справа №2-785\09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
Головуючого - судді Луганського В.І.
при секретарі - Єсауленко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
03 листопада 2008 року, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, в обґрунтування якого зазначила, що в провадженні Ленінського районного суду знаходилась кримінальна справа № 39\06\0265 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, передбаченого ч. 1. ст. 286 КК України.
20.12.2006 року приблизно в 18.00 годин ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп’ягніння, керуючи ам ВАЗ - 2106, держаний № НОМЕР_1, вул. Краснодонській в м. Луганськ при зміні напрямку руху, не переконавшись в безпеці, створив перешкоди та небезпеку іншим учасникам дорожнього руху та не уступив дорогу транспортному засобу який рухався у зустрічному напрямку порушивши п. п. 10.1; 16.13 Правил дорожнього руху в Укаїні, в результаті чого вчинив зіткнення з автомобілем «Хюндай-соната», державний № НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_5, у вказаному автомобілі знаходилась позивач, яка їхала додому. В результаті зіткнення автомобілів під керуванням відповідача та ОСОБА_5 позивач отримала тілесні ушкодження та з діагнозом «закритий, неускладнений компрес іонний перелом тіла Тн-IV, 2-3 ступеня. Закриті неускладнені переломи 2-3 ребер справа з зміщенням. Пошкодження, саднини правого колінного суглоба. Садно правої голені. Закрита черепно мозкова травма. Струс головного мозку. Потерпіла була доставлена в травматологічне відділення 9-ї міської клінічної багатопрофільної лікарні міста Луганська, де знаходилась на стаціонарному лікуванні з 20.12.2006 року по 24.01.2007 року була виписана з травматологічного відділення з покращенням для проходження амбулаторного лікування. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №332 від 15.02.2007 року позивачу були причинені тілесні ушкодження середньої тяжкості по ознакам тривалого розладу здоров’я.
Позивач, окрім лікування на стаціонарі 9-ї міської лікарні, з 24.01.2007 року до вересня 2007 року, знаходилась на амбулаторному лікуванні, та відповідно до приписів лікарів, 6 неділь знаходилась на ліжковому режимі та 4.5 місяці пересувалася в корсеті, приймала фізіофункціональне лікування та займалася лікувальною фізкультурою.
Позивач на придбання медичних препаратів та інших заходів медичного призначення, витратила грошову суму в розмірі 607,20 гривень, а також затратила на проїзд для отримання лікування та відвідування лікувальних установ грошову суму в розмірі 600,00 гривень, та затратила на лікування грошову суму в розмірі 1207,20 гривень.
Крім того, позивач є фізичною особою-підприємцем та заробляє на життя підприємницькою діяльністю, яку вона була вимушена припинити з 20.12.2006 року до 15-16 вересня 2007 року не займалась підприємницькою діяльністю після пошкодження її здоров’я та за весь період лікування не отримала доход від підприємницької діяльності, до 20.12.2006 року вона мала доход в розмірі 553,85 гривень и оплачувала сумму податків у вигляді фіксованого патенту в розмірі 80,00 гривень в місяць або 240 гривень в квартал та таким чином, сумма втраченого доходу визначається в розмірі 663,85 гривень (553,85 грн. додати 8,00 грн. ). З моменту пошкодження здоров’я та до моменту поновлення трудової діяльності, за 9 місяців, позивач втратила 5 704,65 гривень (663,85 помножити на 9 міс.)
Як вважає позивач, вона затратила на посилене харчування - фрукти, овочі, молочні, мясні продукти, які були придбані на кошти позивача в магазинах та на ринках міста, грошову суму в розмірі 4500,00 гривень.
Таким чином, позивачу причинено майнову шкоду, яка складає по її розрахункам 11 411,85 гривень.
Крім того, позивач вважає, що їй причинено моральну шкоду, яка складається з перенесених душевних страждань, страху за своє життя, за своїх дітей, які лишились без нагляду матері, оцінивши суму моральної шкоди в розмірі 101 000,00 гривень з розрахунку по 10 000,00 гривень за кожен місяць знаходження на лікуванні та страждань ( 9 міс. помножити на 10 000,00 грн. ) та по 1 000,00 грн. за 11 місяців до моменту подачі позовної заяви (11 міс. помножити на 1 000,00 грн. ).
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала обґрунтовуючи доводами позовної заяви.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, вказавши, що відповідно до постанови Ленінського районного суду від 20.10.2008 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнані винними в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, та позов позивачем повинно було бути пред’явлено до обох винних учасників ДТП, про стягнення з них матеріальної та моральної шкоди в рівних частках, але позивач заявила свої позовні вимоги тільки до ОСОБА_6, що є не справедливим. Крім того, позивач повинна у судовому засіданні довести всі свої витрати матеріального характеру та обгрунтувати моральну шкоду. На думку відповідача та його представника позивач не надала суду переконливих доказів щодо відвідування лікарняних установ в розмірі 600,00 гривень, упущеної вигоди та втрати заробітку у сумі 5 704,65 гривень, затрат на посилене харчування у сумі 4 500,00 гривень, моральна шкода не відповідає судовій практиці, принципам розумності та справедливості. Визнають позовні вимоги в частці 1\2 від суми затраченої на медикаменти 607,20/2 дорівнює 303,60 грн. та моральну шкоду в розмірі 1\2 від 5 000,00 гривень в сумі 2 500,00 гривень. Просять суд задовольнити позов у вказаній сумі 2 803,60 гривень.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, в обґрунтування якого зазначила, що в провадженні Ленінського районного суду знаходилась кримінальна справа № 39\06\0265 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, передбаченого ч. 1. ст. 286 КК України, по якій вона являється потерпілою.
Відповідно до постанови Ленінського районного суду від 20.10.2008 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 звільнені від кримінальної відповідальності та від покарання на підставі п. б. ст. 1. та ст. 6 Закону України «Про амністію», при цьому суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в скоєнні порушення правил безпеки дорожнього руху, які причинили потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, повністю доказана, та їх дії правильно кваліфіковано по ч. 1. ст. 286 КК України.(а.с. 19-24.)
Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду, яка складає по її розрахункам 11 411,85 гривень., та моральну шкоду у сумі 101 000,00 гривень.
Позивачем в якості доказів які підтверджують матеріальну шкоду надано - виписний епікриз з історії хвороби (а.с. 7.), товарні чеки на придбання медикаментів на суму 607,20 гривень ( а.с. 8-16.), корінці до путівки до фізіотерапевтичної поліклініки (а.с. 17,18.), патент що ОСОБА_1 є підприємцем (а.с. 5.), довідку державної податкової адміністрації України щодо фіксованої сплати податку, та отриманих доходів з 01.06.2006 року по 30.11.2006 року в сумі 553,85 гривень щомісячно.(а.с. 6.)
Сума в 600,00 гривень витрачена на проїзд позивачем на відвідування лікувальних установ, документально не підтверджена. Також не підтверджена сума в 4 500,00 гривень на посилене харчування витрачена ОСОБА_1
Відповідно до ч. 3. ст. 1198 ЦК України, розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, у сумах, нарахованих до вирахування податків.
Позивач до 20.12.2006 року мала доход в розмірі 553,85 гривень, та оплачувала суму податків у вигляді фіксованого патенту в розмірі 80,00 гривень в місяць, таким чином сума втраченого дохода в місяць склада 663,85 гривень і з момента пошкодження здоров’я до до моменту поновлення трудової діяльності за 9 місяців, позивач втратила 5 704,65 гривень (663,85 помножити на 9 міс.)
Відповідно до ч. 1. ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 2. ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом,, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1. ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Суд враховує, що в результаті розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 винні в скоєнні дорожньо-транспотрної пригоди спільно та вважає, що стягнення з ОСОБА_3 шкоди повинно бути в розмірі відповідної частки її відшкодування, або 1\2 частини, яка доведена позивачем, відповідно 303,60 гривень (607,20 розділити на 2.) витрачені кошти на придбання ліків та 2 852,325 (5704,65 розділити на 2.) гривень розмір втраченого доходу.
Відповідно до ст. 116? ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При стягненні моральної шкоди суд має виходити з принципів розумності, виваженості та справедливості.
Суд, вважає, що моральна шкода має бути стягнута з винних осіб у сумі 10 000,00 гривень, з ОСОБА_3 відповідно 5 000,00 гривень.(10 000,00 грн. розділити на 2.)
Керуючись ст. ст. 22,23,1166,1167,1187,1195,1198 ЦК України, ст. ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 - матеріальну шкоду в сумі 3 155,93 гривні та моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити як необгрунтованих.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.