2-340

2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2009 р. Ленінський районний суд м. Луганська, у складі:

головуючого судді Матвєйшиної О.Б.

при секретарі Бел’яніновій Л.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського державного інституту культури та мистецтва, третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Луганського державного інституту культури та мистецтв, в якому послалася, що 30 січня 2008 року вона здала у гардеробну відповідача свою норкову шубу вартістю 5000 гр. на зберігання на час знаходження на заняттях у відповідача у зв’язку з навчанням у нього, про що їй гардеробницею ОСОБА_3 було видано номерок 273. Після закінчення занять о 10 годині 30 хвилин вона звернулася до вказаної гардеробниці за отриманням своєї шуби, однак її не виявилося у гардеробі, куди вона поділася гардеробниця не змогла пояснити. За фактом зникнення шуби було порушено кримінальну справу, однак шуба так і не була знайдена. Просить стягнути з відповідача вартість втраченої шуби у сумі 5000 гр., оскільки працівником відповідача не було її збережено.

У подальшому позивачкою було доповнено позовні вимоги, посилаючись на те, що втратою шуби їй заподіяно моральну шкоду, вона просила стягнути у її відшкодування 1000 гр., а також стягнути витрати на проїзд до міліції, суду для вирішення питання щодо цього випадку, у сумі 370 гр., що для неї є матеріальною шкодою, крім того стягнути витрати на надання правової допомоги у сумі 300 гр.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, дала суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, послався, що позивачка не надала доказів, що нею до гардеробної було здано саме норкову шубу вартістю 5000 гр., оскільки на вказаному нею номерку знаходилася інша шуба, яку вона відмовилася отримувати, посилаючись, що ця шубу їй не належить.

Третя особа ОСОБА_3 пояснювала, що дійсно позивачка зверталася до неї у гардеробну відповідача, де вона працює гардеробницею, за отриманням верхнього одягу, коли вона їй передала шубу, яка висіла на номерку 273, позивачка відмовилася від неї, заявивши, що це не її шуба, хоча інших шуб у гардеробі більше не було. Цю шубу здавала позивачка чи іншу, вона не пам’ятає і куди могла подітися шуба, про яку каже позивачка, їй невідомо.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У відповідності зі ст. 937 ЦК України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажлдавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Статтею 938 ЦК України встановлено, що якщо строк зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов’язаний зберігати річ до пред’явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Як зазначено у ст. 949 ЦК України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченнями свідків.

Згідно зі ст. 951 ЦК України збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

- у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості,

- у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

У відповідності зі ст. 973 ЦК України, якщо річ здана у гардероб організації, зберігачем є ця організація, зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі, положення цієї статті застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів, у місцях, спеціально відведених для цього, в закладах охорони здоров’я та інших закладах.

Судом встановлено, що 30 січня 2008 року позивачка здала у гардеробну відповідача свою норкову шубу вартістю 5000 гр. на зберігання на час знаходження на заняттях у відповідача у зв’язку з навчанням у нього, про що їй гардеробницею ОСОБА_3 було видано номерок 273. Після закінчення занять о 10 годині 30 хвилин позивачка звернулася до вказаної гардеробниці за отриманням своєї шуби, однак її не виявилося у гардеробі, куди вона поділася гардеробниця не змогла пояснити. За фактом зникнення шуби було порушено кримінальну справу, однак шуба так і не була знайдена.

Вказані обставини підтверджуються в поясненнями позивачки, третьої особи ОСОБА_3, матеріалами кримінальної справи №02/08-0149 за 2008 рік, оглянутої у судовому засіданні, довідкою про придбання позивачкою норкової шуби вартістю 5000 гр., показами свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що позивачка 30.01.2008 р. в ранці, пішла до відповідача - до інституту, була одягнута в норкову шубу. Коли повернулася, то була одягнута у якусь куртку, і розповіла, що здала шубу норкову у гардероб інституту, а коли звернулась за її отриманням, то її шуби в гардеробі не було.

За таких обставин суд вважає встановленим, що відповідач не забезпечив схоронність переданої на зберігання до його гардеробу норкової шуби позивачки, внаслідок чого вона була втрачена, а тому суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачці вказану вартість втраченої речі.

Посилання відповідача на те, що позивачкою не надано доказів щодо вартості та придбання саме норкової шубу, на увагу не заслуговують, оскільки ним на підтвердження своїх доводів ніяких доказів не надано, крім того ці посилання спростовуються наданими позивачкою доказами, а саме: вищевказаною довідкою про вартість та придбання позивачкою норкової шуби, показами свідка ОСОБА_4, та третьої особи ОСОБА_3, що замість норкової шуби, позивачці видали іншу шубу, яку позивачка відмовилася отримувати.

Що стосується вимог позивачки про стягнення моральної шкоди, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки вказаними нормами, які регулюють правовідносини, які випливають з договору зберігання, не передбачено відшкодування моральної шкоди.

Посилання позивачки, як на підставу відшкодування моральної шкоди, на ст. 1167 ЦК України у даному випадку є безпідставним, оскільки дія цієї норми права на виниклі правовідносини не поширюється.

Що стосується вимог про відшкодування витрат у сумі 370 гр. на проїзд до міліції, суду, відповідача для вирішення питання щодо втрати її шуби та відшкодування її вартості, то суд вважає, що витрати для позивачки є матеріальною шкодою, завданої з вини відповідача, а тому у відповідності зі ст. 1166 ЦК України вони підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Також у відповідності зі ст. 84,88 ЦПК України з урахуванням складності справи, обсягу наданої правової допомоги, часткового задоволення позовних вимог, підлягають частковому відшкодуванню відповідачем і витрати позивачки на надання правової допомоги у розмірі 200 гр.

Керуючись ст. 10,15,57,60,212 ЦПК України, ст. 936,937,938,949,951,973,1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Луганського державного інституту культури та мистецтв на користь позивачки ОСОБА_1 у відшкодування вартості втраченої шуби 5000 гр., у відшкодування матеріальної шкоди 370 гр., та у відшкодування витрат на правову допомогу 200 гр., а також на користь держави судовий збір у сумі 52,57 гр., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 30 гр.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області, шляхом подачі до суду першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення, та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.