв'язку з чим справі присвоєно № 16-17/288-05-9692.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації м. Одеси від 23.05.2003р. за № НОМЕР_1 було видано свідоцтво про право власності СПД ОСОБА_1 на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 загальною площею 114, 78 кв.м. При цьому предметом спору по даній справі є реконструйована будівля магазину, на яку виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано СПД ОСОБА_1 свідоцтво про право власності від 09.06.2003р. за №НОМЕР_2.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що рішення господарського суду із спору, який виник між сторонами по справі № 16-17/288-05-9692 може вплинути на права та обов'язки виконавчого комітету Одеської міської ради, як органу, яким видано свідоцтво про право власності на спірний об'єкт, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 21.07.2006р., відповідно до ч. І ст. 27 ГПК України, до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено виконавчий комітет Одеської міської ради.
Представник позивача в процесі розгляду справи у іншому складі суду жодного разу у судове засідання не з'явився.
Представники відповідача та третіх осіб заперечують проти заявлених вимог, посилаючись на ті обставини, що Приморською районною адміністрацією розпорядження за №НОМЕР_1 від 23.05.2003р., на підставі якого СПД ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності від 09.06.2003р. за № НОМЕР_2 на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 загальною площею 114, 78 кв.м. не приймалося.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи представників сторін, суд встановив наступне.
На підставі розпорядження Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради №НОМЕР_1 від 23.05.2003р.. виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.06.2003р. СПД ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності за №НОМЕР_2 на нежитлову будівлю ІНФОРМАЦІЯ_1, загальною площею 114,78 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У 2004 році СПД ОСОБА_1 були здійснені заходи щодо проведення реконструкції будівлі магазину. Відповідно до технічного висновку Центру інженерних досліджень Академії інженерних наук України проведена СПД ОСОБА_1 реконструкція виконана технічно вірно та відповідає вимогам ДБН 79-92 “Житлові будинки для індивідуальних забудовників України”, технічний стан конструкцій задовільний, експлуатація реконструйованих приміщень безпечна.
Посилаючись на проведену реконструкцію нежитлової будівлі, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, в результаті якої відбулося збільшення площі нерухомого майна та обгрунтовуючи свої вимоги положеннями діючого законодавства, якими врегульовані питання захисту права власності на майно, СПД ОСОБА_1 03.11.2005р. звернулася до господарського суду з позовними вимогами про визнання права власності на самовільно реконструйоване приміщення будівлі магазину, площею 156.,58 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами розгляду позовних вимог господарським судом Одеської області 16.11.2005р. було постановлено рішення, яким позовні вимоги СПД ОСОБА_1 були задоволенні та визнано право власності СПД ОСОБА_1 на реконструйовану будівлю магазину, площею 156.,58 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2006р. рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. було скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
В період розгляду справи у новому складі суду, СПД ОСОБА_1 жодного разу у судове засідання не з'явилася, позовні вимоги останньою підтримані не були.
При цьому, 08.08.2006р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання гр.. ОСОБА_2 про залучення його до участі в даній справі, так як рішення суду безпосередньої вплине на його права та інтереси. На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання гр.. ОСОБА_2 було надано суду договір купівлі-продажу від 09.12.2005р., укладений між СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до умов якого останнім була придбано у власність будівля магазину, загальною площею 156,58 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений у нотаріальному порядку за реєстраційним №НОМЕР_3.
Проаналізувавши наданий суду договір купівлі-продажу від 09.12.2005р., укладений між СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд зазначає наступне.
Як вбачається з умов п.1.2. договору, СПД ОСОБА_1 продаж майна був здійснений на підставі рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2005р, яке було постановлено за результатами розгляду даної справі у попередньому складі суду, яке в свою чергу є правовстановлюючим документом на нерухоме майно. Відчуження майна відбулося 19.12.2005р. після набрання чинності рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2005р. В матеріалах справи міститься запит приватного нотаріуса ОСОБА_3, яким був посвідчений договір купівлі-продажу від 19.12.2005р. про набрання законної сили рішенням суду від 16.11.2005р., та відповідь господарського суду про набрання зазначеним рішенням законної сили 02.12.2005р. Наведене дозволяє суду зробити висновок, що відчуження будівлі магазину, загальною площею 156,58 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відбулося на законних підставах. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про розірвання або визнання недійсним у встановленому законом порядку договору купівлі-продажу від 19.12.2005р, укладеного між СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ (з наступними змінами та доповненнями) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що в нинішній час власником об'єкта стосовно якого заявлені вимоги про визнання права власності є фізична особа - гр. ОСОБА_2 суд доходить висновку про те, що рішення господарського суду у даній справі може вплинути на права або обов'язки вказаної фізичної особи щодо кожної із сторін, у зв'язку з чим вирішення даного спору неможливе без залучення гр. ОСОБА_2 до участі у справі № 16-17/288 -05 -9692 в якості іншого відповідача.
Але, відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Підсумовуючи зазначене, враховуючи ті обставини, що рішення господарського суду про визнання права власності пов'язане з дослідженням прав або обов'язків власника вказаного приміщення -фізичної особи щодо кожної із сторін у справі № 16-17/288-05-9692 та потребує залучення зазначеної фізичної особи до участі у даній справі в якості іншого відповідача, на думку суду, такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Згідно п. 1 ч. І ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, керуючись ст.ст. 1, 21 ГПК України, суд вважає даний спір непідвідомчий господарським судам України, у зв'язку з чим провадження у справі № 16-17/288-05-9692 відповідно до вимог п. 1 ч. І ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.
Керуючись ст..ст..1, 21, п. 1 ч. І ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Суддя Желєзна С.П.