П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 липня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий по АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 6 місяців,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 26 квітня 2010 року, приблизно о 10 год. 30 хв., на вул. Київський в м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи поворот наліво в бік вул. Никанорова, не надав перевагу в русі автомобілю «Subaru Legacy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, з яким допустив зіткнення, порушивши вимоги п.п. 1.5, 10.1, 16.3, 16.13 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що судом не досліджені і не враховані всі обставини справи, в тому числі не досліджений матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи. При цьому апелянт стверджує, що судом не призначено автотехнічне дослідження і не допитано свідка для встановлення факту порушення іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди вимог правил дорожнього руху, який через перевищення швидкості руху не відреагував на дорожню обстановку і не уникнув зіткнення. Також ОСОБА_1 посилається на невідповідність схеми до протоколу огляду фактичним обставинам події, які складені з порушеннями, на що суд не звернув увагу. Крім того, апелянт стверджує, що при обранні стягнення судом не враховані дані про його особу і сімейний стан.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26 квітня 2010 року, приблизно о 10 год. 30 хв., на вул. Київський в м. Сімферополі, керуючи транспортним засобом «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснюючи поворот наліво в бік вул. Никанорова, не надав перевагу в русі автомобілю «Subaru Legacy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, з яким допустив зіткнення порушивши вимоги п.п. 1.5, 10.1, 16.3, 16.13 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с.1).
Як вбачається із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події, схеми події, акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги та протоколу огляду транспортних засобів, на зазначеній автодорозі внаслідок зіткнення за наведених в протоколі обставин автомобілів «Mitsubishi Outlander», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і «Subaru Legacy», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 останні було пошкоджено (а.с. 7-13).
В своїх поясненнях від 26 квітня 2010 року і пізніше від 8 червня 2010 року, ОСОБА_2 пояснив, що рухався по другій (середній) смузі руху по вул. Київській зі швидкістю приблизно 60 км/год і на перехресті з вул. Никанорова раптом виїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Київській у зустрічному напрямку і здійснював поворот наліво на вул. Никанорова та не надав йому переваги в русі, внаслідок чого сталося зіткнення їх автомобілів (а.с. 6, 15).
При цьому ОСОБА_2 також пояснив, що в крайньому лівому ряді від нього стояло декілька автомобілів для здійснення маневру повороту наліво.
Його пояснення узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_3, який підтвердив, що він також рухався на своєму автомобілі по вул. Київській, а попереду нього їхав автомобіль ОСОБА_2 по другій смузі руху на зелений сигнал світлофору, але на перехресті з зустрічного напрямку автомобіль під керуванням ОСОБА_1 почав маневр повороту наліво на вул. Никанорова, через що сталося зіткнення автомобілів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с. 14).
Свідок ОСОБА_4, який був пасажиром автомобіля «Subaru Legacy», аналогічно пояснив про обставини зіткнення двох автомобілів під керуванням ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с. 5 об.).
За обставинами даної дорожньо-транспортної пригоди було проведено дослідчу перевірку, в результаті якої винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи від 15 червня 2010 року за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, оскільки внаслідок його дій, який допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2, будь-кому з учасників події не заподіяно тілесних ушкоджень середньої тяжкості, або тяжких (а.с. 18-19).
Під час перевірки встановлено порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5, 10.1, 16.3, 16.13 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою (стоп-лінією) або світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні – перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів; перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.
Враховуючи наведені докази, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що зіткнення двох автомобілів сталося саме через невиконання водієм ОСОБА_1 цих вимог ПДДУ, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Безпідставними є доводи апелянта про невідповідність схеми до протоколу огляду міста ДТП фактичним обставинам, а також вимогам до її оформлення, оскільки складені в справі матеріали узгоджуються між собою, а також і з поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди і свідків події. А зазначені апелянтом недоліки, в тому числі невідповідність температури повітря, технічної характеристики шин його автомобіля, не впливають на правильність зафіксованих в них обставин ДТП і висновків суду про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, ширина дорожнього покриття, на відсутність вказівки на яку в протоколі огляду дорожньо-транспортної пригоди посилається апелянт, також не є недоліком, що впливає на обґрунтованість рішення в справі, оскільки необхідні заміри зроблено і занесено в схему до протоколу (а.с. 11-12).
Доводи ОСОБА_1 про неповноту дослідження судом обставин справи, оскільки не досліджувався матеріал про відмову в порушення кримінальної справи за цим фактом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Так, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додані копії з матеріалу про відмову про порушення кримінальної справи, які завірені належним чином, а також судом було витребувано цей матеріал для дослідження при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що його підтверджується відповідними запитами і супровідними листами (а.с. 32, 35).
Оспорювання ОСОБА_1 висновків суду через непроведення автотехнічного дослідження, також є необґрунтованим, оскільки судом повно встановлено обставини ДТП і його причину. З матеріалів справи не вбачається будь-яких даних, які б вимагали спеціальних познань спеціаліста автотехніка для оцінки дій обох водіїв.
Як вбачається з наявних доказів в справі, в діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам ПДДУ, які б були пов’язані з дорожньо-транспортною пригодою, оскільки до моменту зіткнення він рухався прямо, по другій смузі руху в своєму напрямку на зелений світ світлофору, траєкторію руху не змінював, у зв’язку з чим запобігання зіткненню не залежало від його односторонніх дій.
Стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами судом обрано відповідно до вимог ст.33 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини та усіх обставини в справі.
Так, враховуючи характер вчинення правопорушення, а також наявність в матеріалах справи даних про неодноразове порушення ОСОБА_1 раніше правил дорожнього руху і притягнення у зв’язку з цим до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічне правопорушення (а.с. 20-21), висновки суду першої інстанції про необхідність обрання стягнення саме у виді позбавлення права керування транспортними засобами, є обґрунтованими, оскільки перевірка знань та навичок виконання вимог ПДДУ є обов’язковим наслідком застосування такого стягнення.
За таких обставин посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на його сімейний стан не можуть бути взяті до уваги як підстава для обрання іншого стягнення.
Таким чином, судом належно встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а адміністративне стягнення визначено в мінімальній межі для цього виду, у зв’язку з чим будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.