Справа № 22-2679

Категорія - 21

Суддя 1-ї ш. Зайченко О.В.

Доповідач -Резникова Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 березня 2007 р. Апеляційний суд Донецької області у складі

Головуючої- Стельмах Н.С.

Суддів : Стратіло В.І.,   Резникової Л.В.

При секретарі-   Писарєвої Ю.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну

скаргу ОСОБА_1,    відділення   виконавчої   дирекції    Фонду

соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області

на рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 24 січня 2007 року

по справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2006 року позивач звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що працюючи на шахті „А.І.Гаєвого " на підземних роботах на протязі 25 років у шкідливих та небезпечних умовах , отримав професійне захворювання вібраційну хворобу . У зв"язку з чим 23.05.2002 року обласною МСЕК йому вперше за вказаним захворюванням було встановлено 20 % втрати професійної працездатності та У подальшому стан його здоров"я погіршався і за висновком МСЕК від 06.11.2002 року йому було встановлено 60% втрати працездатності за сукупністю захворювань: хронічний обструктмивний бронхіт 40% та вібраційна хвороба 20% та визнано інвалідом 3 групи безстроково.

В зв'язку з отриманими професійними захворюваннями він відчуває моральні та фізичні страждання, які висловлюються у тому, що він більше не має можливості працювати та забезпечувати сім"ю, вимушений часто проходити курси лікування на що витрачає значну суму коштів і часу Оскільки порушені його нормальні життєві зв'язки, для відновлення яких йому необхідні додаткові зусилля, він завдану йому моральну шкоду оцінює, в 70000 грн. та просить вказану суму стягнути з відповідача

2

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволені позову, посилаючись на неможливість відшкодування моральної шкоди у зв"язку з ненаданням позивачем доказів наявності заподіяної моральної шкоди та з призупиненням дії ст. 34 Закону в даній частиш Законом „Про державний бюджет України на 2007 рік"

Рішенням Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 24 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково, стягнуто з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 11000 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати судове рішення і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки судом не враховані всі обставини по справі, зокрема страждання, які заподіяні отриманим професійним захворюванням.

Відповідач в апеляційній скарзі також просить скасувати вказане судове рішення, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки постановлене рішення не відповідає нормам матеріального права, зокрема позивачем не доведено наявність моральних страждань. Дія ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди призупинена Законом „Про Державний бюджет України на 2007рік", крім того вважає, що судом порушені вимоги 237-1 КЗпП України.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга як позивача, так і відповідача підлягають частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові, з наступних підстав:

Розглядаючи справу суд першої інстанції встановив, що позивач працюючи ,

що на шахті „АІ.Гаєвого " на підземних роботах на протязі 25 років у шкідливих та

небезпечних умовах , отримав професійне захворювання      вібраційну хворобу У

зв"язку з  чим                   23.05.2002  року  обласною  МСЕК  йому  вперше за  вказаним

захворюванням, було встановлено 20 % втрати професійної працездатності та У подальшому стан його здоров"я погіршався і за висновком МСЕК від 06.11.2002 року йому було встановлено 60% втрати працездатності за сукупністю захворювань: хронічний обструктмивний бронхіт 40% та вібраційна хвороба 20% та визнано інвалідом 3 групи безстроково.

Встановивши зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди,, на підставі ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності". Стягнув з Фонду на користь позивача 11000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

З даним висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає нормам матеріального законодавства, що є, відповідно до положень ст. 309 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Зазначені доводи відповідача про неможливість відшкодування моральної шкоди у зв"язку з призупиненням дії ст. 34 Закону в даній частині Законом „Про державний бюджет України на 2007 рік" заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено дію абзацу 4 статті 1 підпункту „єн" пункту 1 частини першої ст. 21, частини 3 статті 28, частини 3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності".

3

У зв"язку з призупиненням дії закону позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у вигляді стягнення грошової суми задоволенню не підлягають.

Щодо доводів про те, що для встановлення факту спричинення моральної шкоди необхідно проведення МСЕК та того, що саме підприємство, де працював позивач повинно відшкодувати заподіяну йому шкоду то ці доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду , оскільки висновок МСЕК необхідний для стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва , яка не спричинила втрату потерпілому професійної працездатності. В даному випадку позивачу встановлена стійка втрата працездатності в зв"язку з професійним захворюванням , пов"язаним з виконанням трудових обов"язків в період дії Закону України "Про загальнообов"якове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" і на підставі ст.ст. 21, 28 вказаного Закону позивач має право на відшкодування моральної шкоди в зв"язку з ушкодженням здоров"я.

Як вбачається з обставин справи правовідносини виникли між позивачем та відповідачем відділенням виконавчої дерекції Фонду регулюються законодавством про страхові та соціальні виплати.

Норми трудового законодавства, в тому числі ст.237-1 КЗпП України, не поширюються на вказані правовідносини .

Керуючись ст.ст.307,309,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Калінінському районі м.Горлівки задовольнити частково .

Рішення Калінінського районного суду м.Горлівки Донецької області від 24 січня 2007 року скасувати, ухваливши нове рішення.

Відмовити ОСОБА_1в позові до відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві' та профзахворювань України в Калінінському районі м.Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.

Головуюча

Судді