П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 рік,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 11 травня 2010 року, близько 14 год. 11 хв., на 140 км. автодороги Херсон – Керч в м. Красноперекопську, керував транспортним засобом Мерседес – Бенц 200D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані наркотичного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Апелянт оспорює висновки суду про перебування ним у стані наркотичного сп’яніння, стверджуючи, що вони не підтверджуються належними доказами в справі, оскільки медичний огляд і складений акт не відповідають вимогам інструкції про порядок медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння через відсутність результатів лабораторного дослідження біологічного середовища, що є обов’язковим для встановлення стану наркотичного сп’яніння. Також стверджує про те, що суд при обранні стягнення не врахував дані про його особу і сімейний стан. Крім того, посилається на порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки його не було повідомлено про час і місце розгляду справи, через що він був позбавлений можливості надавати докази, заявляти клопотання і користуватися юридичною допомогою захисника, тобто було порушено його право на захист.
Також ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на поважність причини пропуску такого строку, оскільки копію оскаржуваного рішення він отримав тільки за запитом його захисника 23 липня 2010 року.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав клопотання, перевіривши його доводи, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 294 КпАП, постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи судом 1 червня 2010 року. Відповідно до супровідного листа суду від 1 червня 2010 року, копію постанови суду було направлено ОСОБА_1 поштою (а.с. 11), але будь-яких даних, які б свідчили про своєчасне отримання ним цієї копії в матеріалах справи не міститься.
Заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що він отримав копію постанови суду тільки після її направлення судом поштою на запит його захисника від 23 червня 2010 року (а.с. 20).
Факт направлення судом копії постанови захиснику ОСОБА_2 підтверджується супровідним листом суду від 5 липня 2010 року (а.с. 23).
Апеляційна скарга ОСОБА_1 направлена поштою 24 липня 2010 року (а.с. 53).
За таких обставин суд вважає за можливе поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, як пропущений з поважних причин.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Посилання ОСОБА_1 на неналежне повідомлення його про розгляд справи судом 1 червня 2010 року, у зв’язку з чим він не брав участь у розгляді справи, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи Красноперекопським районним судом АР Крим на 1 червня 2010 року шляхом направлення судової повістки, яка була отримана 27 травня 2010 року його батьком, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9).
Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За таких обставин не можуть бути взяті до уваги доводи ОСОБА_1 про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що судом не було розглянуто його клопотання про передачу розгляду справи судом за місцем його проживання.
Відповідно до матеріалів справи, таке клопотання його захисника надійшло до суду 14 червня 2010 року, тобто після розгляду справи (а.с.12), про що судом і було повідомлено заявнику (а.с. 17).
Разом з тим заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про відсутність достовірних доказів факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп’яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, його складено відносно ОСОБА_1 за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, яке встановлено за наслідками медичного огляду у наркологічній амбулаторії Красноперекопської ЦМЛ (а.с.1), про що складено акт (а.с. 3).
Відповідно до вимог п.п.3.7, 3.15, Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх Справ і Міністерства Охорони Здоров’я від 9 вересня 2009 року № 400/666, діагноз, який вноситься до акта медичного огляду, встановлюється за результатами огляду на стан сп’яніння та лабораторними дослідженнями.
Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу є обов’язковим.
Як вбачається із акту № 202 від 11 травня 2010 року, в порушення вищенаведених вимог Інструкції висновок медичного огляду зроблений лише на підставі огляду і тесту на каннабіс (а.с.3).
Будь-які дані про проведення лабораторного дослідження біологічного середовища, час та результати дослідження в акті відсутні.
Відповідно до п. 3.22 зазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп’яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Відсутня можливість усунути зазначену неповноту і шляхом доручення медичній установі провести лабораторне дослідження біологічного середовища, взятого у ОСОБА_1 під час медичного огляду, оскільки з акту не вбачається, що в медичному закладі було проведено будь-які дії відповідно до вимог п.3.10 Інструкції, згідно з якими зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої зберігається протягом 90 днів.
Крім того, цей строк у 90 днів для зберігання ємності з дня медичного огляду ОСОБА_1 11 травня 2010 року сплив.
Зазначені обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, судом першої інстанції не взято до уваги, у зв’язку з чим висновки суду про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп’яніння при керуванні ним транспортним засобом за наведеними в протоколі обставинами, не можна визнати обґрунтованими.
Враховуючи наведене постанова суду підлягає скасуванню, а справа – закриттю на підставі ст. 247 п.1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2010 року скасувати і провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.