Справа № 2-а-3805/1226
2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2009 року Свердловський міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Олейнікової Г.М.,
при секретарі Даньшиній С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Свердловську
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про поновлення строку звернення до суду ,визнання дій неправомірними і зобов,язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом і в обґрунтовування своїх вимог пояснила, що вона відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року позивачка вважає, що їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках позивачці така допомога не виплачувалась.
Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-ІV від 20.12.05 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 77 та стаття 110 та Законом України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, Конституційного Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152, Конституції України та статтями 45, 51, 61. 63, 65 Закону України «Про Конституційного Суд України», вирішив: пункт 1. визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 Закону України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.
Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Пункт 6 Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачці соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як вона вважає є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень, на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482грн.
Відповідно до статті 99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивачки як вважає вона були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України крім того, про належні їй як дитині війни виплати позивачці повідомлено не було, тому про факт порушення її прав позивачці стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційного Судом Україні 9 липня 2007 року. Отже, про грубе порушення прав позивачки, що на момент винесення рішення Конституційного Судом тривало понад півтора року, їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
Позивачка просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 до 31.12.2007 року, 2008 рік, визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати їй державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період 31.01.2006 р. до 31.12.2008р., зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки.
Позивачка у судове засідання не з,явилась, надала суду заяву про те, що просить справу розглянути без її участі , позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з,явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність, позов не визнає, просить відмовити у задоволені позову на підставі ст.. 99, 100 КАС України, наполягає на застосуванні строку звернення до суду при розгляді справи для відмови позивачу у задоволенні позову, так як за 2006, 2007 ,2008 роки позивачкою пропущений строк звернення до суду, розмір пенсії позивачці був відомий.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом
Із паспорту на ім,я ОСОБА_1 . (а.с.4) убачається, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і є громадянкою України.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням №НОМЕР_1 (а.с.5).
Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік" встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" — у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте у 2006 році, в порядку визначеному Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік", Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилося.
Відповідно до ст.99 ч.1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. У частині 2 ст. 99 КАС України вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст.100 ч.1 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що строк звернення до суду позивачкою був пропущений без поважних причин, оскільки вона не надала суду доказів того , що вона упродовж 2007-2009 роки хворіла , також суд не вважає поважною причиною для поновлення строку , що про порушення своїх прав позивачка взнала тільки після півтора роки з моменту висвітлення Рішень Конституційного суду у засобах масової інформації , оскільки відповідно до ст.. 57 Конституції України всі законодавчі акти які стосуються прав та обов,язків громадян обов,язково підлягають оприлюдненню , також позивачка мала змогу звернутись до суду у межах строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав вона могла дізнатись з дати оприлюднення рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 року, а саме: рішення Конституційного Суду України було опубліковано 27.07.2007 року, та з дати отримання пенсії за певний місяць у якому також виплачувалась надбавка як дитині війни, на протязі всього часу позивачка отримувала пенсію і надбавку до пенсії як дитина війни, до суду ОСОБА_1 звернулась лише 25.09.2009 року, тобто з порушенням строку звернення до суду за захистом порушених прав.
Тому на підставі викладеного суд вважає відмовити позивачці у задоволенні позову в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську і в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008року по 24.09.2008 року включно , і зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008року по 24.09.2008року включно у зв,язку з пропуском строку звернення до суду, так як на застосуванні строку звернення до суду наполягає відповідач.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 році суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії , як дитині війни у період з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року є неправомірними і тому відповідач зобов,язаний був перерахувати та виплатити позивачу за рахунок коштів Державного бюджету підвищення до пенсії як дитині війни з 25 вересня 2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року. Суд вважає , що дії відповідача в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії , як дитині війни є неправомірними саме з 25 вересня 2008 року , а не з моменту ухвалення Рішення Конституційного Суду України , тобто 22.05.2008 року , так як Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року було опубліковано у газет «Голос України» 4.06.2008 року і з цього часу позивачка мала змогу звернутись до суду із позовом за захистом своїх порушених прав , але позивачка звернулась до суду лише 25 вересня 2009 року , тому суд з цієї дати і вважає , що дії відповідача є неправомірними в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни за 2008 рік.
Суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську в частині невиплати позивачу державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 1.01.2007 року по 08.07.2007 року включно і з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно, і зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену позивачу як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 1.01.2007 року по 08.07.2007 року включно і з 01.01.2008року по 21.05.2008року включно є необґрунтованими і не підлягають задоволенню , так як дії відповідача з 1.01.2007 року по 08.07.2007 року включно і з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно є правомірними та виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги як дитині війни здійснені у порядку та розмірі , визначеному діючим на момент виплати законодавством України, і тільки з 9.07.2007 року і з 22.05.2008 року рішеннями Конституційного суд України була відновлена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційного Суд України. Конституційного Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційного Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати позивачці підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, та зобов,язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити за рахунок коштів Державного бюджету підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тому суд вважає стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94,99,100, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 19.12.2006 року № 489-У, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»,Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними і зобов,язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 і підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року .
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити за рахунок коштів Державного бюджету ОСОБА_1 і підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 25 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат .
У позові ОСОБА_1 і до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську про в изнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати їй підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період за 2006 рік, 1.01.2007 року по 08.07.2007 року включно і з 01.01.2008року по 21.05.2008року включно відмовити за необґрунтованістю. .
У позові ОСОБА_1 і до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську про в изнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ї й підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, у період 9.07.2007 року по 31.12.2007 року і з 22.05.2008року по 24.09.2008 року включно відмовити у зв,язку з пропуском строку звернення до суду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 . судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя :