П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий по АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 6 липня 2010 року, близько 1 год. 05 хв., на вул. Алея Дружби. Заозерне в м. Євпаторії керував транспортним засобом Мазда СХ-7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки його не було повідомлено про місце і час розгляду справи судом, чим порушено його право на захист. Крім того посилається на порушення вимог Інструкції по виявленню у водіїв ознак сп’яніння, оскільки він був оглянутий не на місці його зупинки працівниками ДАІ, а в медичному закладі. Також апелянт стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності і передбачені законом права йому не було роз’яснено.
Також ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на поважність причини пропуску такого строку, оскільки він не був повідомлений про час розгляду справи судом і не брав участь у судовому розгляді справи, а копію постанови суду він отримав несвоєчасно тільки 13 липня 2010 року.
Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 294 КпАП, постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи судом 9 липня 2010 року. Відповідно до супровідного листа суду від 13 липня 2010 року (а.с.7), копію постанови суду було направлено ОСОБА_1 поштою, але будь-яких даних, які б свідчили про своєчасне отримання ним цієї копії в матеріалах справи не міститься.
Апеляційна скарга подана до суду 23 липня 2010 року (а.с.9).
За таких обставин заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про поважність причини пропуску строку на оскарження постанови суду, у зв’язку з чим суд вважає за можливе поновити йому строк на подачу апеляційної скарги.
ОСОБА_1 повідомлений про місце і час розгляду справи судом в апеляційному порядку, до суду не з’явився, причини неявки не повідомив. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, у зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його апеляційною скаргою під час його відсутності.
Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі на те, що судом справу розглянуто у його відсутності, оскільки він не був повідомлений належним чином про час розгляду справи судом, чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено про час розгляду справи судом на 13 липня 2010 року, але відповідно до постанови суду, справу було розглянуто 9 липня 2010 року.
Будь-які дані про повідомлення Чабанова про розгляд справи судом 9 липня 2010 року в справі відсутні.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про місце і час судового розгляду справи, суд вважає, що у зв’язку з недодержанням судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в справі.
Дослідивши докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд встановив, що 6 липня 2010 року близько 1 год. 05 хв., на вул. Алея Дружби с. Заозерне в м. Євпаторії ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мазда СХ-7, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
Не заперечуючи проти факту керування в зазначений час при вищенаведених обставин транспортним засобом, ОСОБА_1 оспорює правильність встановлення факту перебування ним у стані алкогольного сп’яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП підтверджується наступними доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, який встановлено шляхом медичного огляду у медичному закладі.
Згідно з висновком № 495 від 6 липня 2010 року, який складено у медичному закладі (Євпаторійська міська лікарня № 2), встановлено перебування ОСОБА_1 у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю (а.с.3).
Безпідставними є доводи ОСОБА_1 про неправомірність огляду його саме в медичному закладі і порушенням у зв’язку з цім вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх Справ і Міністерства Охорони Здоров’я від 9 вересня 2009 року № 400/666.
П.1.6 Інструкції передбачено два типи огляду особи на стан сп’яніння: уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки і лікарем закладу охорони здоров’я.
Передбачене п.1.7 Інструкції проведення огляду особи у закладі охорони здоров’я в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного працівником ДАІ, на які посилається ОСОБА_1, не виключають можливості проведення огляду особи на стан сп’яніння в медичному закладі без попереднього його огляду працівниками ДАІ.
Таким чином ставити під сумнів висновки медичного огляду про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння підстав немає.
Безпідставними є посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено у його відсутності, оскільки такі ствердження спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, його було складено за участю правопорушника ОСОБА_1, про що свідчить його підпис і його пояснення в самому протоколі (а.с.1).
Тому, суд вважає, що наведеними доказами підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступень його вини і всі обставини по справі, суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано обрано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вчинені ним дії є грубим порушенням порядку користування спеціальним правом керування транспортним засобом, що відповідно до вимог ст. 30 КУпАП є підставою для позбавлення особи такого права на певний строк.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2010 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, і накласти стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.