Справа №2-170/10

      Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15 квітня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Компанієць І.Д.,

при секретарі Сильчевій Ю.С.,

з участю представника позивача Ваніна Є.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  в залі суду міста Авдіївка в заочному порядку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд, –

                                                              В С Т А Н О В И В:

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 67527,72 доларів США, заборгованість по відсоткам станом на 05.10.2009 року у розмірі  8511,18 доларів США, пеню станом на 05.10.2009 року у розмірі 74326,63 гривні, 3% річних у розмірі 10876,78 гривень, штраф у розмірі 5607 гривень – шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача судові витрати по справі. Вимоги мотивував тим, що ОСОБА_3 12.02.2008 року уклав з Банком договір на отримання кредиту у розмірі 70000 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 13,5% річних зі строком повернення до 12.02.2028 року.  Відповідач систематично  порушує умови Кредитного Договору щодо своєчасності його повернення в розмірах та в строки, встановлені Договором. Станом на 05.10.209 року має вищевказану заборгованість за основним кредитом, відсотками, пенею та штрафом.  У якості забезпечення виконання зобов”язань відповідач уклав договір іпотеки та передав в іпотеку банку нерухоме майно- квартиру, на яку позивач просить звернути стягнення.

Представник позивача Ванін Є.В., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст.38 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідач до суду не з”явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.03.2010 року.

Суд ухвалив розглянути справу у заочному порядку.

Судом були досліджені письмові докази по справі.

ОСОБА_3 звернувся до Банку з анкетою-заявою на отримання кредиту у сумі 70000 доларів США на придбання нерухомості – трьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до кредитного договору №6117810 від 12.02.2008 року (а.с.12-18), ЗАТ “ПУМБ” (далі Банк) надав ОСОБА_3 кредит  у сумі 70000 доларів США  зі строком повернення 12.02.2028 року зі сплатою 13,5% річних за користування кредитом.

Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с.19-26) визначені розміри та строки щомісячних платежів ОСОБА_3 Банку.

Між Банком та ОСОБА_3 було укладено Договор іпотеки НОМЕР_3 від 12.02.2008 року (а.с.27-35), предметом якого є трикімнатна квартира, реєстраційний НОМЕР_2, загальною площею 53,2 кв.м, житловою площею 38,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

До іпотечного Договору також додається Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (а.с.35-44), в якому визначені розміри та строки щомісячних платежів ОСОБА_3 Банку. На вказану квартиру накладена заборона відчуження нерухомого майна в зв'язку з укладенням договору іпотеки, посвідчена приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Василенком В.А., реєстровий №345 від 12.02.2008 року.

ОСОБА_3 були видані кредитні кошти у сумі 70000 доларів США, що підтверджується випискою з карточного рахунку (рахунок НОМЕР_1) (а.с.59)

Згідно розрахунку заборгованості станом на 05.10.2009 року (а.с.55-56)  заборгованість за кредитом складає загальну суму 76038,90 доларів США та 90810,41 гривню, з яких: заборгованість за кредитом – 67527,72 долара США,  за відсотками – 8511,18 доларів США, 3% річних – 10876,78 гривень, пеня – 74326,63 гривні, штраф – 5607 гривень

З наданої довідки про стан та історію заборгованості за кредитним договором №6117810 від 12.02.2008 року (а.с.57-58) вбачається, що ОСОБА_3  вносив кредитні платежі не в повній сумі, в порушення строків кредитного Договору.

ОСОБА_3 було попереджено про наявність кредитної заборгованості листом-попередженням від 13.02.2009 року, який він отримав (а.с.60-61)

ЗАТ “ПУМБ” 02.10.2006 року  отримав від НБУ банківську ліцензію №8 (далі Ліцензія) на право здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України “Про банки та банківську діяльність” (а.с.48)

Відповідно до Ліцензії ЗАТ “ПУМБ” надано дозвіл НБУ №8-1 (далі Дозвіл) на право здійснення банківських операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України “Про банки та банківську діяльність” згідно з додатком (а.с.45-47)

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "ПУМБ" (далі Банк) було укладено кредитний договір №6117810, згідно якого Банк надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі  70000 доларів США з кінцевим терміном повернення 12.02.2028 року, з оплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 13,5% річних у порядку та строки, визначені Кредитним договором, а саме:

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 7000- доларів США, а Позичальник зобов'язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку в порядку та у строки, визначені Договором.

Відповідно до п.п.1.3, 3.1.1. Договору позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних. А у випадку порушення зобов'язань з повернення кредиту за ставкою та на умовах, зазначених п.3.1.4 Договору – щоденно  на суму заборгованості за основною сумою кредиту за ставкою 13,5% річних, виходячи з 360 днів у році.

Згідно п. 3.2.1 Договору Позичальник  зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірі та в строки, визначені Графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.3. Договору надання Банку коштів в рахунок повернення кредиту та сплати процентів за цим Договором здійснюється виключно  у валюті кредиту.

Відповідно до п.3.5.7 Договору Банк набуває право вимагати від позичальника дострокового повернення всього кредиту або його частини разом з розрахованими процентами, а Позичальник зобов'язаний виконати таку вимогу Банку у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, зокрема, порушення строків та розмірів внесення платежів відповідно до Кредитного Договору та Графіка погашення кредиту.

Згідно з п.3.5.8 Договору зазначену вимогу Банку про дострокове повернення кредиту разом з процентами Позичальник зобов'язаний виконати не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. В разі невиконання вимоги Банку останній набуває право розпочати стягнення суми заборговпності в судовому порядку та звернути стягнення на майно, передане Банку в забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за цим Договором.

Пунктом 5.2. Кредитного Договору встановлено, що в разі порушення Позичальником строків виконання зобов'язанб з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний за вимогою Банку сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від суми прострочених виконанням зобов'язань за кожен день прострочення.

Крім пені, в разі порушення Позичальником строків виконання зобов'язань за Кредитним Договором відповідно до п.5.5. Договору Позичальник зобов'язаний на вимогу Банку сплатити на його користь штраф у розмірі 1% від суми одержаного кредиту.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, Банк виконав свої зобов'язання – надав ОСОБА_3, відповідно до його анкети-заяви, кредит в іноземній валюті у розмірі 70000 доларів США, що  підтверджується доказами: випискою з карточного рахунку.

ОСОБА_3 порушив свої зобов'язання щодо розміру та строків повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом. Наведене підтверджується сукупністю доказів: поясненнями представника позивача, кредитним договором, графіком повернення кредиту, довідкою про стан та історію заборгованості, листом-попередженням про погашення кредитної заборгованості,  розрахунком заборгованості станом на 05.10.2009 року.

Станом на 05.10.2009 року ОСОБА_3 має заборгованість за кредитним договором, розмір якої, згідно розрахунку, становить  76038,90 доларів США та 79933,63 гривні, з яких: заборгованість за кредитом 67527,72 доларів США, заборгованість по відсотках за користування кредитом 8511,18 доларів США, пеня за порушення строків сплати частини кредиту та відсотків – 74326,63 гривні, штраф – 5607 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст.192 ЦК України  іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.533 ЦК України  використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на теріторії України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На підставі ст.3 Декрету Кабінета Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валюта України є єдиним законним засобом платежу на теріторії України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено  цим Дектером, іншими актами валютного законодавства України.

Як встановлено ст.5 Декрету КМ України №15-93 Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами  кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Однак, до теперішнього часу законодавством України не встановлені вказані межі термінів і сум кредитів в іноземній валюті, тому банки при здійсненні операцій з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті (незалежно від строків та сум)  не потребують отримання індівідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст.47 Закону України  “Про банки та банківську діяльність” на підставі дозволу НБУ банк має  право на здійснення банківських операцій з валютними цінностями.

Згідно ст.1054 ЦК України  за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На підставі ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (зокрема, грошові кошти  у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договорм або законом, зокрема сплата неустойки (пені, штрафу).

На підставі ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

 На підставі викладеного  суд приходить до висновку, що ЗАТ “ПУМБ мав право укласти з ОСОБА_3 кредитний договір в іноземній валюті, оскільки отримав  від НБУ банківську ліцензію №8 від 02.10.2006 на право здійснення банківських операцій, визначених ч.1 та п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, а також дозвіл НБУ №8-1  на право здійснення банківських операцій, визначених п.п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України “Про банки та банківську діяльність” згідно з додатком.

Таким чином, ОСОБА_3, порушивши виконання грошового зобов'язання – кредитного договору, при наявності вимоги Банка про погашення кредитної заборгованості від 13.02.2009 року, яку відповідач отримав, - повинен повернути Банку кредитні кошти в іноземній валюті у повному розмірі зі сплатою відсотків за користування кредитом, пенею, штрафом, нарахованих в зв'язку з порушенням зобов'язання шляхом неналежного виконання Кредитного Договору.

Оскільки кредитний Договір укладено в іноземній валюті відповідно до заяви ОСОБА_3 про надання кредиту в доларах США, кредитний договір підписаний ОСОБА_3, останній отримав кредит в іноземній валюті відповідно до виписки з карткового рахунку, тому ОСОБА_3 Повинен повернути кредитну заборгованість, заборгованість по процентам  в іноземній валюті - доларах США, пеню та штраф в гривні, - станом на 05.10.2009 року.

Відповідно до ч.1 та 3 ст.33 Закона України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Позивач, звертаючись з позовом, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором -звернути стягнення на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1  шляхом продажу предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача договору  купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.    

Відповідно до п.п.4.1.-4.9. Договору іпотеки у випадку порушення Кредитного договору Позичальником або цього договору Іпотекодавцем Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед другими кредиторами Іпотекодавця. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється одним зі способів на вибір Іпотекодержателя: на підставі рішення суду,  на підставі виконавчого надпису нотаріуса, шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених Договором іпотеки застережень про задоволення вимог Іпотекодержателя. Реалізація предмету іпотеки  здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.    

Оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував зобов”язання щодо сплати кредита частинами та відсотків за користування кредитом,тому вимоги позивача щодо звернення стягнення на квартиру за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу підлягають  задоволенню.

При цьому продаж іпотеки повинно бути здійснено  згідно вимог ст.38 Закону України “Про іпотеку”, які передбачають,  якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

  Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Таким чином при здійсненні продажу майна, що перебуває у іпотеці, позивач має дотримуватися процедури визначеної Законом України “Про іпотеку”.

Суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь Банка 3% річних у сумі 10876,78 гривень за порушення виконання зобов'язання з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки стягнення 3% річних, пені, штрафу є видом відповідальності за порушення грошових зобов'язань, передбаченим ЦК України, Кредитним Договором, укладеним між сторонами, передбачена відповідальність Позичальника за порушення умов Договору шляхом стягнення з нього пені та штрафу, тому у стягненні з ОСОБА_3 на користь Банка  3% річних у сумі 10876,78 гривень треба відмовити.

На підставі ст.ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі: витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 гривень, витрати з оплати державного мита у розмірі 1700 гривень (сплачено 222,53 гривні та 184,45 доларів США, що на дату сплати 28.10.2009 року становило суму 1477,47 грн., а.с.10)

Керуючись ст.ст.192,526,533,610-611,624-625,1049,1054 ЦК України, Декретом Кабінета Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст.47 Закону України  “Про банки та банківську діяльність”, ст.ст.10-11,57-60,88, 208-209, 212-215, 224-227 ЦПК Україн, суд -

                                       В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, народження 19.04.1979 року, ідентифікаційний №2896300090, на користь публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” заборгованість за кредитним договором №6117810 від 12.02.2008 року станом на 05.10.2009 року на загальну суму 76038,90 доларів США та 79933,63 гривні, яка складається з заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 67527,72 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 8511,18 доларів США, пені за порушення строків погашення кредиту у розмірі 74326,63 гривень, штрафу за порушення умов Договору у розмірі 5607 гривень, - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки НОМЕР_3 від 12.02.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу Василенком В.А., реєстровий №344 від 12.02.2008 року.- трикімнатну квартиру, реєстраційний НОМЕР_2, загальною площею 53,2 кв.м, житловою площею 38,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом продажу вказаного предмета іпотеки  з застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України “Про іпотеку”.

В позовних вимогах публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” до ОСОБА_3 про стягнення 3% річних станом на 05.10.2009 року у сумі  10876,78 гривень – відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний Банк” витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 гривень,  витрати з оплати державного мита у розмірі 1700 гривень.

Копію заочного рішення протягом п'яти днів надіслати у адресу відповідача рекомендованим листом.

Заочне рішення може буте переглянуте Авдіївським міським судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона буде подана в строк, встановленний для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: