Справа № 2а-2197/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2010 Соснівський районний суд м. Черкаси
в складі: головуючого - судді Кальчук А.П.
при секретарі Антоновій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , -
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона народилась в 1937 році і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 р. їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110, Закону України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» стаття 71, пункт 12 зупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 та 2007 роки відповідно.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України» на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів «країни» від 28.12.2007 року положення статті 6 Закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність з дня їх ухвалення.
Таким чином, позивачка вважає, що відповідач повинен був здійснювати виплату належної їй допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 - 2009 роки.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших, або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позивачка вважає, що відмова відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси є протиправною, і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 2006-2009р. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний Бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня – 350 грн.; з 1 квітня - 359 грн.; з 1 жовтня – 366 грн.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає : з 1 січня – 380 грн.; з 1 квітня – 406 грн.; з 1 жовтня – 411 грн. Згідно з Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, складає з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн.; з 1 липня – 482 грн.; з 1 жовтня – 498 грн.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, складає: з 1 січня 498 грн., з 1 листопада – 573 грн.
В зв»язку з цим позивачка просить розглянути та продовжити термін позовної давності, визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною. Зобов»язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2009 роки в сумі 5729 грн. 70 коп. Судові витрати покласти на відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити повністю.
Представник Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України з 01.01.2006 року позивачу повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи щомісячна державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дія норм Закону, які передбачали вищевказані виплати була призупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 депутатів України щодо відповідності Конституції України положень ст.ст. 29,36 ,ч.2 ст. 56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п.7, 9, 12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст.71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції ( є неконституційними) положення п.12 ст. 71, ст. 111 Закону України, якими встановлено, що на 2007 рік зупинено дію положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку, що зупинення законом України «Про Державний бюджет України» дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, внесення змін та інших законів України, встановлення іншого правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст. 1,3 ч.2, ст.6 ч.2, ст.8, ч.2 ст. 19, ст.21,22, п.1 ч.2 ст.92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до п.п.5,6,7 результативної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р.: п.5. Положення Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнані неконституційними. Пункт 6 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли в наслідок дії положень Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» П 07-17), визнаних неконституційними. Згідно п.7. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня їх ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та виходячи із загальних засад пріоритетності законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
При визначенні терміну, з якого слід провести перерахунок суд виходить з наступного. Згідно ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка звернулась до суду з позовом 11.02.2010 року. Суд вважає, що позивач за період 2006-2008 року пропустив встановлений законом термін звернення до суду, причину його пропуску не вказує, тому позовні вимоги слід задовольнити частково лише за один рік, починаючи з 11.02.2009 року по 31.12.2009 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов’язання відповідача провести виплату позивачеві соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то в цій частині слід відмовити, оскільки при задоволенні позовних вимог щодо зобов’язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тим самим охоплюються позовні вимоги позивачки в повному обсязі в тому числі про зобов’язання забезпечити виплату даної допомоги. Також не підлягають до задоволення вимоги позивачки в частині зобов»язання відповідача нараховувати та виплачувати соціальну допомогу в розмірі 30% в подальшому.
Керуючись ст.ст. 3,8, ч.2 ст.19, ч.1 ст. 21, ст. 152 Конституції України, Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, та від 22.05.2008 року, ст.ст. 12,17, 19, 99, 100, 159- 162 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов задовольнити частково. Визнати відмову управління Пенсійного фонду України Соснівського району м. Черкаси щодо нарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, протиправною.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України Соснівського району м. Черкаси нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 11 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: