Справа № 2-618-09 р.
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
6 квітня 2009 року
Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді Таранова О.П.,
при секретарі - Великоцької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської філії ЗАТ АСК «Просто-страхування» про стягнення заборгованості страхового відшкодування по договору добровільного страхування транспортного засобу, -
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Луганської філії ЗАТ АСК «Просто - страхування» про стягнення заборгованості страхового відшкодування по договору добровільного страхування транспортного засобу. Протягом розгляду справи по клопотанню позивача первісний відповідач - Луганська філія ЗАТ АСК «Просто-страхування» був замінений належним відповідачем - ЗАТ АСК «Просто - страхування» (м. Київ, вул. Герцена, 10).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог і зазначає, що страхове відшкодування ЗАТ АСК «Просто - страхування» не виплатила з причини пропуску позивачем строку сплати страхового внеску: замість 15.07.2008 року внесок був сплачений 07.08.2008 року, а також відповідач у своєму відзиві вказує, що договір страхування № АТК 135097 був достроково припинений з 15 липня 2008 року по причині несвоєчасної сплати позивачем страхової премії.
Представник відповідача у судове засідання 06.04.2009 року не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Клопотання про перенесення розгляду справи з причиною неявки від відповідача до суду не надходило.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що між ним та ЗАТ АСК «Просто - страхування» 15 січня 2008 року був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № АТК 135097, яким передбачений обов’язок відповідача при настанні страхового випадку виплатити страхувальникові страхове відшкодування згідно сумі матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.
Позивач зазначає, що 15 серпня 2008 року в м. Луганську сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений застрахований транспортний засіб «Nissan Primera» - реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно експертного звіту про оцінку автомобіля № 167 від 20.08.2008 року матеріальний збиток, завданий власникові транспортного засобу «Nissan Primera» складає 31002,50 грн. Протягом трьох днів, як того вимагає договір страхування, ОСОБА_1 письмово повідомив Страховика про настання страхового випадку у встановленій формі на спеціальному бланку Страховика, склав заяву на виплату страхового відшкодування, 19.08.2008 року був складений акт огляду транспортного засобу і підписаний обома сторонами договору та інше.
За доводами позивача, страховик в свою чергу не виплатив страхового відшкодування, яке передбачено умовами п. 2.8. договору, чим порушив вимоги ст. ст. 988,990 ЦК України. На заявлені вимоги Страхувальника щодо виплати страхового відшкодування, Страховик надав ОСОБА_1 листа № 04 - 3132 від 24.09.2008 року, в якому зазначив що договір страхування вважається припиненим з 15 липня 2008 року у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхувальником страхового внеску.
Суд проаналізувавши діюче законодавство України, фактичні обставини справи, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 15 січня 2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ АСК «ПРОСТО - страхування» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № АТК 135097, за яким ОСОБА_1 є страхувальник а ЗАТ АСК «ПРОСТО - страхування» - Страховик.
Згідно вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно пункту 2.8 договору страхування від 15.01.2008 р., ст. ст. 988,990 ЦК України страховик несе зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку та за умови виконання страхувальником вимог щодо належного повідомлення його про подію - страховий випадок.
Судом встановлено, що позивач свої зобов’язання по договору виконав належним чином, а саме: у встановлений договором строк після настання страхового випадку -18.08.2008 року письмово повідомив Страховика про настання страхового випадку у встановленій формі на спеціальному бланку Страховика, склав заяву на виплату страхового відшкодування в результаті чого 19.08.2008 року був складений акт огляду транспортного засобу і підписаний обома сторонами договору.
На заявлені вимоги Страхувальника щодо виплати страхового відшкодування, Страховик надав ОСОБА_1 листа № 04 - 3132 від 24.09.2008 року, в якому зазначив що договір страхування вважається припиненим з 15 липня 2008 року у зв’язку з несвоєчасною сплатою страхувальником страхового внеску і відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи - договором добровільного страхування від 15.01.2008 року, актом огляду транспортного засобу від 19.08.2008 року, квитанцією № 1350 від 07.08.2008 підтверджений факт дії договору добровільного страхування від 15.01.2008 року після дати -15 липня 2008 року, на яку посилається відповідач, як на дату дострокового припинення договору.
Так, третій страховий платіж, на несвоєчасну сплату якого посилається відповідач, був сплачений після встановленого строку - 07.08.2008 року. Але згідно доказів, наданих позивачем: наказу про відрядження № 16/08 від 10.07.2008 року та посвідчення про відрядження № 16/08/01 від 10.07.2008 року ОСОБА_1 з 13.07.2008 року по 06.08.2008 року знаходився у відрядженні в Івано - Франківській області, тобто він був відсутній в місті Луганську з поважних причин не міг у встановлений строк сплатити страховий внесок, оскільки право підписи за нього ні у кого більше немає.
Однак, ЗАТ АСК «ПРОСТО - страхування» прийняло страховий платіж від 07.08.2008 року і користувалося цими коштами до настання страхового випадку і не зазначало щодо його невчасності до моменту затребування позивачем виплати страхового відшкодування.
Згідно вимог ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі
Таким чином, прийняттям сплаченого страхового внеску і видачею квитанції № 1350 від 07.08.2008 року, Страховик підтвердив продовження дії договору страхування. У судовому засіданні представник позивача зазначив, що страховий платіж, сплачений 7 серпня 2008 року на момент розгляду справи так і не був повернутий відповідачем, що також свідчить про продовження користування ЗАТ АСК «Просто - страхування» страховим внеском ОСОБА_1 і як слідство про продовження дії договору страхування.
Також судом встановлено, що при настанні страхового випадку був складений акт огляду транспортного засобу від 19.08.2008 року та підписаний і позивачем і відповідачем, що свідчить про дію договору страхування станом на 19 серпня 2008 року.
Крім того, згідно умов п. 2.6.2. договору страхування та ч. 3 ст. 997 ЦК України обов’язковою умовою дострокового припинення договору страхування є попередження належним чином ініціюючою стороною іншу сторону про намір дострокового припинення договору не пізніше ніж за 30 днів до дати передбачуваного припинення дії Договору страхування.
Судом встановлено, що попередження про намір дострокового припинення договору відповідачем позивачу не направлялося. Про дострокове розірвання договору з 15.07.2008 року позивач дізнався лише 24.09.2008 року при отриманні листа - відповіді № 04-3132 від 24.09.2008 року.
Таким чином, відсутність страхового відшкодування з боку Страховика, в результаті настання страхового випадку є невиконанням вимог договору та порушенням норм цивільного законодавства, що є підставою для стягнення суми відшкодування в судовому порядку.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, оцінивши усі докази по справі, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з ЗАТ АСК «Просто - страхування» суми заборгованості страхового відшкодування по договору добровільного страхування транспортного засобу в розмірі 31002,50 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Керуючись ст. ст. 15,16,526,545,979,988,990,997 ЦК України, ст. ст. 8,10,11,60,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «ПРОСТО - страхування» на користь ОСОБА_1 заборгованість страхового відшкодування по договору добровільного страхування транспортного засобу в сумі 31002,50 /тридцять одна тисяча дві/ гривні 50/п’ятдесят/ копійок.
Стягнути Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «ПРОСТО - страхування» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 310 гривень 00 копійок та суму витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 30 гривень 00 копійок, сплачені при подачі позовної заяви, а всього 340/триста сорок/ гривень 00 копійок.
Стягнути Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «ПРОСТО - страхування» на користь ОСОБА_1 витрати позивача на правову допомогу в сумі 5000/п’ять тисяч/ гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.