У Х В А Л А  

І М Е Н Е М    У К Р А  Ї Н И

8 вересня 2010 року                                                                                                  місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.

     суддів Ковальчук Н.М., Собіни І.М.

                  з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Кузнецовського міського суду від 22 липня 2010 року у справі за поданням державного виконавця Відділу ДВС Кузнецовського міського управління юстиції про оголошення розшуку боржника,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Кузнецовського міського суду від 22 липня 2010 року подання державного виконавця Відділу ДВС Кузнецовського міського управління юстиції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 задоволено.

В поданій на цю ухвалу апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилався на те, що місцевий суд не повідомив ОСОБА_1 та його, як представника боржника, про судовий розгляд подання державного виконавця. ОСОБА_1 постійно працює за контрактом в Ісламській республіці Іран та отримує там заробітну плату, про що добре відомо державному виконавцю. Від ДВС він ніколи не скривався, щомісячно сплачує аліменти на утримання сина, в суді оспорює суму аліментної заборгованості. ОСОБА_1 постійно зареєстрований у АДРЕСА_1 За таких обставин у місцевого суду, на думку апелянта, підстав для оголошення його розшуку не було.

Посилаючись на ці обставини, відповідач судове рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З оскаржуваної ухвали вбачається, що задовольняючи подання державного виконавця Відділу ДВС Кузнецовського міського управління юстиції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1, місцевий суд виходив з того, що місце проживання (перебування) останнього є невідомим.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він не відповідає матеріалам справи.

З матеріалів останньої вбачається, що рішенням Кузнецовського міського суду від 4 жовтня 2005 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку, починаючи з 5 вересня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття, про що місцевим судом видано відповідний виконавчий лист.

Згідно з даними державного виконавця станом на липень 2010 року боржником допущена заборгованість за аліментами в сумі 52824,17 грн.

З постанови слідчого СВ Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області від 3 травня 2010 року про оголошення обвинуваченого в розшук слідує, що місцезнаходження ОСОБА_1 є невідомим.

Однак з листа Тимчасового повіреного України в Ісламській Республіці Іран на ім’я начальника ДВС Кузнецовського міського управління юстиції від 20.05.2010 р. вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Ісламській Республіці Іран у зв’язку з роботою за контрактом з російською компанією ЗАТ «Атомстройэкспорт» і тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 17 зв.).

Відповідями Тимчасового повіреного  України в Ісламській Республіці Іран начальнику ДВС Кузнецовського міського управління юстиції від 24.06.2010 р. та керівника Представництва ЗАТ «Атомстройэкспорт» в ІРІ від 22.06.2010 р. підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працює на будівництві Бушерської АЕС відповідно до укладеного контракту (а. с. 12, 12 зв.).

Статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання або перебування чи місцезнаходження боржника за виконавчими документами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'ю або у зв'язку з втратою годувальника, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

З урахуванням викладеного у державного виконавця не було правових підстав звертатися в липні 2010 року до суду із поданням про винесення ухвали про розшук боржника ОСОБА_1, а в місцевого суду відповідно задовольняти це подання.

Через це ухвала Кузнецовського міського суду від 22 липня 2010 року про задоволення подання державного виконавця Відділу ДВС Кузнецовського міського управління юстиції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 підлягає скасуванню як незаконна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Кузнецовського міського суду від 22 липня 2010 року скасувати.

Подання державного виконавця Відділу ДВС Кузнецовського міського управління юстиції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 відхилити.

Ухвала Апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: