Справа №2-97/10

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

  08 квітня 2010 року  Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Компанієць І.Д.,

секретаря судового засідання Сильчевої Ю.С.,

з участю представника позивача Шахової Г.Л.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  залі  суду міста Авдіївка із застосуванням технічних засобів “Оберіг” цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та договірної санкції за договором про надання послуг, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення за договором надання послуг мобільного зв'язку  суми боргу у розмірі  141,46 гривень, санкції у розмірі 1334,40 гривень, судових витрат по справі. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 26.08.2005р. та 30.01.2006 року ЗАТ “УМЗ” уклав з ОСОБА_2 договори про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку та додаткові угоди. Відповідач одночасно зобов'язався вчастно оплачувати надані послуги, а також вносити щомісячну абоненту плату за кожним з договорів та протягом 730 календарних днів не мав права відмовитись від основного договору та додаткової угоди за обома договорами, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором. Всупереч умовам договорів відповідач перестав сплачувати послуги за договорами та з 29.04.2007 року його телефон було відключено, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 141,46 гривень. За невиконання відповідачем своїх обов'язів за договором йому була нарахована сума санкції у розмірі 1334,40 гривень за обома договорами з розрахунку 1,92 гривня за кожен день. В зв'язку з невиконанням умов договору позивач просив стягнути заборгованість з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача Шахова Г.Л., діюча на підставі довіреності, підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що згідно з договором про надання послуг та додатковою угодою, укладеними з відповідачем, останній зобов'язався користуватися послугами мобільного зв'язку протягом 730 календарних днів. Абонент користувався послугами за договором від 26.08.2005 року, потім у нього закінчилися гроші, він підключив другий телефон, за яким також, після закінчення грошей, він перестав користуватися послугами. За першим договором від 26.08.2005 року відповідач був активний 344 дні, за другим договором від 30.01.2006 року ОСОБА_2 був активний 421 день. Відповідач не сплатив послуги голосової телефонії на загальну суму 141,46 гривень за 01.07.2007р., 02.07.2007р., 01.03.2007р.,01.04.2007р, в зв'язку з чим відповідачу 29.04.2007 року номер було відключено та нарахована договірна санкція у розмірі 1,92 гривні за кожен день, коли номер був неактивний відповідно до додаткової угоди від 26.08.2005 року та 30.01.2006 року. Згідно розрахунку сума санкції становить 1334,40 гривень. Відповідно до умов договорів, відповідач зобов'язаний терміново повідомити оператора про крадіжку телефона, однак ОСОБА_2 не повідомляв, що в нього вкрали телефон. Однак у січні 2006 року відповідач написав заяву про перевод його на контрактну умову від 30.01.2006 року.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що дійсно уклав договір про надання послуг мобільного зв'язку з відповідачем 26.08.2005р. Користувався послугами зв'язку до листопада 2005 року, поки у нього не вкрали телефон, про що терміново повідомив оператора мобільного зв'язку та звернувся до міліції з заявою. Увесь час до січня 2006 року сплачував рахунки за договором від 26.08.2005 року. Після того, як міліція відмовила в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки телефона, звернувся до магазину, де йому порадили купити інший телефон та перевести картку на контракт, що він й зробив, підписавши договор від 30.01.2006 року. За другим договором користувався послугами мобільного зв'язку до січня 2007 року, а потім й другий телефон у нього вкрали, в зв'язку з чим зателефонував оператору та попросив, щоб заблокували номер, пізніже писав заяву у м. Донецьк. За фактом крадіжки 2-го телефону не звертався до міліції. З січня 2007 року перестав користуватися послугами зв'язку. Вважає, що не повинен сплачувати санкцію, бо не відмовлявся від послуг зв'язку, а був вимушений не користуватися послугами за фарс-мажорними обставинами – крадіжками телефонів.

Судом дослідженні письмові докази по справі.

Між позивачем та відповідачем було укладено договара про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку №2408380/1.11268450  від 26.08.2005р. (далі – Договір №1), та №2696788/1.11268450 від 30.01.2006р. (далі Договір №2), проти чого не заперечував відповідач.

Згідно додаткових угод до Договорів №1 та №2 про надання послуг мобільного зв'язку  (далі – Додаткова угода №1, додаткова угода №2) основні договори №1 та №2 укладено терміном на 730 календарних днів, починаючи з моменту підписання. В разі, якщо Абонент відмовляється від Основного договору до закінчення строку його дії, Абонент сплачує УМЗ договірну санкцію у розмірі 1,92 гривень за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Основного договору, починаючи з дня відмови від основного договору або припинення його дії.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 30.01.2006 року (а.с.12) позивач перевів відповідача на контрактні умови обслуговування на підставі договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку зі збереженням телефонного номеру та СІМ-картки.

На підставі розрахунку договірної санкції її розмір складає за Договором №1- 593,28 гривень, кількість неактивних днів 309. За Договором №2 – 741,12 гривень, кількість неактивних днів – 386.

Син відповідача 04.02.2006 року звернувся до Авдіївського МВ з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невідомих осіб, яки вчинили крадіжку його мобільного телефона 25.11.2005 року (а.с.39)

Постановою від 16.02.2006 року в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки у ОСОБА_2 мобільного телефона було відмовлено. (а.с.37)

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно умов договору позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем надав один телефонний номер та послуги мобільного зв'язку за Договором №1, потім перевів відповідача за його заявою на контрактні умови.

Відповідач відповідно до п.2.4.2. Договору №1 та Договору №2 взяв на себе обов'язки  вчасно оплачувати надані послуги, а також вчасно оплачувати щомісячну абонплату. Абонплата повинна бути оплачена й у тому випадку, коди надання послуг було припинено за несплату попередніх рахунків.

Як вбачається з розрахунків, відповідач припинив оплачувати рахунки УМЗ з 12.01.2007р. І по теперішній час не оплатив рахунки від 01.01.2007р., 01.02.2007р., 01.03.2007р., 01.04.2007р.

Всього заборгованість за несплачені послуги мобільного зв'язку становить 141,46 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, відповідно до п.2.4.5 Договорів №1 та №2 абонент зобов'язаний терміново повідомляти УМЗ  письмово про втрату або крадіжку обладнання.

 З огляду на сукупність доказів по справі, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав умови Договорів №1 та №2, не повідомив терміново позивача про крадіжку телефона в обох випадках, достроково припинив користування послугами зв'язку, чим порушив умови договору.

Наведене підтверджується доказами: Договорами №1 та №2, Додатковими угодами №1 та №2, заявою відповідача про переведення на контрактні умови обслуговування, поточним балансом абонента (а.с.5-6), інтерфейсом (а.с.7-8), розрахунком заборгованості.

Відповідач не надав суду доказів повідомлення  саме  позивача про крадіжку телефона в обох випадках, а заява ОСОБА_2 до міліції  про крадіжку телефона у першому випадку, - тільки підтверджує той факт, що він звертався з заявою про крадіжку до міліції, ані до позивача.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума чи інше майно, яке доржник повинен передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.п.1.1, 1.3 Додаткових угод №1 та №2 до Договорів №1 та №2  договори укладено терміном на 730 календарних днів з моменту підписання угоди та абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від Додаткової угоди, зокрема – від послуг голосової телефонії за основним договором. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг зв'зку, включаюси обмеження послуг голосової телефонії, за ініциативою УМЗ з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою Абонента в період строку дії додаткової угоди, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було припинено. Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь УМЗ договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії договору, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Оскільки відповідач порушив умови Договорів №1 та №2, Додаткових угод до цих договорів щодо користування послугами зв'язку протягом 730 календарних днів, тому він повинен сплатити неустойку у вигляді передбаченої Додатковими угодами договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожний день, коли абонент був неактивний, в тому числі дні тимчасового обмеження.

Відповідно до розрахунку договірної санкції за Договором №1 телефон Абонента ОСОБА_2 був активний 421 день, неактивний – 309 днів.

Сума  неустойки за Договором №1 складає: 1,92 грн. х 309 днів = 593,28 гривень.

Відповідно до розрахунку договірної санкції за Договором №2 телефон Абонента ОСОБА_2 був активний 344 дні, неактивний – 386 днів.

Сума  неустойки за Договором №2 складає: 1,92 грн. х 386 днів = 741,12 гривень.

Відповідно до ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменьшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та при наявності інших обставин, які мають важливе значення.

Оскільки розмір договірної санкції на загальну суму 1334,40 гривень за обома Договорами значно перевищує розмір заборгованості на суму 141,46 гривень, при наявності обставин: - що відповідач ОСОБА_2 дійсно втратив телефон 25.11.2005 року, що позивач не повідомляв відповідача (в цій частині позивач суду доказів не надав) про наявність у останнього заборгованості з вимогою про сплату цієї заборгованості, також не повідомляв відповідача про порушення ним строків дії Додаткової угоди протягом тривалого часу з моменту припинення надання послуг стільникового зв'язку у квітні 2007 року по теперішній час , - тому суд приходить до висновку про зменьшення розміру договірної санкції (неустойки) та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача договірну санкцію за обома Договорами у розмірі 400 гривень.

На підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача державне мито у  розмірі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень..

Керуючись ст.526, ст.549, ст.551, ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                         В И Р І Ш И В :

Позов закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та договірної санкції за договором про надання послуг – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, народження 11.05.1970 року, на користь закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”  заборгованість за договором про надання послуг у розмірі  141,46 гривень, договірну санкцію у розмірі 400 гривень, державне мито у розмірі 51 гривна, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, а всього стягнути 712 (сімсот дванадцять) гривень 46 копійок.

В іншій частині позовних вимог  акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та договірної санкції за договором про надання послуг – відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 08 квітня 2010 року, повний текст рішення виготовлено 13 квітня 2010 року.

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна  скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в  строк десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо заяву про апеляційне оскарження (апеляційну скаргу) не буде подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, рішення вважається таким, що набрало законної сили.

Суддя:

Справа №2-97/10

    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

   Р І Ш Е Н Н Я

вступна та резолютивна частини

  08 квітня 2010 року  Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Компанієць І.Д.,

секретаря судового засідання Сильчевої Ю.С.,

з участю представника позивача Шахової Г.Л.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  залі  суду міста Авдіївка із застосуванням технічних засобів “Оберіг” цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та договірної санкції за договором про надання послуг, суд -

                                                                В И Р І Ш И В :

Позов закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та договірної санкції за договором про надання послуг – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, народження 11.05.1970 року, на користь закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок”  заборгованість за договором про надання послуг у розмірі  141,46 гривень, договірну санкцію у розмірі 400 гривень, державне мито у розмірі 51 гривна, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень, а всього стягнути 712 (сімсот дванадцять) гривень 46 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 08 квітня 2010 року, повний текст рішення буде виготовлено 13 квітня 2010 року.

В іншій частині позовних вимог  акціонерного товариства “Український мобільний зв'язок” до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та договірної санкції за договором про надання послуг – відмовити.

Рішення може бути оскаржено  до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна  скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в  строк десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо заяву про апеляційне оскарження (апеляційну скаргу) не буде подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, рішення вважається таким, що набрало законної сили.

Суддя: