Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 липня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого – судді Леска В.В.
суддів – Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.
при секретарі – Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Виноградівського районного суду від 6 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу ДВС Виноградівського РУЮ, третьої особи без самостійних вимог Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності на автомобіль та звільнення з-під арешту,-
В С Т А Н О В И Л А:
23 грудня 2009 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Виноградівського РУЮ про визнання права власності на майно та звільнення з-під арешту.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що 20 листопада 2006 року між ним та відповідачем ОСОБА_3, який згідно довіреності серії ВСМ № 872146 від 27 травня 2005 року будучи уповноваженим на розпорядження (відчуження) автомобіля марки ВАЗ 2107, випуску 2003 року, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав відвідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії КХС № 592317, виданого 29 вересня 2005 року РЕВ ДАІ м. Виноградів Закарпатської області, було укладено усний договір купівлі-продажу вказаного автомобіля на виконання якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 25 000 грн. В цей же день приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Гонтар Л.А. посвідчено довіреність, згідно якої ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 на виконання всіх дій щодо вказаного автомобіля та передав реєстраційні документи.
12 грудня 2009 року під час проходження техогляду позивач дізнався, що відділом ДВС Виноградівського районного управління юстиції накладено арешт на вказаний автомобіль на підставі виконавчого листа, виданого Виноградівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредиту в сумі 1331069,99 грн.
Посилаючись на вказані обставини та вимоги ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Виноградівського районного суду від 6 квітня 2010 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ – 2107, випуску 2003 року, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав відвідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії КХС № 592317, виданого 29 вересня 2005 року РЕВ ДАІ м. Виноградів Закарпатської області, звільнено вказаний автомобіль з-під арешту та передано ОСОБА_1
В апеляційній скарзі третьої особи Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» порушується питання про скасування рішення як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки право власності на транспортний засіб набувається тільки після державної реєстрації в органах РЕВ ДАІ і на спірний автомобіль 4 червня 2009 року накладено арешт на виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «ПриватБанк» боргу за кредитним договором.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах позивача ОСОБА_1 просить таку відхилити як безпідставну тому що в законі прямо не передбачено нотаріальне посвідчення або державна реєстрація правочину -договору купівлі-продажу автомобіля, а умови усного договору виконано сторонами в момент укладення такого 20 листопада 2006 року.
Позивач ОСОБА_1 і його представник ОСОБА_4, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, відділ ДВС Виноградівського РУЮ в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки. Тому відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглядається у відсутності не з’явившихся осіб.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ЗАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія ву3ддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню
Задовольняючи позов суд керувався вимогами ч. 1 ст. 206 та ст. 657 ЦК України і виходив з того, що 20 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 досягнута усна домовленість про придбання автомобіля марки ВАЗ– 2107, випуску 2003 року, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер 88255 на виконання якої позивач передав відповідачу 25 000 грн., а останній на виконання взятих на себе зобов’язань оформив нотаріально посвідчену довіреність, згідно якої уповноважив ОСОБА_1 продати, обміняти, надати в оренду вказаний автомобіль.
Проте з таким висновком суду не можна погодитись. виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і правочинів.
Судом встановлено, що 20 листопада 2006 року ОСОБА_3 видав на ім’я позивача довіреність, посвідчену приватним нотаріусом, якою уповноважив ОСОБА_1 продати, обміняти, надати в оренду від його імені належний власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ КХС № 592317, виданого РЕВ м. Виноградів 29 вересня 2005 року.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу, належить вчиняти у письмовій формі.
Суд обгрунтував своє рішення про доведеність позову заявою відповідача ОСОБА_3 про визнання позову з підстав наведених в позовній заяві та виданою відповідачем позивачу довіреності на розпорядження спірним автомобілем, яка сама по собі не свідчить про укладення сторонами договору купівлі-продажу автомобіля.
Крім того, суд визнав факт укладення між позивачем та ОСОБА_3 угоди купівлі-продажу при наявності не скасованої довіреності, виданої ОСОБА_1 на право керування та розпорядження спірним автомобілем
В рішенні суду не наведено обгрунтування щодо звільнення спірного автомобіля з-під арешту, накладеного згідно постанови державного виконавця ДВС Виноградівського РУЮ від 4 червня 2009 року винесеної на виконання виконавчого листа № 2-985/08, виданого 17 вересня 2008 року Виноградівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредиту в сумі 1331069,99 грн.
Отже, правильно встановивши фактичні обставини справи, судом ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.
Рішення Виноградівського районного суду від 6 квітня 2010 року скасувати.
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу ДВС Виноградівського РУЮ, третьої особи без самостійних вимог Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", про визнання права власності на автомобіль та звільнення з-під арешту відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 150 грн. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: