Справа №2-1585/09 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» квітня 2009 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого судді: Луганського В.І.

при секретарі: Бірюкової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій посилалася, що вона є власником житлового будинку № 50 з відповідними господарськими і побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу житлового будинку від 31.01.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, реєстровий № 209. Право власності на вказаний житловий будинок МКП БТІ м. Луганська, 04.02.2002 року, зареєстровано за ОСОБА_1 Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок належить ОСОБА_4 на праві власності, згідно державного акту на право власності на земельну дялянку від 15 квітня 2004 року.

05.10.2003 року з метою переобладнання даного житлового будинку, позивачка взяла у борг у відповідачки грошові кошти у розмірі 10 000 гривень, під зобов’язання переоформити 1/2 частину вказаного будинку у разі прострочення чи не повернення боргу, про що було складено розписку від 05.10.2003 року.

На початку грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася на адресу відповідачки з пропозицією повернення суми боргу у повному обсязі, однак відповідачка під різними приводами ухилялась від зустрічі та борг не прийнала. В подальшому 16 грудня 2008 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася на адресу позивачки з вимогою переоформити на її ім’я 1/2 частину переобладнаного житлового будинку замість повернення боргу. З 20 грудня 2008 року відповідач почала чинити перешкоди позивачці у користуванні житловим будинком, шляхом спроби змінити замки на вхідних дверях.

Позивачка просила визнати за нею право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0486 га за адресою: АДРЕСА_1, який згідно технічного паспорту на житловий будинок від 22 січня 2004 року, виданого МКП БТІ м. Луганька, складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 95,3 кв.м., що складається з санвузла 1-2, площею 6,1 кв.м., комори - котельної 1-3, площею 2,5 кв.м., кухні 1-4, площею 15,4 кв.м., житлової кімнати 1-5, площею 23,9 кв.м., житлової кімнати 1-6, площею 13,4 кв.м., житлової кімнати 1-7, площею 18,5 кв.м., коридору 1-8, площею 7,0 кв.м., веранди І, житлової прибудови літ. А1-1, площею 63,8 кв.м., житлової прибудови літ. А2-1, площею 9,9 кв.м., тамбуру літ. а4, сараю літ В, льоху літ. Ж, уборної літ. У1, зливної ями літ. С, замощення № 4, воріт № 7, калитки № 8, огорожі № 9,

10 і зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 вказаним нерухомим майном.

Позивачка до судового засідання не з’явилася, надала суду письмову заяву у якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала просила позов задовольнити.

Відповідачка до судового засідання не прибула, до початку слухання справи надала суду письмову заяву де позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову, прохала розглянути справу у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні, позивачу на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 31.01.2002 року (а.с. 8). Земельна ділянка на якій розташований житловий будинок, також належить позивачу на праві власності, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 12).

05.10.2003 року з метою переобладнання даного житлового будинку, позивачка взяла у борг у відповідачки грошові кошти у розмірі 10 000 гривень, під зобов’язання переоформити 1/2 частину вказаного будинку у разі прострочення чи не повернення боргу, про що було складено розписку від 05.10.2003 року (а.с. 13).

На початку грудня 2008 року ОСОБА_1 звернулася на адресу відповідачки з пропозицією повернення суми боргу у повному обсязі, однак відповідачка під різними приводами ухилялась від зустрічі та борг не прийнала. В подальшому 16 грудня 2008 року відповідачка ОСОБА_2 звернулася на адресу позивачки з вимогою переоформити на її ім’я 1/2 частину переобладнаного житлового будинку замість повернення боргу. З 20 грудня 2008 року відповідач почала чинити перешкоди позивачці у користуванні житловим будинком, шляхом спроби змінити замки на вхідних дверях.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок від 22 січня 2004 року, виданого МКП БТІ м. Луганька, житловий будинок складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 95,3 кв.м., що складається з санвузла 1-2, площею 6,1 кв.м., комори - котельної 1-3, площею 2,5 кв.м., кухні 1-4, площею 15,4 кв.м., житлової кімнати 1-5, площею 23,9 кв.м., житлової кімнати 1-6, площею 13,4 кв.м., житлової кімнати 1-7, площею 18,5 кв.м., коридору 1-8, площею 7,0 кв.м., веранди І, житлової прибудови літ. А1-1, площею 63,8 кв.м., житлової прибудови літ. А2-1, площею 9,9 кв.м., тамбуру літ. а4, сараю літ В, льоху літ. Ж, уборної літ. У1, зливної ями літ. С, замощення № 4, воріт № 7, калитки № 8, огорожі №9,10.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 331 ч. 2 ЦК України право власності на знов створене майно набуває з моменту завершення будівництва.

Відповідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, коли це право оспорюється чи не визнається іншою особою.

Таким чином суд вважає позовні вимоги обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10,11,59,60,88,130,174,209,212 - 215 ЦПК України, ст. 316,331,392,1046,1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_4, право власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці площею 0,0486 га за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 95,3 кв.м., що складається з санвузла 1-2, площею 6, \ кв.м., комори - котельної 1-3, площею 2,5 кв.м., кухні 1-4, площею 15,4 кв.м., житлової кімнати 1-5, площею 23,9 кв.м., житлової кімнати 1-6, площею 13,4 кв.м., житлової кімнати 1-7, площею 18,5 кв.м., коридору 1-8, площею 7,0 кв.м., веранди І, житлової прибудови літ. А1-1, площею 63,8 кв.м., житлової прибудови літ. А2-1, площею 9,9 кв.м., тамбуру літ. а4, сараю літ В, льоху літ.Ж, уборної літ. У1, зливної ями літ. С, замощення № 4, воріт № 7, калитки № 8, огорожі № 9,10.

3. Зобов’язати ОСОБА_2, усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 нерухомим майном що розташоване на земельній ділянці площею 0,0486 га за адресою: АДРЕСА_1, що складається з: житлового будинку літ. А-1, загальною площею 95,3 кв.м., що складається з санвузла 1-2, площею 6,1 кв.м., комори - котельної 1-3, площею 2,5 кв.м., кухні 1-4, площею 15,4 кв.м., житлової кімнати 1-5, площею 23,9 кв.м., житлової кімнати 1-6, площею 13,4 кв.м., житлової кімнати 1-7, площею 18,5 кв.м., коридору 1-8, площею 7,0 кв.м., веранди І, житлової прибудови літ. А1-1, площею 63,8 кв.м., житлової прибудови літ. А2-1, площею 9,9 кв.м., тамбуру літ. а4, сараю літ В, льоху літ. Ж, уборної літ. У1, зливної ями літ. С, замощення № 4, воріт № 7, калитки № 8, огорожі № 9,10.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.