АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 вересня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.,
при секретарі: Пєтуховій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області про стягнення одноразової компенсації,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року, -
встановила:
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2007 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області про стягнення одноразової компенсації. Зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської райдержадміністрації Вінницької області здійснити перерахунок та виплатити недоотриману ОСОБА_1 одноразову грошову компенсацію як інваліду 2 групи згідно ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.
01 липня 2009 року до суду надійшла заява державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у даній справі. Посилаючись на лист боржника - Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області від 08.05.2009 року про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів та накладенням арешту на розрахунковий рахунок з якого проводяться дані виплати, просив здійснити порахунок та виплатити недоотриману ОСОБА_1 одноразову грошову компенсацію як інваліду 2 групи, шляхом стягнення з відповідача нарахованої суми заборгованості 7140 грн. 60 коп.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року в задоволенні заяви державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу держаної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що з поданої заяви вбачається, що обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення, є відсутність коштів у боржника.
Відповідно до резолютивної частини судового рішення у даній справі Управління праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити недоотриману ОСОБА_1 одноразову грошову компенсацію як інваліду 2 групи згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням праці та соціального захисту населення Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області вказане вище судове рішення виконано частково, зокрема, здійснено нарахування на користь ОСОБА_1 - 7140 грн. 60 коп. В частині ж виплати грошової компенсації - не виконано, в зв'язку із відсутністю коштів та арештом розрахункового рахунку.
Заявник просить встановити спосіб і порядок виконання рішення по справі шляхом стягнення нарахованої заборгованості в сумі 7140 грн. 60 коп. з відповідача, однак наведене не є встановленням способу та порядку виконання рішення по справі в розумінні статті 263 КАС України, а фактично являється вимогою про зміну резолютивної частини рішення суду, оскільки судом постановлено зобов'язати відповідача (боржника) здійснити перерахунок та виплату не отриманої одноразової грошової компенсації, тоді як, питання про стягнення взагалі не досліджувалось.
З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2008 року щодо нарахування та виплати заборгованості на підставі судового рішення боржник своїм листом від 08.05.2009 року повідомив виконавчу службу про відсутність коштів на банківських рахунках УПСЗН Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області для виплати присуджених коштів. 26.06.2009 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-а-3533 виданого 18.01.2008 року.
Суд не прийняв до уваги доводи заявника про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду. Заявником не доведено існування таких обставин. Учасниками виконавчого провадження не заперечується відсутність коштів на рахунках боржника, однак вказана обставина є тимчасовою, а тому не перешкоджає виконанню рішення суду в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», який також передбачає вжиття державним виконавцем й інших заходів примусового виконання рішення суду щодо виплати коштів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду , оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні даної заяви.
Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.
Керуючись ст. 303, 304-1, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результати розгляду справ даної категорії є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: В.В.Сопрун
Т.О. Денишенко