Справа № 22-2053                                Головуючий у 1 інстанції Нікіфоров М.Ю.

Категорія   21                                                    Доповідач Санікова О.С.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2007 року                                        Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П. суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г. при секретарі: Степаненко В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку    апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 9 січня 2007 року по цивільній справі за позовом   ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України   в м.Харцизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Харцизьку Донецької області, посилаючись на те, що з 2001 року працював на шахті «Прогрес». 29 травня 2002 року під час виконання трудових обовязків з ним стався нещасний випадок, в результаті чого був травмований третій палець лівої руки, про що 31 травня 2002 року був складений акт про нещасний випадок. Висновком МСЕК від 3 жовтня 2002 року йому встановлено 5% втрати професійної працездатності. Крім того під час праці у вугільній промисловості з 1974 року із-за недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля він отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології другої стадії, легенева недостатність, про що 3 квітня 2006 року складений акт рослідування хронічного професійного захворювання. Висновком МСЕК від 11 квітня 2006 року йому встановлено 45% втрати професійної працездатності за сукупністю: 40% у звязку з професійним захворюванням вперше і 5% повторно у звязку із травмою.

Ушкодженням здоров'я у зв'язку із травмою і професійним захворюванням, отриманими при виконанні трудових обов'язків, йому спричинена моральна шкода, оскільки довгий час він вимушений лікуватися і продовжує лікуватися; не може виконувати роботу, яку раніше виконував без усяких складнощів, тому незначне навантаження викликає задишку, що викликає тяжкі фізичні і моральні страждання; йому постійно необхідно додавати зусилля, щоб витримувати болі; він не може працювати на присадибній ділянці, допомагати сім'ї в веденні домашнього господарства, вимушений звертатися за допомогою до сторонніх людей; із-за захворювань він вимушений звільнитися з підприємства і на роботу його ніде не беруть; значно звузилось коло його знайомих, друзів; для організації життя йому доводиться додавати додаткові зусилля. На відшкодування моральної шкоди просив стягнути 40 000 грн.

2

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 9 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені частково: на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. та 300 грн. за надання правової допомоги.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права і, зокрема, на те, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки не наданий висновок медичних органів про наявність факту заподіяння моральної шкоди та її характер, інших доказів спричинення моральної шкоди позивач не надав; крім того, судом не враховано, що шкода, завдана здоров'ю позивача, компенсована чітким виконанням відповідачем обов'язків щодо сплати тих виплат, які передбачені статтею 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Крім того, Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди, а відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої сили.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду без змін, вважаючи його законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1974 року по 2006 рік перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, працював на підземних роботах в умовах впливу несприятливих факторів, внаслідок чого отримав професійне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт другої стадії пилової етіології, легенева недостатність першого-другого ступеню. Крім того 29 травня 2002 року під час виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, про що 31 травня 2002 року був складений акт про нещасний випадок на виробництві. Висновком МСЕК від 3 жовтня 2002 року позивачеві вперше встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково у зв'язку із травмою. Висновком МСЕК від 11 квітня 2006 року позивачу встановлено 45% втрати професійної працездатності за сукупністю: 5% повторно у зв'язку із травмою і 40 % вперше у зв'язку із професійним захворюванням. Відповідач нарахував йому одноразову допомогу, виплачує щомісячні страхові платежі.

Внаслідок заподіяння шкоди здоров'ю позивача він випробував і продовжує випробувати моральні страждання, оскільки не може працювати в тяжких умовах праці і забезпечувати родину матеріально, вести звичний спосіб життя, постійно випробовує фізичний біль, постійно знаходиться на лікуванні, випробовує душевні страждання у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, порушенням звичного способу життя і вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.309 ч.І п.4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. в частині стягнення моральної шкоди у зв'язку із професійним захворюванням і травмою, суд виходив з того, що згідно висновку МСЕК від 11 квітня 2006 року позивачеві було встановлено втрату професійної працездатності  в розмірі 45%  за сукупністю у зв'язку з  професійним

3

захворюванням і травмою, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди за нормами Закону України„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що згідно п.22 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет Україна на 2007, рік" зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 статті 1, підпункту „є" пункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті 28 та частини З статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Проте судом першої інстанції ці заперечення відповідача не прийняті; при цьому суд послався на те, що норми Закону України„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди статтею 77 п.27 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» не скасовані, а лише призупинено їх дію. Але при цьому судом не враховано, що призупинення дії Закону так саме не дає підстав для його застосування.

Як вбачається з матеріалів справи, право на відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у зв'язку із професійним захворюванням у позивача виникло у 2006 році, коли висновком МСЕК від 11 квітня 2006 року йому вперше встановлено 45% стійкої втрати професійної працездатності за сукупністю, і, зокрема, у зв'язку із професійним захворюванням вперше 40 %. Право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із травмою, яку позивач отримав 29 травня 2002 року, виникло у нього у 2002 році, коли висновком МСЕК від 3 жовтня 2002 року йому вперше було встановлено 5% втрати професійної працездатності.

Проте рішення судом першої інстанції ухвалене 9 січня 2007 року, коли діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», сттатею 71 п. 22 якого на 2007 рік зупинена дія абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" незалежно від часу настання страхового випадку.

Положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» на теперішній час такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Конституційним Судом України не визнані.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі п.22 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Керуючись ст. ст. 307 ч.І, 309 ч.І, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області задовольнити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 9 січня 2007 року скасувати.

4

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.