П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2010 року                                                    м. Сімферополь

      Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року, якою

                                                               ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець р/п № 7 Тітовської к/р Іллічівського району Сирдар’їнської області, проживаючий по АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,

                         ВСТАНОВИВ:

       Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 5 липня 2010 року, близько 8 год. 45 хв., на вул. Орджонікідзе в м. Керчі керував транспортним засобом ВАЗ 21061, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

               В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і закрити  провадження в справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Оспорюючи висновки суду про перебування ним у стані алкогольного сп’яніння, стверджує, що алкогольних напоїв не вживав, а висновки  медичного огляду є необґрунтованими, оскільки не враховано результати лабораторного дослідження про відсутність етилового спирту в біологічній речовині, взятій у нього для дослідження.

              Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння.

      Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 5 липня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за керування о 8 год. 45 хв. 5 липня 2010 року транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, яке встановлено висновком № 31 за наслідками медичного огляду в Кримській республіканській установі «Психоневрологічний диспансер» м. Керч (а.с.1).

              Відповідно до висновку № 31, який складено у зазначеному медичному закладі у 9 год. 50 хв. 5 липня 2010 року, під час огляду ОСОБА_1 лікарем встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп’яніння (а.с.2).

             Ставити під сумнів ці докази підстав немає.

             Не можуть бути взяті до уваги посилання ОСОБА_1 на результати токсикологічного дослідження біологічного середовища, відповідно до яких етиловий спирт не виявлений, оскільки з копії зазначеного дослідження не вбачається коли саме було взято для дослідження це біологічне середовище і що воно було направлено для дослідження саме у зв’язку з медичним оглядом ОСОБА_1 за наведених вище обставин.

     Також безпідставними є доводи апелянта про недійсність висновку медичного огляду, оскільки він складений відповідно до вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх Справ і Міністерства Охорони Здоров’я від 9 вересня 2009 року № 400/666.

     Зазначеною Інструкцією не передбачено обов’язкове проведення лабораторних досліджень для виявлення стану алкогольного сп’яніння.

              За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови суду за наведеними ОСОБА_1 доводами не вбачається.

              Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховано як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника.

              Обґрунтованими є висновки суду про необхідність обрання ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вчинені ним дії є грубим порушенням порядку користування спеціальним правом керування транспортним засобом, що відповідно до вимог ст. 30 КУпАП є підставою для позбавлення особи такого права на певний строк.

  Таким чином не вбачається підстав вважати накладене на ОСОБА_1 стягнення таким, що обрано без урахування всіх обставин в справі і даних про його особу.

             На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,

                                                                ПОСТАНОВИВ:

               Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

               Постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.

               Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

               Суддя                                                   Бондарєв В.К.