№ 2-4259/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            08 червня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Алексєєва А.П., за участю секретаря Сокіл Ю.М., представника позивача Віляйкіної М.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго” (далі – ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”) до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання,

встановив:

29 березня 2010 року ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 щодо стягнення боргу  за спожиті послуги теплопостачання у розмірі  1205,69 гривень та витрат пов’язаних зі сплатою інформаційно – технічного забезпечення у розмірі            30,00 гривень.

             Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити та розглянути справу за відсутністю відповідача в порядку заочного провадження.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

             Суд, на підставі ст. 169 ЦПК України, вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.

              З відома представника позивача суд постановляє рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання будинків Заводського району міста Миколаєва здійснює ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”.

Згідно довідки Ф-3 №1672 від 18 листопада 2009 року відповідач ОСОБА_2 проживає та зареєстрован у квартирі АДРЕСА_1, є основним наймачем, на його ім’я відкритий особовий рахунок та надана розрахункова книжка для ведення оплати за надані послуги опалення та гарячого водопостачання.

Рішенням Миколаївської міської ради №1078 від 26 травня 2006 року позивач з 01 червня    2006 року є виконавцем послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до п. 2.6 Договору доручення № Д-2/1 від 01 жовтня 2006 року, що був укладений між ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” та КП “Теплоенергосервіс”, позивач зобов’язався здійснити збір коштів за послуги опалення та гарячого водопостачання, надані КП „Теплоенергосервіс” населенню міста Миколаєва в період з 01 жовтня 2001 року по 30 вересня 2006 року.

Між ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” та відповідачем був укладений договір про надання населенню послуг з централізованого опалення та підігріву питної води, відповідно до якого відповідачі зобов’язуються своєчасно в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, оплачувати за отримані послуги теплопостачання.

Свої зобов’язання щодо постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання вищевказаного будинку постачальник виконав, однак від виконання своїх зобов’язань по сплаті отриманих послуг у повному обсязі відповідач відмовляється, про що свідчить заборгованість в розмірі 1205,69 гривень за період з 01 листопада 2006 року по 01 січня 2010 року.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися договірні відносини по поставці та споживанню теплової енергії через приєднану теплову мережу. Тому, в зв’язку з порушенням відповідачами взятих на себе зобов’язань по сплаті за надані послуги теплопостачання право позивача на отримання оплати підлягає захисту.

 На підставі вищевикладеного, у відповідності зі ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договором про постачання теплової енергії, тому з нього на користь позивача слід стягнути суму боргу в розмірі 1205,69 гривень.

     Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем при пред’явленні позову було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

       Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з відповідача підлягає стягненню державне мито у дохід держави у розмірі          51,00 гривні.

                Керуючись ст. ст.  14,  209, 212-215, 228 ЦПК України , суд

ухвалив:

 1. Позов ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” до ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті послуги теплопостачання – задовольнити.

             2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” суму  боргу в розмірі 1205,69 гривень.

 3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в розмірі 30,00 гривень, а також судовий збір на користь держави в розмірі 51,00 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя                                         А.П. Алексєєв